Справа № 759/17145/18
Провадження № 22-ц/824/7271/2020
Про залишення без руху
01 червня 2020 року Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Суханової Є.М., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 19 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуцевич Олена Олександрівна, про переведення прав та обов'язків покупця за договором купівлі - продажу,-
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 19 лютого 2020 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуцевич Олена Олександрівна, про переведення прав та обов'язків покупця за договором купівлі - продажу.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 06.03.2020 подав апеляційну скаргу та клопотання про відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду.
В обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору апелянт посилається на те, що сплатити судовий збір він немає можливості, так як отримує мінімальну пенсію по інвалідності та має незадовільний майновий стан.
За змістом частини першої статті 136 ЦПК України, статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій статті 136 ЦПК України, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (пункт 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» (Shishkovv. Russia).
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Пунктом 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
У клопотанні ОСОБА_1 посилається на те, що він є інвалідом та отримує мінімальну пенсію по інвалідності, а тому не має фінансової змоги сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення суду у визначеному законом розмірі.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
До клопотання про відстрочення сплати судового збору заявником не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про тяжке матеріальне становище заявника та давали підстави для відстрочення сплати судового збору, відповідно до положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" та статті 136 ЦПК України, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників справи.
Таким доказом можуть бути, зокрема, відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2019 рік.
ОСОБА_1 надав у розпорядження апеляційного суду лише довідку № 4653 видану 21.02.2020 Пенсійним Фондом України Головного УПФУ в м. Києві (Святошинський район) про перебування на обліку в Управлінні та отримання ним пенсії по інвалідності за період з вересня 2019 року по лютий 2020 року.
У рішенні від 26.07.2005 у справі «Kniat v. Poland» Європейський суд з прав людини вказав на те, що при вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору, про надання відстрочення чи розстрочення, національні суди повинні встановити реальний дохід (розмір заробітної плати, соціальних виплат, стипендії тощо) особи, чи наявне в неї рухоме та нерухоме майно, цінні папери, чи є в неї можливість розпоряджатися вказаним без значного погіршення власного фінансового стану.
Із матеріалів справи вбачається, що за подачу позову до суду ОСОБА_1 було сплачено судовий збір у розмірі 3 067, 00 грн. та 8 400,00 грн. адвокату Басараб Н.В. згідно договору про надання правничої допомоги. Також у січні 2019 року ОСОБА_1 вніс на депозит суду першої інстанції суму у розмірі 306 700,00 грн., що підтверджується квитанціями наявними у матеріалах справи.
Вказані обставини спростовують посилання заявника про його незадовільний майновий стан.
Крім того, положеннями пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України « Про судовий збір» передбачено, що особи з інвалідністю I та II груп звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
У довідці № 4653 від 21.02.2020 Пенсійного Фонду України Головного УПФУ в м. Києві (Святошинський район) відсутні відомості щодо групи інвалідності, до якої відноситься ОСОБА_1 . Такі відомості не зазначає і сам апелянт та вони не містяться у матеріалах справи.
Таким чином, відсутні правові підстави для задоволення клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду.
Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, а саме суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, в якій зазначаються недоліки останньої. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відповідно до вимог статті 133 ЦПК України та положень Закону України «Про судовий збір», ОСОБА_1 має сплатити судовий збір в розмірі 4 600 грн. 50 коп. за наступними реквізитами: Отримувач коштів УК у Солом.р-ні/Соломян.р-н; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38050812; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA548999980313101206080026010; Код класифікації доходів бюджету 22030101, та надати суду апеляційної інстанції оригінал квитанції про сплату судового збору.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 необхідно надати суду апеляційної інстанції належні докази про майновий стан відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», що унеможливлює сплату судового збору у визначеному законом розмірі (зокрема копію посвідчення особи з інвалідністю, яка одержує державну соціальну допомогу) та подати відповідне клопотання або сплатити судовий збір у визначеному вище розмірі та надати суду апеляційної інстанції оригінал квитанції про сплату судового збору.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03. 2020 року "Про запобігання поширенню на території України корона вірусу COVID 19.
Постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2020 року № 255 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020р. № 211" проведення карантинних заходів та обмежень продовжено до 24.04.2020 року .
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 року № 291 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України"проведення карантинних заходів та обмежень продовжено до 11.05.2020 року .
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 № 343 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" проведення карантинних заходів та обмежень продовжено до 22.05.2020 року .
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 р. № 392 проведення карантинних заходів та обмежень продовжено до 22.06.2020 року
Враховуючи вказані постанови Кабінету Міністрів України, листом Ради суддів України від 16.03.2020 року № 186/20рекомендовано судам на період карантину встановити особливий режим роботи судів України.
Оскільки вказані обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття апеляційного провадження, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху з наданням апелянту строку для усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суддя,
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 19 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуцевич Олена Олександрівна, про переведення прав та обов'язків покупця за договором купівлі - продажу залишити без руху, надавши апелянту строк десять днів з дня вручення копії ухвали для надання документів про сплату судового збору, або документів, що підтверджують підстави відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду або звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У разі невиконання ухвали суду, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду Є.М. Суханова