Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/314/20
(заочне)
04.06.2020 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого - судді Леньо В.В., при секретарі - Казимірська Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Виноградів цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,
Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця за кредитним договором №б/н від 10.07.2007 року в сумі 6562,47 грн. та судові витрати по справі у розмірі 2102 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно кредитного договору від 10.07.2007 року ОСОБА_2 надано кредит у розмірі 5400,00 гривень, у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
У зв'язку з неналежним виконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором в частині своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків, за ним станом на дату смерті рахується заборгованість в розмірі 6562,47 гривень.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 померла.
Спадкоємцем після смерті позичальника є відповідач ОСОБА_3 , так як останній проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини.
На виконання вимог ч. 2 ст. 1281 ЦК України, 13.02.2019 року банком направлена претензія (вимога кредитора) до Виноградівської державної нотаріальної контори.
27.06.2019 року банком отримано відповідь з Виноградівської державної нотаріальної контори, в якій зазначено, що спадкоємці померлого із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не зверталися та спадкова справа після смерті спадкодавця заведена на підставі претензії ПАТ «КБ «ПриватБанк».
Посилаючись на ст.ст. 1269, 1270, 1273 ЦК України, позивач вважає, що відповідачі прийняли спадщину, до складу якої входять, у тому числі, кредитні зобов'язання померлого позичальника. Спадкування обов'язків відбулося відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, так як відповідачі не відмовилися від спадщини у передбачені цивільним законодавством строки, а саме 6 місяців від дня відкриття спадщини.
03.10.2019 року до відповідача за позовом було направлено лист-претензію, згідно якої позивач пред'явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано.
У зв'язку з викладеним, АТ КБ «Приватбанк» просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та судові витрати по справі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте подав заяву, в якій справу просив розглядати за його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити з підстав наведених у позовній заяві.
Відповідач отримав судову повістку про виклик в підготовче судове засідання, отримав копію позовної заяви із додатками, тобто обізнаний із зверненням до нього як до відповідача із позовом про стягнення боргу. В подальшому судовий виклик відповідача та сповіщення його про дату, час та місце проведення судового розгляду здійснювався шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Поштові відправлення із суду та доставка судових повісток були припинені через відсутність відповідного фінансування. Відповідач в судове засідання з невідомих суду причин не з'явився і від нього не надійшло жодного клопотання про відкладення слухання справи або поважні причини неявки, тому на підставі ст.280 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Суд встановив, що згідно кредитного договору від 10.07.2007 року ОСОБА_2 було надано кредит у розмірі 5400,00 гривень, у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с. 10-10 зв.).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України - «Позика», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
У зв'язку з неналежним виконанням позичальником умов договору, відповідно до наданого представником позивача розрахунку заборгованості, станом на дату смерті заборгованість позичальника перед АТ КБ «ПРИВАТБАНК» по укладеному договору від 10.07.2007 року становить 6562,47 грн., яка складається з 3698,28 грн. - заборгованість за кредитом; 2864,19 грн. - заборгованість за відсотками (а.с. 6-9).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, про що свідчить свідоцтво про смерть (а.с. 19).
Згідно з ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
У відповідності до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Зі змісту ст.ст. 608, 1218, 1219ЦК України вбачається, що у зв'язку зі смертю боржника припиняються лише ті зобов'язання, які нерозривно пов'язані з його особою і не можуть бути виконані іншою особою, у той час як у результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» склало претензію кредитора в порядку ст. 1218 ЦК України до спадкоємців ОСОБА_2 , яку було направлено до Виноградівської державної нотаріальної контори (а.с. 21-21 зв.).
Листом Виноградівської державної нотаріальної контори від 22.02.2019 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» було повідомлено про те, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 була заведена 31.12.2010 року. Повідомити спадкоємців не має можливості, оскільки дані про останніх відсутні в нотаріальній конторі (а.с. 22).
Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Позивач у позовній заяві посилається на те, що відповідач ОСОБА_1 постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується копіями паспортів позичальника та відповідача, де в якості реєстрації зазначена одна адреса. Тому позивач вважає відповідача таким, що є спадкоємцем померлої та прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 .
З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Однак, позивачем суду взагалі не надано жодних доказів того, що відповідач ОСОБА_1 є спадкоємцем будь-якої з черг за законом або за заповітом до майна померлого позичальника.
При цьому, суд також звертає увагу, що відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Жодних документів, які б підтверджували родинні зв'язки відповідача ОСОБА_1 із позичальником ОСОБА_2 позивачем суду не надано, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити до якої черги спадкоємців за законом може належати відповідач та чи має він взагалі право на спадкування після смерті позичальника.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що з відповіді Виноградівської державної нотаріальної контори вбачається, що з заявами про прийняття спадщини після померлого ніхто не звертався.
Таким чином, позивачем у справі не надано суду належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 76, 81 ЦПК України на підтвердження того, що відповідач ОСОБА_1 є спадкоємцем позичальника ОСОБА_2 та прийняв спадщину після її смерті, а отже і не має підстав стверджувати, що ОСОБА_1 успадкував зобов'язання за кредитним договором та має відповідати за зобов'язаннями померлого позичальника і задовольнити вимоги кредиторів останнього.
Частиною 3 статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При цьому, згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Положеннями статті 1282 ЦК України визначено, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
Позивач, в свою чергу не надав суду належних та допустимих доказів того, що спадкодавцю за життя належало будь-яке (рухоме, нерухоме) майно чи право на таке майно, що відповідач отримав у спадщину та може за його рахунок задовольнити вимоги позивача.
Отже, в матеріалах справи відсутні відомості стосовно наявності майна, яке б перейшло у спадщину спадкоємцям.
На підставі наведеного вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором є недоведеними.
Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, із урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до переконливого висновку, що у задоволенні позовних вимог акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 слід відмовити.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати по справі слід покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд -
В задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк "Приват Банк", код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця - відмовити.
Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його прийняття до Закарпатського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
ГоловуючийВ. В. Леньо