Апеляційне провадження 22-ц/824/1341/2020
Справа № 357/12495/17
03 червня 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Кашперської Т.Ц.,
суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,
за участю секретаря Богдан І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області в складі судді Ярмола О.Я., ухвалене в м. Біла Церква 30 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_6 , третя особа Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради про визнання свідоцтва про право власності на житло недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння,
заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, -
У жовтні 2017 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду із позовом про визнання свідоцтва про право власності на житло недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Позовні вимоги обґрунтовували тим, що 13 травня 1977 року ОСОБА_7 на сім'ю у складі з п'яти осіб виданий ордер НОМЕР_1 на заселення у квартиру АДРЕСА_1 . 25 серпня 1994 року виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради прийнято рішення № 256 «Про передачу в особисту власність державних квартир, які мають надлишкову загальну площу громадянам міста». Відповідно до пункту 2.13 ОСОБА_7 на сім'ю з двох осіб передано в особисту власність, з умовою доплати за надлишкову загальну площу, квартиру АДРЕСА_1 . Після здійснення доплати вартості надлишкової площі в сумі 264250,00 крб. на підставі рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради, сім'ї Іванченків видано свідоцтво на право власності на житло від 25 серпня 1994 року № 9524, свідоцтво належно зареєстроване в бюро технічної інвентарізації, ОСОБА_7 і ОСОБА_2 стали співвласниками вказаного нерухомого майна - спільна часткова по 1/2 частини у кожного.
У 2011 року власники квартири переїхали тимчасово мешкати у приватний будинок у с. Слобідка Бахмацького району Чернігівської області, а свою квартиру здали в оренду, уклавши відповідні договори з наймачами. 01 лютого 2017 року в телефонній розмові з сусідкою дізналися, що в ніч із 18 на 19 січня 2017 року невідомі особи виносили з їхньої квартири речі, а пізніше чужі особи представилися новими власниками цієї квартири. 02 лютого 2017 року ОСОБА_3 подав до правоохоронних органів заяву про вчинення злочину, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою, відомості по якій внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та триває кримінальне досудове розслідування, встановлено підроблення документів, що стали підставою для незаконного відчуження квартири.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з урахуванням уточнених вимог, просили визнати недійсним свідоцтво про право власності на житло від 31 січня 1994 року № 7262 на ім'я ОСОБА_4 та витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_1 , скасувати державну реєстрацію ОСОБА_6 та зареєструвати за ними право власності.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 листопада 2018 року позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задоволено. Визнано недійсним свідоцтво на право власності на житло від 31 січня 1994 року № 726, видане виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради народних депутатів Київської області на квартиру АДРЕСА_1 , на ОСОБА_4 . Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_6 , в інтересах якої діє ОСОБА_5 , на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_2 вказану квартиру, скасувавши державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 Зареєстровано за ОСОБА_3 право власності на 3\8 частини квартири, а за ОСОБА_2 право власності на 5\8 частини. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Київського апеляційного суду від 06 березня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
ОСОБА_1 , яка не брала участі в справі, вважаючи, що суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та обов'язки, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просила скасувати рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської областівід 30 листопада 2018 року та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
18 березня 2020 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відмову від апеляційної скарги, в якій заявник просила закрити апеляційне провадження, зазначивши, що наслідки відмови від апеляційної скарги їй відомі та зрозумілі (а. с. 49 - 54 т. 3).
В судове засідання учасники справи не з'явилися, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідно до вимог частин 4, 5 ст. 364 ЦПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення апеляційного провадження. За відмови від апеляційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги, постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження. У разі закриття апеляційного провадження у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги на судове рішення повторне оскарження цього рішення особою, що відмовилася від скарги, не допускається.
За таких обставин апеляційний суд приймає відмову від апеляційної скарги ОСОБА_1 , оскільки відповідне клопотання подане особою, яка подала апеляційну скаргу, і з врахуванням відсутності осіб, які приєдналися до апеляційної скарги.
Керуючись статтею 364 ЦПК України, суд -
Прийняти відмову ОСОБА_1 від апеляційної скарги.
Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 листопада 2018 року.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що повторне оскарження нею рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 листопада 2018 рокуне допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Кашперська Т.Ц.
Судді: Фінагеєв В.О.
Яворський М.А.