Справа № 344/6017/20
Провадження № 1-кс/344/2323/20
02 червня 2020 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківська скаргу ОСОБА_3 на постанову про закриття кримінального провадження, -
ОСОБА_3 звернулася зі скаргою про скасування постанови старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області майора поліції ОСОБА_5 від 30.04.2020 року про закриття кримінального провадження № 12016090000000051 від 02.03.2020 року, за ч.2 ст.286 КК України.
В обґрунтування скарги заявник вказує, що рішення про закриття кримінального провадження слідчим прийнято передчасно, без повного, всебічного дослідження всіх обставин. Зокрема, відповідно до висновку експерта № 5028 судової автотехнічної експертизи від 04.11.2016 року Львівського НДІСЕ встановлено, що у момент наїзду на пішохода швидкість автомобіля марки «Мерседес» реєстраційний номер НОМЕР_1 могла складати 133 км/год. Скаржник зазначає, що водій ОСОБА_6 , рухаючись через населений пункт злочинно віднісся до ПДР в частині вибору максимально-допустимої швидкості в населеному пункті, знехтував вимогами щодо руху в темну пору доби та обрав швидкість руху 133 км/год, що в подальшому призвело до неможливості водієм ОСОБА_6 за наявності виникнення небезпеки для руху застосувати екстрене гальмування. Про обов'язок водія ОСОБА_6 рухатись зі швидкістю до 60 км/год зазначено і в самій постанові про закриття кримінального провадження. Постанову про закриття кримінального провадження вважає неправомірною, виходячи з того, що єдиним аргументом закриття кримінального провадження щодо водія ОСОБА_6 є та обставина, що водій в умовах руху 133 км/год не мав технічної спроможності уникнути зіткнення та застосувати екстрене гальмування, що свідчить про відсутність вини щодо вимог п. 12.3 ПДР. В свою чергу слідчим не надано уваги тому факту, що водій ОСОБА_6 грубо порушив вимоги п.п. 12.1, 12,2 ,12,4 ПДР в частині руху транспортним засобом в умовах темної пори доби, що стало причиною виникнення ДТП, що спричинила смерть потерпілого.
Скаржник та її представник в судовому засіданні підтримали доводи скарги у повному обсязі, просили задовольнити скаргу. В подальшому не прибули в судове засідання. Від скаржника надійшла заява про розгляд скарги без її участі.
Слідчий в судовому засіданні заперечив доводи скарги, вказавши, що при прийнятті рішення про закриття кримінального провадження ним враховувались усі докази, зібрані під час досудового розслідування. У даному кримінальному провадженні було проведено кілька експертиз. Під час досудового розслідування були допитані всі встановлені досудовим слідством свідки. За участю водія ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_7 проведено слідчі експерименти, під час яких були присутні потерпіла ОСОБА_3 та її представник - адвокат ОСОБА_4 . Результати цих слідчих експериментів надавались експертам усіх експертних установ при проведенні автотехнічних експертиз для технічної оцінки дій учасників ДТП, у тому числі відповідність вимогам Правил дорожнього руху. Проведеними інженерно-транспортними (автотехнічними) експертизами встановлено, що при русі автомобіля «Mercedes-Benz» із швидкостями, що не перевищують 100 км/год (60-80, 90, 100), водій ОСОБА_6 не володів технічною можливістю попередити ДТП шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху. Оскільки порушень Правил дорожнього руху України, які би перебували в причинно-наслідковому зв'язку із ДТП з боку ОСОБА_6 не вбачається, вважає, що ним прийнято законне і обґрунтоване рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. В подальшому слідчий в судове засідання не прибув, подавши заяву про розгляд скарги без його участі.
Заслухавши пояснення скаржника та її захисника, слідчого, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя виходить з наступного.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 303 Кримінального процесуального кодексу України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Згідно частин першої-другої статті 22 Кримінального процесуального кодексу України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
В силу ч. 2 ст. 9 КПК України слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Частина перша статті 26 Кримінального процесуального кодексу України передбачає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, кримінальне провадження закривається, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Слідчим суддею встановлено, що постановою старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області майора поліції ОСОБА_5 від 30.04.2020 року закрито кримінальне провадження № 12016090000000051 від 02.03.2020 року, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України - у зв'язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
При розгляді даної скарги слідчий суддя звертає увагу на те, що при проведенні досудового розслідування слідчий чи прокурор, з урахуванням конкретних обставин справи, на власний розсуд, визначають обсяг перевірочних дій, достатніх, за їх переконанням, для прийняття вмотивованого рішення.
Відповідно, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе після дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, що стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Так вбачається, що слідчий під час проведення досудового розслідування кримінального провадження № 12016090000000051 від 02.03.2020 року, в порядку ст. 40 КПК України, не виконав у повному обсязі вимог названої статті, не вичерпав можливості отримання доказів по справі, не провів належного досудового розслідування усіх обставин кримінального правопорушення. Зокрема, слідчим не надано належної оцінки наявності чи відсутності порушення вимог п.12.1, 12,2 ,12,4 ПДР в частині руху транспортним засобом в умовах темної пори доби, що стало причиною виникнення ДТП, що спричинила смерть потерпілого; не проведені всі необхідні слідчі (розшукові) дії, спрямовані на отримання інших доказів та встановлення всіх обставин кримінального провадження, постанова про закриття кримінального провадження не містить достатніх і переконливих мотивів такого рішення та їх обґрунтування.
Також у постанові слідчим не наведено достатніх обставин, за яких слід дійти висновку про наявність достатніх підстав для закриття кримінального провадження та не наведено чим вичерпані можливості отримання достатніх доказів.
За наведених обставин слідчий суддя вважає, що оскаржувана постанова не відповідає частині п'ятій статті 110 Кримінального процесуального кодексу України, є передчасною, невмотивованою, доводи скарги про неповноту досудового розслідування та передчасність рішення про закриття кримінального провадження в цій частині є підставними, у зв'язку з чим скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 9, 22, 26, 110, 284, 290, 303-307, 309, 395 Кримінального процесуального кодексу України, -
Скаргу задовольнити.
Скасувати постанову старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області майора поліції ОСОБА_5 від 30.04.2020 року про закриття кримінального провадження № 12016090000000051 від 02.03.2020 року, за ч.2 ст.286 КК України.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1 .
Повний текст ухвали складено 04.06.2020 року.