01 червня 2020 року
м. Київ
справа № 754/9029/19
провадження №22-ц/824/3929/2020
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,
суддівБолотова Є.В., Музичко С.Г.,
за участю секретаря судового засідання Потапьонок К.В.,
учасники справи: позивач ОСОБА_1 ,
відповідач ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12 листопада 2019 року /суддя Клочко І.В./
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат, -
Позивач звернувся з вимогами про стягнення додаткових витрат.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 12 листопада 2019 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі 2150 грн. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. /а.с. 90-94/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила змінити судове рішення, задовольнивши позовні вимоги у повному обсязі.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилалась на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема нею, на підтвердження позовних вимог надані медичні направлення, висновки, виписки, чеки, квитанції. Водночас, відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження контраргументів, окрім заперечень. Також не взято до уваги, що вона знаходиться у відпустці по догляду за дитиною та самостійно в повному обсязі не може нести додаткові витрати. У відповідача інших дітей не має, заборгованість по аліментам складає 163 589, 00 грн. Участь у додаткових витратах на дитину є обов'язком батька незалежно від сплати ним аліментів, водночас, судом можуть враховуватись лише обставини, що мають істотне значення.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з'явились у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін на підставі наступного.
Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про розірвання шлюбу, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розірвано, про що в книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №764 від 12.08.2010р. /а.с.41/
Від шлюбу сторони маю двох доньок - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтва про народження /а.с. 39, 40/.
Відповідно до свідоцтва про зміну імені, ОСОБА_6 змінила прізвище на ОСОБА_7 , про що 11.07.2017 р. складено відповідний актовий запис №110 Деснянським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у м Києві /а.с.38/.
Позивач ОСОБА_1 разом з доньками зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до копій довідок про реєстрацію місця проживання особи /а.с.33-35/.
Позивач звернулась з вимогою про стягнення додаткових витрат, понесених на утримання ОСОБА_3 , на підтвердження яких надано наступні докази:
- квитанції за прийом лікаря від 16.08.2019р. №000217 на суму 290,00 грн.;
- висновок Центру Хребта «EUROSPINE» та призначено сеанси відновлення хребта по курсу 10-45 та проф. масаж 30 хв. По курсу 10-45 про необхідність відвідувати басейн;
- товарний чек відвідування басейну від 23.08.2019р. на суму 6000,00 грн.
- чек № НОМЕР_1 від 16.08.2019 за послуги діагностичного центру МРТ шийного відділу хребта на суму 3500грн.
- дослідження (магнітно-резонансної томографії) від16.08.2019р.
Також позивач звернулась з вимогою про стягнення додаткових витрат, понесених на утримання доньки ОСОБА_5 , на підтвердження яких надано наступні докази:
- записи стоматолога в медичній картці щодо скарг на головну біль;
- призначення лікаря копія з медичної картки;
- чек від 26.07.2019р. за придбання медикаменту Хітакса - 66,95 грн.
- чек №158631 від 26.07.2019р. за придбання медикаментів: полідекса - 172,35 грн., Хеверт сінус - 189,08, хеверт сінусітіс - 29,95 грн., вита тон 7,42 грн. на загальну суму 398,80 грн.;
- чек від 25.06.2019р. за придбання взуття на суму 646 грн.;
- чек від 15.08.2019р. за придбання устілок підтримуючих на суму 356,00 грн.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вірно керувався вимогами частиною першою статті 185 СК України про те, що той із батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо); положеннями ч. 3 ст. 12, ч.ч.1, 6 ст. 81 ЦПК України про те, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду України у справі №6-1489цс17 про те, що вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково. Враховуючи зазначені обставини, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі. Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати.
Встановивши, що додаткові витрати на утримання дитини мають бути викликані особливими обставинами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що витрати на навчання в розмірі 4 165,00 грн., витрати по придбанню ноутбуку DELL Inspiron 5737 вартістю 6 499,02 грн., витрати по придбанню фітнес браслету XIAOMI, вартістю 599,00 грн., придбання бактерицидного опромінювача BastoSfera OBB15H-OZONE FREE (00000019988) вартістю 555,00 грн., медичного страхового полісу №100252626 від 18.09.2015 р. в розмірі 798,00 грн. та витрачені кошти в розмірі 290,00 грн., відповідно до квитанції №000217 від 16.08.2019 р. за консультацію ОСОБА_9 , а також витрати в розмірі 6000,00 грн. на відвідування басейну - не є додатковими витратами в розумінні ст. 185 СК України, тому не можуть бути враховані при визначення загальної суми понесених додаткових витрат на утримання ОСОБА_3 .
Щодо наданих позивачем доказів понесення додаткових витрат на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд першої інстанції також дійшов обґрунтованого висновку, що вони не підтверджують понесення додаткових витрат в розумінні ст. 185 СК України, оскільки заявлені витрати не викликані особливими обставинами.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про віднесення до додаткових витрат, тих, які обумовлені особливими обставинами, а саме, витрат в розмірі 800 грн. за послуги Діагностичного центру ТОВ «Медіастар» по проведенню МРТ та витрати в розмірі 3500,00 грн. за послуги діагностичного центру по проведенню МРТ, відповідно до чеку №82872 від 16.08.2019 р.
Доводи апеляційної скарги, про те, що відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження контраргументів, та те, що апелянт не може у повному обсязі нести додаткові витрати та наявністю у відповідача заборгованості по аліментам, колегією суддів не приймаються до уваги, як такі, що не спростовують факту того, що заявлені позивачем витрати не викликані особливими обставинами, не пов'язані з розвитком конкретних здібностей дітей (творчих, спортивних тощо), а тому не є додатковими.
Згідно вимог частини першої статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Таким чином, в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні.
При цьому позивач повинна довести їх необхідність, водночас, додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини.
Аналогічні правові позиції сформульовані у постановах Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 272/118/17-ц (провадження № 61-13311св18); від 10 травня 2018 року у справі № 2-1161/2011 (провадження № 61-15690св18); від 16 травня 2018 року у справі № 666/5055/15-ц (провадження № 61-6827св18); від 26 вересня 2018 року у справі № 759/328/17 (провадження № 61-1264св17).
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.
Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12 листопада 2019 року - залишити без задоволення.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12 листопада 2019 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий: Судді: