Постанова
Іменем України
01 червня 2020 року
м. Київ
справа № 756/7321/17-ц
провадження № 61-2084св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - ОСОБА_2 ,
відповідач - публічне акціонерне товариство «Київенерго»,
третя особа - директор структурного відокремленого підприємства «Київські теплові мережі» Шовгель Сергій Володимирович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 20 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Андрієнко А. М., Соколової В. В., Шахової О. В.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Київенерго» (далі - ПАТ «Київенерго»), третя особа - директор структурного відокремленого підприємства «Київські теплові мережі» Шовгель С. В., про визнання протиправними та скасування наказу про позбавлення премії й повернення коштів.
Позовна заява мотивована тим, що він працював на посаді старшого майстра служби газу структурного відокремленого підприємства «Київські теплові мережі» ПАТ «Київенерго». Був членом незалежної професійної спілки «Свобода» ПАТ «Київенерго» та його було обрано на виборну громадську профспілкову посаду першого заступника голови виконавчого комітету незалежної професійної спілки «Свобода» ПАТ «Київенерго».
Наказом директора СВП «Київські теплові мережі» ПАТ «Київенерго», Шовгель С. В. від 27 квітня 2017 року № 754, його було позбавлено премії, через те, що він, як працівник, на якого покладено обов'язки з технічного обслуговування, ремонту та експлуатації газового обладнання, виконував роботи формально, з боку адміністративно-технічних працівників підрозділів не проводився достатній контроль за якістю та повнотою виконаних робіт підлеглими працівниками.
Зазначав, що вказаний наказ був виданий без проведення службового розслідування та без належного звернення до його профспілкового виборного органу незалежної профспілкової спілки «Свобода», членом якого він був, цим наказом, як він вважав, його протиправно позбавили премії
та частини заробітної плати.
Вважав, що дії відповідача є протиправними, притягнення його
до дисциплінарної відповідальності відбулося безпідставно
та з порушеннями вимог трудового законодавства та Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».
З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просив суд: визнати протиправним та скасувати наказ структурного відокремленого підприємства «Київські теплові мережі» ПАТ «Київенерго» від 27 квітня 2017 року № 754 про позбавлення його частки зарплати (грошової премії); зобов'язати відповідача повернути йому частку заробітної плати (грошову премію)
з урахуванням індексу інфляції.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 26 липня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ структурного відокремленого підрозділу «Київські теплові мережі» ПАТ «Київенерго» від 27 квітня
2017 року № 754 про позбавлення частки зарплати (грошової премії) ОСОБА_1 .
Зобов'язано ПАТ «Київенерго» повернути ОСОБА_1 належну йому частку заробітної плати (грошову премію) з урахуванням індексу інфляції.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду мотивовано тим, що вирішення питання про позбавлення щомісячної премії позивача наказом від 24 квітня 2017 року
є необґрунтованим та суперечить загальним засадам дисциплінарної відповідальності як виду юридичної відповідальності, положенням
статей 140, 147 та 149 КЗпП України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 20 грудня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ «Київенерго» задоволено.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 26 липня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що вирішуючи спір, суд першої інстанції неповно встановив обставини справи та дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, що не відповідає обставинам справи.
Суд апеляційної інстанції виходив із того, що оскаржуваним наказом умови оплати праці не змінювалися, заробітна плата позивачу була виплачена повністю, а позбавлення премії за недоліки в роботі не може бути розцінена як позбавлення частки заробітної плати, оскільки премія є заохоченням
за якісно виконану роботу, та у разі позбавлення премії як заохочення
за ініціативою адміністрації не свідчить про притягнення до дисциплінарної відповідальності, а свідчить лише про зміну чи позбавлення розміру заохочення у результаті неякісно виконаної роботи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у січні 2019 року до Верховного Суду,
ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 лютого 2019 року було відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із Оболонського районного суду м. Києва.
У лютому 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи носе судове рішення, суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, а саме щодо не повідомлення ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_4 належним чином про дату та час розгляду справи.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 5 частини першої статті 411 ЦПК України визначено, що судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи
на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого
з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
Частиною четвертою статті 411 ЦПК України передбачено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Так, ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 29 серпня 2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ «Київенерго»
на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 26 липня 2018 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Київенерго», третя особа - директор структурного відокремленого підприємства «Київські теплові мережі» Шовгель С. В., про визнання протиправними та скасування наказу про позбавлення премії й повернення коштів.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 03 вересня 2018 року вказану справу призначено до розгляду на 04 жовтня 2018 року о 14 год 30 хв
з повідомленням учасників справи про дату, час та місце розгляду справи.
У зв'язку із ліквідацією Апеляційного суду м. Києва відповідно до Указу Президента України від 29 грудня 2017 року № 452/2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в округах» справа
№ 756/7321/17-ц була передана до Київського апеляційного суду.
Ухвалою Київського апеляційного суду справу прийнято до провадження
та призначено до апеляційного розгляду на 15 листопада 2018 року
о 09 год 45 хв з повідомленням учасників справи про дату, час та місце розгляду справи.
ОСОБА_1 судом апеляційної інстанції було направлено судову повістку-повідомлення, яку він отримав після того як відбулось судове засідання, зокрема 19 листопада 2018 року, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 118).
Відповідно до протоколу судового засідання від 15 листопада 2018 року
у справі судове засіданні відбувалось за участю представника
ПАТ «Київенерго» - Дуднік-Дубіняка Д. І., розгляд справи було відкладено на 20 грудня 2018 року 09 год 45 хв (а. с. 114-115).
У той же час, матеріали справи не містять доказів про повідомлення позивача та його представника про дату, час та місце розгляду вказаної справи у Київському апеляційному суді, тобто про розгляд справи 20 грудня 2018 року о 09 год 45 хв.
Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист
є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (стаття 129 Конституції України). Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року, таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
У зв'язку із цим, розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 129 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини
і основоположних свобод.
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини
і основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України
є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.
Зокрема, у пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін ? одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які
не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні
з опонентом.
Таким чином, неналежне повідомлення позивача та його представника про час та місце розгляду справи в суді апеляційної інстанції є порушенням вимоги статті 6 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод про доступ до правосуддя.
За таких обставин, ураховуючи вимоги пункту 5 частини першої, частини четвертої статті 411 ЦПК України та доводи касаційної скарги ОСОБА_1 щодо неналежного повідомлення його та його представника про дату, час
та місце проведення судового засідання в суді апеляційної інстанції, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про наявність підстав для обов'язкового скасування постанови суду апеляційної інстанції, оскільки справу розглянуто за відсутності позивача та його представника, які належним чином не повідомлені про дату, час і місце судового засідання,
і позивач обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою,
з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного суду від 20 грудня 2018 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту
її прийняття.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: С. Ф. Хопта
Є. В. Синельников
В. В. Шипович