Справа № 405/1468/19
Провадження №2/405/202/19
21 січня 2020 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого судді - Іванової Л.А.
при секретарі - Гершкул М.В., Селянкіної А.В.,
за участю учасників справи:
позивача ОСОБА_1
та представника третьої особи, яка не заявляє
самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне Управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області Шевчука В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №405/1468/19 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ФОП ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне Управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Тараса Карпи, 84) про порушення умов договору, стягнення авансового внеску та відшкодування моральної шкоди, -
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_3 , звернулася до Ленінського районного суду м. Кіровограда з позовом до відповідача ФОП ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ГУ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області про порушення умов договору, стягнення авансового внеску та відшкодування моральної шкоди, зазначивши в обґрунтування позовних вимог, що 27.07.2018 року між нею (позивачем) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір, за умовами якого відповідач взяв на себе зобов'язання здійснити посередницькі роботи по виготовленню і доставці меблів, а вона оплатити і прийняти готовий виріб. На виконання умов договору вона (позивач) сплатила авансовий внесок у сумі 14000 грн., про що відповідач надав розписку від 05.12.2018 року, після чого відповідач на зв'язок не виходив. Станом на даний час, відповідач умов договору так і не виконав, хоча неодноразово обіцяв. 23.10.2018 року вона (позивач) звернулася до поліції за фактом вчинення шахрайських дій. 05.11.2018 року вона (позивач) подала відповідачу заяву, в якій просила повернути сплачений нею авансовий внесок, а також сплатити неустойку в розмірі 0,3 % від суми договору за кожен день прострочення, та яку (заяву) відповідач прийняв та розписався за її прийняття. Вказала, що зверталась також до ГУ Держспоживслужби у Кіровоградській області, де їй повідомили, що позаплановий захід здійснюється лише за погодженням центрального органу виконавчої влади, а 20.12.2018 року їй (позивачу) було надано відповідь, з якої вбачається, що таке погодження не надійшло. Вважає, що згідно з умовами укладеного з відповідачем договору вона має право в односторонньому порядку відмовитись від виконання обов'язків відповідачем та отримати від нього сплачені нею за договором кошти, а також неустойку у розмірі 0,3% від суми цього договору за кожен день прострочення. На підставі зазначеного, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 28.11.2019 року, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму сплаченого авансового платежу в розмірі 14000 грн., суму прострочення за договором у розмірі 22863,12 грн. за період з 21.09.2018 року по 01.02.2019 року та моральну шкоду у розмірі 10000 грн., завдану внаслідок невиконання умов договору.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15.03.2019 року відкрито спрощене позовне провадження по даній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду з викликом в судове засідання учасників справи.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, зазначених в позові, просила позов задовольнити, зазначивши на обґрунтування позовних вимог, що 27.07.2018 року вона уклала договір з ФОП ОСОБА_2 , предметом якого є виготовлення, доставка та встановлення кухонного гарнітуру в її помешканні, ціна договору була визначена в розмірі 17560 грн., передоплата склала 14000 грн., строк виконання договору - протягом 40-ка робочих днів. ОСОБА_2 з ще однією особою приїхали до неї додому, зробили відповідні заміри. Однак протягом вказаного строку відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, у зв'язку з чим вона звернулася до Держпродспоживслужби та також і до правоохоронних органів. Також вказала, що їй була завдана моральна шкода, оскільки вона була змушена постійно телефонувати до відповідача, їздити в м. Кропивницький для вирішення питань щодо виконання відповідачем укладеного між ними договору, звертатися до Держпроспоживслужби та до поліції.
Відповідач ФОП ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи судом повідомлявся в порядку вимог ЦПК України, за адресою зареєстрованого місця проживання, причини неявки суду не відомі, відзиву на позовну заяву, а так само будь-яких заяв, клопотань від нього не надходило, на підставі чого суд вважає, що відповідач не скористався своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні та надання суду доказів.
Представник третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення позивача, представника третьої особи, дослідивши докази по справі в їх сукупності, з'ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернулася позивач, виходячи з положень ст. 12 та ст. 13 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 27.07.2018 року між позивачем ОСОБА_1 як Замовником та відповідачем фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , як Виконавцем, укладено договір, згідно умов якого Виконавець зобов'язався виконати посередницькі роботи по виготовленню та доставці меблів (кухня за кресленням МДФ глянець), а Замовник зобов'язалася оплатити та прийняти готові вироби і роботу згідно з умовами договору (п.п. 1.1, 1.2 Договору).
Згідно з п. 2.1 договору вартість виробів складає 17560 грн. Відповідно до п. 2.2 договору завдаток становить 70% - 14000 грн. Згідно п. 2.3 договору заборгованість до доставки - 3560 грн.
Відповідно до п. 3.1 договору Замовник зобов'язалася оплатити вартість замовлення, що складає 17560 грн.
Згідно з п. 3.2, 4.1 договору після виконання п. 3.1 Виконавець зобов'язався доставити вироби стандарт протягом 40-ка робочих днів. У разі, якщо вироби мають нестандартну комплектацію, термін доставки виробів збільшується до 60-ти робочих днів.
Як вбачається з розписки ОСОБА_2 від 19.10.2018 року згідно з договором про виготовлення та доставку меблів, укладеного з ОСОБА_1 він зобов'язується в строк до 22.10.2018 року доставити вироби за кресленням та виплатити неустойку згідно з умовами договору.
Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 договору у разі невиконання Замовником пункту 3.1, даний договір вважається розірваним, і всі його додатки - недійсними. У разі внесення Замовником завдатку, і послідуючим невиконанням п. 3.1 даного договору, завдаток Замовнику не повертається. У разі не виконання Виконавцем п. 3.2 даного договору, виконавець зобов'язаний виплатити неустойку у розмірі 0,3% від вартості даного договору за кожен день прострочки.
Відповідно до п. 3.7 договору Договір діє з дня підписання та до повного виконання сторонами всіх зобов'язань. Договір є дійсним при наявності підпису.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (стаття 865 ЦК України).
Статтею 866 ЦК України передбачено, що договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору.
Згідно з ст.ст. 570, 571 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.
Як вбачається з розписки ОСОБА_2 від 05.12.2018 року він, згідно з договором 27.07.2018 року отримав від ОСОБА_1 14000 грн, що складає 70% від суми договору. Дана оплата не є порушенням п. 3.1 договору і не може бути використана як перешкода для доставки та встановлення меблів.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Частиною 3 ст. 865 ЦК України визначено, що до відносин за договором побутового підряду, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 872 ЦК України якщо підрядником були допущені істотні відступи від умов договору побутового підряду або інші істотні недоліки в роботі, виконаній із матеріалу замовника, він має право вимагати за своїм вибором: 1) виготовлення іншої речі з однорідного матеріалу такої самої якості; 2) розірвання договору та відшкодування збитків.
Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У зв'язку з відсутністю з боку відповідача дій по виконанню умов договору по поставці меблів або поверненні коштів, позивачем подано відповідачу заяву від 05.11.2018 року про розірвання договору, поверення авансового платежу та сплату неустойки, яку відповідач отримав 05.11.2018 року, проте відповідач відповіді не надав, кошти не повернув та неустойку не сплатив.
При цьому, до суду не надано жодних належних доказів того, що відповідач виготовив та здійснив доставку позивачу кухні за кресленням, визначеної договором, тобто виконав зі своєї сторони умови договору.
Оскільки до моменту розгляду судом справи та ухвалення рішення роботи за договором не виконані, відповідач не приступив до їх виконання, тим самим допустивши істотне порушення умов договору, а позивач не бажає продовжувати договірні відносини та наполягає на відшкодуванні збитків, суд приходить до висновку про доведеність порушення прав позивача як споживача, які підлягають захисту обраним нею способом шляхом стягнення з відповідача сплаченого нею авансового платежу за вказаним договором від 27.07.2018 року в сумі 14000 грн.
Крім стягнення з відповідача авансового внеску, позивач просила стягнути з відповідача на підставі п. 4.2 Договору неустойку, при цьому, суд не погоджується з розміром неустойки (пені), розрахованої позивачем за період з 21.09.2018 року по 28.11.2019 року, у розмірі 22863,12 грн. та вважає за необхідне провести власний розрахунок. Так, розмір неустойки (пені) за несвоєчасне виконання зобов'язання, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача згідно з п. 4.2 договору від 27.07.2018 року, укладеного між сторонами, з урахуванням суми (ціни) договору, що становить 17560 грн., строк доставки замовлення згідно з п. 3.2 договору - 40 робочих днів, тобто до 24.09.2018 року, період прострочення з 25.09.2018 року по 28.11.2019 року, відповідно становить 17560 грн. х 0,3% х 430 днів прострочення = 22652,40 грн.
Окрім того, позивачем ОСОБА_1 пред'явлено також вимогу до відповідача ОСОБА_2 про стягнення з відповідача на її (позивача) користь моральну шкоду в розмірі 10 000 грн., яка (моральна шкода) завдана внаслідок невиконання умов договору, яка задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
При цьому, судом відзначається, що в обґрунтування позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди позивач ОСОБА_1 не зазначила жодних обставин та не навела жодних фактів, які б свідчили про заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, у чому саме полягає вина заподіювача та інші обставини, що мають значення для вирішення спору в цій частині.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Для відшкодування шкоди обов'язково необхідна наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем позовних вимог про відшкодування відповідачем моральної шкоди в розмірі 10 000 грн., оскільки позивачем не було доведено наявність такої шкоди - душевних страждань, які позивач зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою відповідача щодо неї та причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача моральної шкоди, крім того, відсутні докази факту заподіяння позивачу моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру.
Судові витрати по справі, які складаються з судового збору, слід вирішити в порядку ст. 141 ЦПК України, стягнувши з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 768,40 грн., враховуючи, що позивач при пред'явленні позовних вимог до суду відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільнена від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4, 5, 7, 10, 12, 13, ст.ст.77-80, 81, 95, 133, 141, 235, 258, 259, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне Управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області про порушення умов договору, стягнення авансового внеску та відшкодування моральної шкоди, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фізичної особи підприємця, РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , суму сплаченого авансового внеску за договором від 27 липня 2018 року в розмірі 14 000 (чотирнадцять тисяч) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фізичної особи підприємця, РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , неустойку в розмірі 0, 3% від вартості договору від 27 липня 2018 року, що становить 17 560 грн. 00 коп., за кожний день прострочення за період з 25 вересня 2018 року по 28 листопада 2019 року в розмірі 22 652 (двадцять дві тисячі шістсот п'ятдесят дві) грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фізичної особи підприємця, РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп.
В іншій частині позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 354 ЦПК України.
Апеляційна скарга подається до Кропивницького апеляційного суду, через Ленінський районний суд м. Кіровограда.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова