ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04 червня 2020 року м. ОдесаСправа № 916/366/20
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Будішевської Л.О.
суддів Таран С.В., Поліщук Л.В.
при секретарі судового засідання Бендерук Є.О.,
за участю представників учасників справи:
від позивача - Промах А.В.
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство»
на ухвалу господарського суду Одеської області від 05.03.2020 № 916/366/20, постановлену суддею Рогою Н.В., м. Одеса, про відмову у відкритті провадження у справі
за позовом Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство»
до компанії Private limited liability company «VO-PARTNER» s.r.o.
про визнання договору недійсним
У лютому 2020 року Приватне акціонерне товариство «Українське Дунайське пароплавство» (далі ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство») звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до компанії Private limited liability company «VO-PARTNER» s.r.o., в якому просило суд визнати недійсним укладений між сторонами договір перевезення пасажирів № 103 TUR від 14.02.2019 (далі договір).
Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.03.2020 позивачу відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України (заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства).
Одночасно суд роз'яснив позивачу, що даний спір має розглядатися Окружним судом Братислави (Saratovska 1/A, 844 54 Dubravka) відповідно до процедури та регламенту суду.
Місцевий господарський суд виходив з того, що місцезнаходженням відповідача є Олд Грунті, 9-Б, Братислава, Словацька Республіка, а відповідно до ч. 1 ст. 27 ГПК України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Крім того, відповідно до параграфу 20 договору сторони повинні вирішувати всі спірні питання, що виникають за цим договором, шляхом переговорів. Якщо такі суперечки не можуть бути вирішені мирним шляхом, вони вирішуються через Окружний суд Братислави (Saratovska 1/A, 844 54 Dubravka) відповідно до процедури та регламенту суду. Отже, сторони дійшли згоди щодо місця вирішення спорів за спірним договором, передбачили договірну підсудність.
Не погодившись з рішенням суду, позивач подав на нього апеляційну скаргу, яка мотивована наступним.
Суд, який зазначений у договорі, а саме: «Окружний суд Братислави (Saratovska 1/A, 844 54 Dubravka)» (District court of Bratislava) (Saratovska 1/A, 844 54 Dubravka)) фактично не існує, тому висновок про те, що сторони в договорі визначили порядок та підсудність вирішення спорів - помилковий.
Як вбачається з загальнодоступної інформації, посилання на яку надано судом першої інстанції - «https://otvorenesudy.sk/courts/16?l=sk#contact», існує інший суд - Окружний суд Братислава IV (Okresny sud Bratislava IV), який знаходиться за адресою: Saratovska 1/A, 844 54 Dubravka IV, а ніяк не District court of Bratislava (Saratovska 1/A, 844 54 Dubravka) (Окружний суд Братислави), який зазначено в параграфі 20 договору.
Крім того, як вбачається з загальнодоступної інформації, що міститься на сайті «https://otvorenesudy.sk/courts/?l=sk», такого суду як Окружний суд Братислави (Saratovska 1/A, 844 54 Dubravka) (District court of Bratislava (Saratovska 1/A, 844 54 Dubravka), відповідно до переліку всіх судів Словацької Республіки, фактично не існує.
Враховуючи викладене, скаржник зазначає, що сторони в договорі не визначили порядок та підсудність вирішення спорів, а тому при вирішенні питання щодо підсудності даної справи необхідно виходити з вимог чинного законодавства.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 29 ГПК України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України є підставою для визначення підсудності справ судам України.
Укладення договору відбулось за місцем знаходження власника пасажирського судна «Україна», тобто у місті Ізмаїл, Одеської області, Україна, тому даний спір підлягає вирішенню господарським судом Одеської області на підставі ч. 5 ст. 29 ГПК України.
Враховуючи викладене, ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» просить скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 05.03.2020 про відмову у відкритті провадження у справі № 916/366/20, із направленням справи на розгляд господарському суду Одеської області.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2020 для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі головуючого судді Будішевської Л.О., суддів Таран С.В., Поліщук Л.В.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.03.2020 ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України, як таку, що не відповідає вимогам п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України, надано скаржнику 10-ти денний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.
13.04.2020 від скаржника на виконання вимог вищезазначеної ухвали суду надійшов оригінал платіжного доручення № LGF564 від 09.04.2020 на суму 2102 грн.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження, за апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження, встановлено відповідачу строк до 26.05.2020 для подання на неї відзиву, роз'яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання стосовно процесуальних питань. Розгляд апеляційної скарги призначено на 04.06.2020 о 10:30 год. Одночасно зобов'язано ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» надати суду оригінал позовної заяви з доданими до неї документами, яку йому було повернуто оскаржуваної ухвалою суду першої інстанції.
25.05.2020 від скаржника надійшов оригінал позовної заяви.
В судове засідання 04.06.2020 з'явився представник ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство», просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу господарського суду Одеської області від 05.03.2020 про відмову у відкритті провадження у справі № 916/366/20 скасувати, справу направити на розгляд господарському суду Одеської області.
Представник компанії Private limited liability company «VO-PARTNER» s.r.o. в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом направлення на його адресу копії ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2020.
Додатково, суд апеляційної інстанції направив сканкопію вказаної ухвали на зазначену позивачем електронну адресу компанії Private limited liability company «VO-PARTNER» s.r.o. - vopartner@outlook.com.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, 14.02.2019 між ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» (судновласник) та компанією PLLC «VO-PARTNER» s.r.o. (фрахтувальник) укладено договір № 103 TUR від 14.02.2019 (далі договір).
Параграфом 1 договору передбачено, що судновласник організовує круїзи на пасажирському судні «Україна» у 2019 році відповідно до розкладу, який додається (додаток 1), що є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно додатку №1 до договору його місцем виконання є Passau, Vienna Nus., Budapest, Bratislava, Shpiz (Melk), Passau.
