вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"03" червня 2020 р. Справа№ 925/81/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іоннікової І.А.
суддів: Тарасенко К.В.
Михальської Ю.Б.
за участю секретаря судового засідання Котенка О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Інтернешнл"
на ухвалу господарського суду Черкаської області
від 24.01.2020
у справі №925/81/20 (суддя Чевгуз О.В.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Інтернешнл" від 10.01.2020 про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Інтернешнл"
до Фермерського господарства "Долина-Агро"
про стягнення 1 271 475,78 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Інтернешнл" (далі - позивач) звернулось до Господарський суд Черкаської області з позовом до Фермерського господарства "Долина-Агро" (далі - відповідач) про стягнення 1 271 475,78 грн, що складається з основної суми боргу - 1 044 657, 78 грн, пені - 73 698 грн, 20% відсоткових річних - 48 655 грн та штрафу - 104 465 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу № 19 НХ 011 КРАД від 11.03.2019 щодо здійснення розрахунку за поставлений товар у строк, визначений договором.
Разом з позовною заявою, позивач подав до суду першої інстанції заяву про забезпечення позову, в якій він просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на кошти і інші цінності відповідача, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах у межах суми ціни позову 1 271 475, 78 грн. Також позивач просив місцевий господарський суд, накласти арешт на все майно відповідача шляхом заборони відчуження цього майна.
В обґрунтування поданої заяви, позивач наголошував на тому, що відповідач протягом 4 місяців не сплачує заборгованість, і будь яких дій направлених на погашення заборгованості не здійснює, що на думку позивача, вказує на втрату інтересу відповідача до зобов'язання по договору.
Крім цього, позивач стверджував, що існує досить висока ймовірність того факту, що відповідач може в будь-який момент здійснити відчуження майна, або зняти кошти з банківських рахунках, яким позивач, може задовольнити свої позовні вимоги, що також на думку останнього, може значно утруднити або взагалі зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки відповідачем вже було здійсненні дії направленні на уникнення погашення заборгованості.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 24.01.2020 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Інтернешнл" в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Аргументуючи ухвалу, місцевий господарський суд виходив із того, що заява про забезпечення позову ґрунтується лише на припущеннях, без посилання на конкретні обставини, які могли б підтверджувати можливе утруднення чи унеможливлення виконання рішення у подальшому при вирішенні даної справи по суті.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Інтернешнл" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 24.01.2020 у справі №925/81/20; заяву про забезпечення позову задовольнити.
Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів
В обґрунтування наведеної позиції, викладеної у апеляційній скарзі, позивач зазначає, що судом першої інстанції винесено оскаржувану ухвалу з порушенням норм процесуального права, неправильним та неповним встановленням обставин, які мають значення для справи, також висновки суду першої інстанції суперечать практиці Європейського суду.
Разом з цим, позивач посилається на те, що місцевим господарським судом не вказано мотивів визнання доказів або не визнання доказів, а саме, такого доказу, що розмір статутного капіталу відповідача складає 3 000,00 грн, що за твердженням позивача, вказує на дуже маленьку ліквідну масу для задоволення позовних вимог позивача, що подальшому може ускладнити виконання рішення.
За твердженням позивача, уникнення відповідачем ведення переговорів по реструктуризації боргу, свідчить про несумлінність дій відповідача стосовно належного виконання договірних зобов'язань перед позивачем, що також на думку позивача, може ускладнити виконання рішення суду.
Процедура апеляційного провадження у Північному апеляційному господарському суді
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2020 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Тарасенко К.В., Разіної Т.І.
Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 у справі №925/81/20 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №925/81/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Михальська Ю.Б.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Інтернешнл" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 24.01.2020 у справі №925/81/20; призначено до розгляду апеляційну скаргу на 18.03.2020.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2020 повідомлено учасників справи №925/81/20, що судове засідання з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Інтернешнл" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 24.01.2020 у справі №925/81/20 не відбудеться 18.03.2020. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Інтернешнл" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 24.01.2020 у справі №925/81/20 призначено на 08.04.2020.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2020 поовідомлено учасників справи №925/81/20, що судове засідання з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Інтернешнл" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 24.01.2020 у справі №925/81/20 не відбудеться 08.04.2020. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Інтернешнл" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 24.01.2020 у справі №925/81/20 призначено на 29.04.2020.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2020 повідомлено учасників справи №925/81/20, що судове засідання з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Інтернешнл" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 24.01.2020 у справі №925/81/20 не відбудеться 29.04.2020. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Інтернешнл" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 24.01.2020 у справі №925/81/20 призначено на 03.06.2020.
В судове засідання, яке відбулося 03.06.2020 представники позивача та відповідача не з'явилися, про причини неявки суд апеляційної інстанції не сповістили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчить долучені до матеріалів справи повідомлення про вручення поштових відправлень за №№ 0411630980445, 04116309880453 .
Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представників сторін.
Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Позиція Північного апеляційного господарського суду
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, а доводи скаржника вважає безпідставними та необґрунтованими, з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
В такий спосіб, забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Відповідно до частини четвертої статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, в кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Подібна правова позиція висловлена, зокрема, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 922/2163/17.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевим господарським судом стосовно того, що подаючи вказану заяву про забезпечення позову на суму 1 271 475,78 грн, заявник не надав жодних доказів щодо майна або коштів, які є у відповідача на момент пред'явлення позову можуть зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
При цьому позивачем не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, із якими діюче законодавство пов'язує доцільність застосування заходів щодо забезпечення позову та які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Доводи позивача стосовного того, що розмір статутного капіталу відповідача становить ліквідну суму 3 000,00 грн, що на думку позивача, в подальшому може значно утруднити або взагалі зробити неможливим виконання рішення суду, колегією суддів відхиляються, так як розмір статного капіталу не може визначати загалом суму коштів, які є у відповідача та/або знаходять на його рахунках.
Таким чином, твердження позивача про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення у разі задоволення позову без долучення відповідних доказів та обґрунтувань не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
З огляду на недоведеність належними та допустимими доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволені заяви про забезпечення позову, а також відсутність порушення норм процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, що не призвело до постановлення незаконного рішення.
Таким чином, доводи скаржника по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування ухвали місцевого господарського суду першої інстанції.
Інші аргументи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують наведене вище.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Висновки за результатами апеляційної скарги
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду Черкаської області від 24.01.2020 у даній справі прийнята з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи та дотриманням норм процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення не вбачається.
Судові витрати
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Інтернешнл" залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Черкаської області від 24.01.2020 у справі № 925/81/20 - без змін.
Матеріали оскарження ухвали Господарського суду Черкаської області від 24.01.2020 у справі № 925/81/20 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Головуючий суддя І.А. Іоннікова
Судді К.В. Тарасенко
Ю.Б. Михальська