вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"02" червня 2020 р. Справа№ 910/15973/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Разіної Т.І.
суддів: Тарасенко К.В.
Іоннікової І.А.
Секретар судового засідання: Огірко А.О.
За участю представників учасників процесу:
від скаржника: адвокат Пінчук Ю.А. - за довіреністю № 3 від 02.01.2020;
від позивача: не з'явилися;
від відповідача-1: з'явилися;
від відповідача-2: з'явилися.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 у справі № 910/15973/19 (суддя Нечай О.В., м. Київ), яка прийнята у результаті розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" про заміну сторони її правонаступником
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтохімімпекс", м. Київ
до 1) Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", м. Київ
2) Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Атол", м. Полтава
про визнання договору поруки припиненим з 02.07.2017
За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтохімімпекс» (надалі-позивач/ТОВ «Нафтохімімпекс») звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (надалі-відповідач-1/ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») та Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Атол» (надалі- віповідач-2/ТОВ НВП «Атол») про визнання договору поруки припиненим з 02.07.2017.
Позовні вимоги мотивовані тим, що укладений між позивачем та відповідачем-1 договір поруки № 534 від 17.08.2004 є припиненим з 02.07.2017, у зв'язку із тим, що кредитор - ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (відповідач-1) не пред'явив вимогу до поручителя - ТОВ «Нафтохімімпекс» протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.
Короткий зміст заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста»
15.01.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (надалі-заявник/ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста») подало до Господарського суду міста Києва заяву про заміну відповідача-1 у справі ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на його процесуального правонаступника - ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (надалі-заява) у порядку статті 52 Господарського процесуального кодексу України.
Заява мотивована тим, що право вимоги за кредитним договором № 876м-01-04 від 15.07.2004 та за договором поруки № 534 від 17.08.2004 відносно боржника - ТОВ «Нафтохімімпекс» відступлено ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на користь заявника за договором про відступлення прав вимоги від 06.12.2019, зареєстрованого в реєстрі за №3877 (надалі - Договір від 06.12.2019).
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 у справі № 910/15973/19 (суддя Нечай О.В., м. Київ), зокрема, у задоволенні заяви ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» про заміну сторони її правонаступником відмовлено; залучено ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 (ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»).
Оскільки право вимоги до позивача за договором поруки № 534 від 17.08.2004 перейшло до ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (нового кредитора) з 06.12.2019 (тобто в день укладення договору відступлення прав вимоги від 06.12.2019, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання відповідачем-1 у повному обсязі коштів) та з огляду на те, що предметом даного позову є вимога про визнання зобов'язання ТОВ "Нафтохімімпекс" за договором поруки № 534 від 17.08.2004 припиненим з 02.07.2017, дійшов висновку про те, що ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" не може виступати процесуальним правонаступником у даній справі.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 у справі № 910/15973/19, ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (надалі - скаржник) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове судове рішення, яким заяву ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» про заміну сторони її правонаступником задовольнити; замінити відповідача у справі з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста».
В обґрунтування підстав для задоволення апеляційної скарги, ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» наведено наступні аргументи:
- оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду не можна вважати законною та обґрунтованою так як суд при прийнятті рішення не додержався норм процесуального права, а саме ст. 52 Господарського процесуального кодексу України та прийняв рішення на підставі не повністю досліджених доказів;
- місцевий господарський суд неправильно застосував приписи ст.ст. 512, 514 Цивільного кодексу України.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Позивач та Відповідач-2 не скористалися своїм правом згідно з ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України та не надали суду письмового відзиву на апеляційну скаргу, що згідно з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Частиною 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2020 апеляційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» у справі № 910/15973/19 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді: Разіної Т.І., суддів: Тарасенко К.В., Іоннікової І.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2020 у справі № 910/15973/19 апеляційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 у справі № 910/15973/19 залишено без руху.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/15973/19; розгляд апеляційної скарги ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 у справі № 910/15973/19 призначено на 02.06.2020.
Позиція представників сторін у справі
Представник ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, з викладених у ній підстав та просив її задовольнити. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 у справі № 910/15973/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» про заміну сторони її правонаступником задовольнити. Замінити відповідача у справі з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста».
Представники позивача та відповідачів 1, 2 у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлений належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Заяв/клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги від позивача та відповідачів 1, 2 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду не надходило.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на те, що позивач та відповідачі 1, 2 були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання у даній справі, явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони (ст. 42 Господарського процесуального кодексу України), зважаючи на відсутність від позивача та відповідачів 1, 2 клопотань про відкладення розгляду справи з поданням відповідних доказів, а також враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників позивача та відповідачів 1, 2.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вже зазначалось вище та вбачається з матеріалів оскарження ухвали, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до відповідача-1 та відповідача -2 про визнання договору поруки припиненим з 02.07.2017.
Водночас, ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» подало заяву про заміну відповідача -1 у справі ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на його правонаступника - ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста».
Підставою для правонаступництва ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» вказало те, що 06.12.2019 між відповдачем-1 та заявником було укладено договір про відступлення прав вимоги від 06.12.2019, зареєстрованого в реєстрі за № 3877.
За умовами п. 1.1. якого ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (надалі - Банк) відступає ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (далі - Новий кредитор), належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників, поручителів, іпотекодавців та заставодавців, визначених у Додатках № 1, № 2 до цього договору (далі - Боржники), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту), договорами поруки, договорами іпотеки та застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно з реєстром у Додатках № 1, № 2 до цього договору (далі за текстом - «Основні договори», «Права вимоги»).
У п. 2. зазначеного Договору від 06.12.2019 визначено, що Новий кредитор в день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього договору, набуває усі права кредитора за Основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання Боржниками зобов'язань за Основними договорами, сплати Боржниками грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій у розмірах, вказаних у додатку № 1 до Договору від 06.12.2019 та передбачених Основними договорами.
Розмір заборгованості за Основними договорами, права вимоги за якими переходять до Нового кредитора, вказаний у додатку № 1 до Договору від 06.12.2019. Права кредитора за Основними договорами переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків Боржників, що надане Банку відповідно до умов Основних договорів.
Згідно із додатку № 1 до Договору від 06.12.2019 (Реєстр кредитних договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами) до Заявника перейшло право вимоги до ТОВ Науково-виробниче підприємство "Атол" за кредитним договором № 876м-01-04 від 15.07.2004.
Відповідно до додатку № 2 до Договору від 06.12.2019 (Реєстр договорів іпотеки/застави/поруки, права вимоги за якими відступаються, та іпотекодавців/заставодавців/поручителів за такими договорами) до Заявника перейшло право вимоги до ТОВ "Нафтохімімпекс" за договором поруки № 534 від 17.08.2004, який було укладено в забезпечення виконання кредитного договору № 876м-01-04 від 15.07.2004.
Згідно з пунктом 1 акта приймання-передачі оригіналів кредитних справ від 06.12.2019 до Договору від 06.12.2019 Первісний кредитор передає, а Новий кредитор отримує наступні документи: договір поруки № 534 від 17.08.2004 та кредитний договір № 876м-01-04 від 15.07.2004.
03.12.2019 заявником на підставі платіжного доручення № 1 на рахунок ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" було перераховано грошові кошти у сумі 365 532 665,45 грн, з призначенням платежу "За придбаний актив згідно з протоколом UKR-2019-05 від 07.11.2019, лот UKR-2019-05".
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
У п. 26 ч. 1 ст. 255 ГПК України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про заміну чи відмову у заміні сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Північний апеляційний господарський суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши думку представника скаржника, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.
Процесуальне правонаступництво врегульовано ст. 52 ГПК України, згідно з якою в разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
Правонаступництво - це перехід суб'єктивного права від однієї особи (праводавця) до іншої (правонаступника) в порядку похідного правонабуття. Перехід суб'єктивних прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого відбувається через набуття суб'єктивного права та/чи суб'єктивного обов'язку однією особою і, відповідно, їх втрату іншою. Однак при цьому спостерігається зв'язок між набутими суб'єктивними правами і обов'язками та правовідносинами, в яких перебував їх носій-попередник, з іншими особами, в силу чого і було можливе їх існування.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
З огляду на положення наведеної норми закону процесуальне правонаступництво як перехід процесуальних прав і обов'язків сторони у справі до іншої особи відбувається у зв'язку з вибуттям особи зі складу спірного матеріального правовідношення. Відтак для вирішення питань можливості правонаступництва необхідним є встановлення фактичних обставин заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником відповідно до норм матеріального права.
