Справа № 33/824/856/2020 Головуючий суддя у 1-й інстанції: Бойко О.В. Суддя в апеляційній інстанції: Сітайло О.М.
01 червня 2020 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Сітайло О.М., за участю захисника Карпенко В.М., Кравчук К.О., розглянувши апеляційну скаргу захисника Карпенко В.М. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 24 грудня 2019 року, -
Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 24 грудня 2019 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, стягнуто на користь держави судовий збір в 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 26 листопада 2019 року о 06 год. 10 хв. в м. Києві по пр-т. Лобановського, 152-А, керуючи автомобілем «Міні Купер», д.н.з. НОМЕР_1 при повороті ліворуч не надала перевагу в русі транспортному засобу «Део» д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався в зустрічному напрямку прямо, в результаті чого здійснила з ним зіткнення, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів, чим порушила п. 16.1 ПДР України, тобто вчинила дії передбачені ст. 124 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 26 листопада 2019 року о 06 год. 10 хв. в м. Києві по пр-т. Лобановського, 152-А, керувала автомобілем «Міні Купер», д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, нечітка мова. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовилась у встановленому законом порядку у присутності двох свідків, чим порушила п. 2.5 ПДР України, тобто здійснила дії передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 24 грудня 2019 року, захисник Карпенко В.М. в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу зі змінами в якій порушує питання про скасування постанови Голосіївського районного суду м. Києва 24 грудня 2019 року в частині притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, а в частині притягнення за ст. 124 КУпАП залишити без зміни.
В обґрунтування наведеного апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції у цій частині незаконне та необґрунтоване, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права; що протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП складено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки огляд було проведено у термін понад дві години з моменту виявлення підстав для його проведення, що не відповідає вимогам ч. 4 ст. 266 КУпАП.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 , її захисника Карпенко В.М. який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши докази, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КпАП України оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 266 КУпАП передбачено, що огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
Згідно ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд на стан наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Дослідивши під час апеляційного розгляду матеріали справи про адміністративні правопорушення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, проведений з порушенням вказаних вимог, а суддя місцевого суду у порушення положень ст.ст. 245, 280 КУпАП повно, всебічно і об'єктивно не з'ясував обставини справи, не встановив чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також не з'ясував інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок чогодійшов помилкового висновку щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обґрунтовуючи свої висновки, суд першої інстанції формально послався на те, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №263222 від 26 жовтня 2019 року, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , відеозаписом з нагрудної камери поліцейських,- без належного аналізу зазначених доказів та оцінки їх у розумінні ст. 252 КУпАП.
У судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснила, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП працівники поліції запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», від проходження якого ОСОБА_1 відмовилась і наполягала на проходження огляду в закладі охорони здоров'я у лікаря-нарколога, на що їй було відмовлено.
У судовому засіданні апеляційної захисник Карпенко В.М. підтримав апеляційну скаргу зі змінами з наведених у ній мотивів, постанову суду першої інстанції просив скасувати в частині притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 ОСОБА_1 , наголошував на тому, що протокол складено з порушенням вимог закону, а саме ч. 4 ст. 266 КУпАП, а відтак огляд є не дійсним.
У судовому засіданні апеляційної інстанції свідок - працівник поліції ОСОБА_5 пояснив, що 24.10.2019 року під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 124 щодо ОСОБА_1 виникла підозра щодо її стану сп'яніння, в ході розмови з нею було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», на що ОСОБА_1 відмовилась та погодилась пройти огляд в закладі охорони здоров'я у лікаря-нарколога, чи була відмова від проходження огляду безпосередньо у лікаря підтвердити не може, так як на той час знаходився в патрульному автомобілі і безпосередньо на місці огляду не перебував.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №263222 від 26 жовтня 2019 року ОСОБА_1 06 год. 10 хв. 26.10.2019 року керувала транспортним засобом «Міні Купер», д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Києві по проспекту Лобановського, 152А з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, нечітка мова. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився у встановленому законом порядку у присутності двох свідків, чим порушила п. 2.5 ПДР України, тобто здійснила дії передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, подія мала місце 26 жовтня 2019 року о 06 год. 10 хв., а працівники поліції склали протокол щодо ОСОБА_1 за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння лише 26 жовтня 2019 року о 08 год. 25 хв., тобто більше ніж через дві години з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Суд апеляційної інстанції, дотримуючись загальних засад судочинства, зокрема змагальності сторін, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, вжив всіх заходів, передбачених законом для перевірки викладених в апеляційні скарзі доводів з метою усунення суперечностей, неодноразово викликав у судове засідання свідків, працівника поліції ОСОБА_6 , чергового лікаря-нарколога ОСОБА_7 , які повідомлені належним чином, у судові засідання не з'явилися, причини неявки не повідомили.
При цьому, в адміністративних матеріалах відсутні і суду не надані докази, що спростовували доводи апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази як окремо, так і в їх сукупності, суд апеляційної інстанції вважає, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проведений працівниками поліції з порушенням вимог ст. 266 КУпАП - за сплином двох годин з моменту виявлення підстав для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння. Отже порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України «поза розумним сумнівом» свого підтвердження дослідженими доказами не знайшло, а відтак в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням наведеного, вважаю, що доводи апелянта про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованими, постанова судді місцевого суду в цій частині як незаконна підлягає скасуванню, а провадження на підставі ст. 247 КУпАП - закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП України, суддя,-
Апеляційну скаргу захисника Карпенко В.М. в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 24 грудня 2019 року щодо ОСОБА_1 у частині притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати, провадження у справі в цій частині закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, а в іншій - без зміни.
Вважати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, з накладенням на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду О.М. Сітайло