Параграфом 20 договору встановлено, що сторони повинні вирішувати всі спірні питання, що виникають за цим договором, шляхом переговорів. Якщо такі суперечки не можуть бути вирішені мирним шляхом, вони вирішуються через Окружний суд Братислави (Saratovska 1/A, 844 54 Dubravka) відповідно до процедури та регламенту суду.
Судом першої інстанції встановлено, що місцезнаходженням відповідача є Олд Грунті, 9-Б, Братислава, Словацька Республіка.
Предметом спору у даній справі є вимога ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» визнати вказаний договір недійсним з моменту його укладення.
Як вже зазначалось раніше, відмовляючи у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України, місцевий господарський суд виходив, з того, що відповідно до ч. 1 ст. 27 ГПК України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням відповідача (в даному випадку (Олд Грунті, 9-Б, Братислава, Словацька Республіка, ), а також того, що параграфом 20 договору сторони дійшли згоди щодо місця вирішення спорів за спірним договором - Окружним судом Братислави (Saratovska 1/A, 844 54 Dubravka), тобто передбачили договірну підсудність.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (ст. 365 ГПК України).
Підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (ч. 1 ст. 366 ГПК України).
Частиною 1 статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом України «Про міжнародне приватне право».
Колегія суддів зазначає, що у розгляді справ у спорах за участю іноземних підприємств і організацій господарським судам України слід виходити із встановленої ст. 11 ГПК України пріоритетності застосування правил міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо правил, передбачених законодавством України.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону України «Про міжнародне приватне право», підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 76 цього Закону.
Згідно ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках, зокрема:
- якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону;
- якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача;
- дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України.
Статтею 77 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлено, що підсудність судам України є виключною у таких справах з іноземним елементом: 1) якщо нерухоме майно, щодо якого виник спір, знаходиться на території України, крім справ, що стосуються укладення, зміни, розірвання та виконання договорів у рамках державно-приватного партнерства, укладених Кабінетом Міністрів України, згідно з якими нерухоме майно є об'єктом такого партнерства, а спір не стосується виникнення, припинення та реєстрації речових прав на такий об'єкт; 2) якщо у справі, яка стосується правовідносин між дітьми та батьками, обидві сторони мають місце проживання в Україні; 3) якщо у справі про спадщину спадкодавець - громадянин України і мав в ній місце проживання; 4) якщо спір пов'язаний з оформленням права інтелектуальної власності, яке потребує реєстрації чи видачі свідоцтва (патенту) в Україні; 5) якщо спір пов'язаний з реєстрацією або ліквідацією на території України іноземних юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців; 6) якщо спір стосується дійсності записів у державному реєстрі, кадастрі України; 7) якщо у справах про банкрутство боржник був створений відповідно до законодавства України; 8) якщо справа стосується випуску або знищення цінних паперів, оформлених в Україні; 9) справи, що стосуються усиновлення, яке було здійснено або здійснюється на території України; 10) в інших випадках, визначених законами України.
Як вже зазначалось раніше, місцезнаходженням відповідача є Олд Грунті, 9-Б, Братислава, Словацька Республіка. Матеріали позовної заяви не містять доказів того, що на території України знаходяться філії або представництва компанії Private limited liability company «VO- PARTNER» s.r.o.
Таким чином, позивачем не наведено випадків, визначених у статтях 76, 77 Закону України «Про міжнародне приватне право", які свідчили б про підсудність заявленого ним позову судам України.
Крім того, статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, а також те, що матеріали позовної заяви не містять доказів недійсності параграфу 20 спірного договору, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сторони передбачили договірну підсудність.
Щодо доводів скаржника про те, що визначеного сторонами у договорі Окружного суду Братислави (Saratovska 1/A, 844 54 Dubravka) не існує, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з загальнодоступної інформації, посилання на яку надано скаржником та судом першої інстанції - «https://otvorenesudy.sk/courts/16?l=sk#contact», існує Окружний суд Братислава IV (Okresny sud Bratislava IV), який знаходиться за адресою: Saratovska 1/A, 844 54 Bratislava IV.
Колегія суддів враховує, що назва даного суду відрізняється від назви суду, яка зазначена у договорі (Окружний суд Братислави за адресою: Saratovska 1/A, 844 54 Dubravka).
При цьому, як в договорі, так і за посиланням «https://otvorenesudy.sk/courts/16?l=sk#contact» міститься одна і таж сама адреса установи - Saratovska 1/A, 844 54. Також враховується, що Dubravka - це район Братислави, розташований на північному заході міста.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість виконання параграфу № 20 спірного договору, а незначні помилки сторін у назві судової установи, не можуть бути безумовним доказом відсутності суду, який визначений параграфом 20 договору.
Щодо доводів скаржника про те, що укладення договору відбулось за місцем знаходження власника пасажирського судна «Україна», тобто у місті Ізмаїл, Одеської області, Україна, тому даний спір підлягає вирішенню господарським судом Одеської області на підставі ч. 5 ст. 29 ГПК України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 5 ст. 29 ГПК України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Згідно додатку №1 до договору його місцем виконання є Passau, Vienna Nus., Budapest, Bratislava, Shpiz (Melk), Passau, що також свідчить про те, що даний спір не підлягає розгляду господарським судом України.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що ухвала господарського суду Одеської області від 05.03.2020 про відмову у відкритті провадження у справі № 916/366/20 відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, отже не можуть бути підставою для її задоволення.
Керуючись ст. ст. 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 281, 282, 283 ГПК України, суд
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Одеської області від 05.03.2020 про відмову у відкритті провадження у справі № 916/366/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 05.06.2020.
Головуючий суддя Л.О. Будішевська
Суддя С.В. Таран
Суддя Л.В. Поліщук