Особа, звертаючись до суду із заявою про заміну сторони на його правонаступника, у зв'язку з переходом до останнього права вимоги відповідно до договору про відступлення права вимоги повинна довести належними та допустимими доказами, за яким саме правочином до неї перейшли права вимоги відносно боржника і який обсяг цих прав.
Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Частиною 1 ст. 513 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина 1 статті 513 Цивільного кодексу України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. 514 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Таким чином, у відповідності із вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.
Як вже зазначалось вище, 06.12.2019 між відповідачем-1 та заявником було укладено Договір від 06.12.2019.
Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 162 ГПК України визначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача (відповідачів), стосовно якої він просить судового захисту.
Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.
За змістом ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Так, предметом заявленого позивачем позову є вимога про визнання зобов'язання ТОВ "Нафтохімімпекс" за договором поруки № 534 від 17.08.2004 припиненим з 02.07.2017.
Разом з тим, за умовами п. 2 Договору 06.12.2019 Заявник набув право вимоги, в тому числі й за договором поруки № 534 від 17.08.2004 в день укладення вказаного договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього Договору.
Факт оплати за Договором від 06.12.2019 копією платіжного доручення № 1 від 03.12.2019 на суму 365 532 665,45 грн.
Відтак, право вимоги до позивача за договором поруки № 534 від 17.08.2004 перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (нового кредитора) з 06.12.2019.
З урахуванням наведено та виходячи з того, що предметом даного позову є вимога про визнання зобов'язання ТОВ «Нафтохімімпекс» за договором поруки № 534 від 17.08.2004 припиненим з 02.07.2017, ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» не може виступати процесуальним правонаступником у даній справі.
Крім того, перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта матеріального правовідношення до іншого не тягне автоматичної зміни осіб у процесуальному відношенні, разом з тим, стаття 52 ГПК України не виключає можливості, суду, за наявності клопотання, зокрема, позивача, залучити до участі у справі правонаступника позивача у справі у разі його заміни у відносинах, щодо яких виник спір, іншою особою.
Через дію принципу диспозитивності вступ до справи (процесу) правонаступника позивача залежить від його бажання. Що ж до правонаступника відповідача, то він залучається судом до участі в справі, якщо проти цього не заперечує позивач.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 910/16586/18.
У матеріалах оскарження ухвали відсутні докази того, що позивач не заперечує щодо заміни відповідача - 1 правонаступником ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста».
Правом вибору особи, до якої заявляється позовна вимога, наділений саме позивач, і саме позивач несе процесуальний ризик у зв'язку з пред'явленням позову щодо неналежного відповідача.
Відтак, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність правових підстав для заміни відповідача - 1 на його правонаступника, тому заява ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» задоволенню не підлягає.
Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених позивачем в апеляційній скарзі
Щодо посилання заявника апеляційної скарги на справу № 910/2542/19 суд апеляційної інстанції зазначає, що хоча у справі № 910/2542/19 суб'єктний склад учасників спору той самий що і у справі № 910/15973/19, проте процесуальний статус сторін у зазначений справах відмінний.
Відповідно до ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Так, позивачем у справі № 910/2542/19 був ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», та, якого (позивача) було замінено правонаступником ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» вже на стадії виконання рішення у даній справі; в той час, як у справі № 910/15973/19 ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» виступає в якості відповідача-1 і залучення ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» в якості правонаступника відповідача-1 можливо при наявності доказів не заперечення позивача (ТОВ «Нафтохімімпекс»).
Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, викладених в оскаржуваній ухвалі.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Частиною 1 ст. 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для заміни відповідача - 1 у справі ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на його правонаступника - ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста».
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд зазначає, що ухвала місцевого господарського суду прийнята з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 у справі № 910/15973/19, та, відповідно апеляційна скарга ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат
Судовий збір за подачу апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України судом на скаржника.
Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 52, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2020 у справі № 910/15973/19 залишити без змін.
3. Матеріали оскарження повернути до Господарського суду міста Києва.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складено та підписано - 04.06.2020
Головуючий суддя Т.І. Разіна
Судді К.В. Тарасенко
І.А. Іоннікова