Справа № 626/1948/17
Провадження №1-кп/910/56/19
"04" червня 2020 р. м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретар судового засідання ОСОБА_4
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого грошового стягнення у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 травня 2017 року за № 42016000000001569, за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Новоукраїнка, Звенигородського району Черкаської області, який зареєстрований і фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
1. Історія провадження
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 13 березня 2020 року у цій справі призначено судовий розгляд із викликом учасників судового провадження на 20 березня 2020 року.
20 березня 2020 року судовий розгляд було відкладено на 17 квітня 2020 року, а 17 квітня 2020 року судовий розгляд було відкладено на 24 квітня 2020 року, у зв'язку з неявкою учасників.
24 квітня 2020 року в судове засідання учасники не з'явились, судовий розгляд було відкладено на 30 квітня 2020 року.
30 квітня 2020 року ухвалою суду задоволено клопотання захисника ОСОБА_6 про відкладення судового засідання, у зв'язку з поданням обвинуваченим апеляційної скарги на ухвалу суду від 24 квітня 2020 року про проведення дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, та неналежною якістю зв'язку, судовий розгляд було відкладено на 07 травня 2020 року.
07 травня 2020 року під час здійснення судового розгляду в режимі відеоконференції обвинуваченим ОСОБА_7 було заявлено клопотання про неможливість слухання справи в режимі відеоконференції у зв'язку з поганим зв'язком та поданням ним апеляційної скарги на ухвалу суду від 24 квітня 2020 року про проведення дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, судовий розгляд було відкладено на 07 червня 2020 року.
14 травня 2020 року суддею-доповідачем Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду постановлено ухвалу, в якій було відмовлено у відкритті апеляційного провадження за скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 24 квітня 2020 року.
04 червня 2020 року обвинувачений ОСОБА_7 , будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду кримінального провадження у судовому засіданні 07 травня 2020 р., у судове засідання не з'явився.
04 червня 2020 року до Вищого антикорупційного суду електронною поштою надійшла заява від обвинуваченого ОСОБА_7 про відкладення судового розгляду, призначеного на 04 червня 2020 року, у зв'язку із прибуттям до України 30.05.2020 р. його колишньої дружини ОСОБА_8 , із якою вони проживають за однією адресою, чартерним рейсом із Анталії, а також тим, що після прибуття вона зареєструвалася в телефонному додатку «Дій вдома» для проходження самоізоляції. Через це обвинувачений вважає за неможливе прибути до суду, через небезпеку його здоров'я та життя, а також життя і здоров'я інших людей, у скупченні яких він перебуватиме, у разі прибуття до м. Києва. Просив суд відкласти судовий розгляд до закінчення карантинних заходів.
2. Позиції учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 подав клопотання про застосування до обвинуваченого грошового стягнення в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у якому просить застосувати відповідний захід, у зв'язку з неприбуттям на виклик до суду. Вважав причину неприбуття обвинуваченого за викликом суду неповажною.
Захисник ОСОБА_6 заперечувала проти накладення грошового стягнення на обвинуваченого ОСОБА_7 , вказавши, що обвинувачений завчасно повідомив прокурора про неможливість прибуття до суду, через що прокурор мав навіть час підготувати письмове клопотання. Окрім того вказала, що карантин і Україні продовжено, а обвинувачений не бажає, в разі інфікування, інфікувати інших людей. Вважала, що причина неприбуття до суду є поважною за п. 3, 8. ст. 138 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) (епідемія та інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик). Пояснила суду, що обвинувачений проживає разом із колишньою дружиною та декларує її як особу, з якою спільно проживає, а також що не володіє інформацією, чи зареєструвався сам обвинувачений у додатку «Дій вдома», однак він перебуває на самоізоляції, і не ходив на роботу.
3. Релевантне законодавство
Відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК, обвинувачений зобов'язаний прибути за викликом до суду, а в разі неможливості своєчасного прибуття - заздалегідь повідомити про це.
У ч. 1 ст. 138 КПК наведено перелік поважних причин неприбуття особи на виклик, серед яких у п. 3 - обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини), у п. 8 - інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик.
Відповідно до ст. 139 КПК, якщо обвинувачений, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом) не з'явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку не прибуття на виклик слідчого судді, суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 144 КПК, грошове стягнення під час судового провадження накладається за клопотанням прокурора чи за власною ініціативою суду.
Згідно з ч. 2 ст. 146 КПК, під час судового провадження питання про накладення грошового стягнення на особу розглядається негайно.
Згідно зі ст. 318 КПК судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку. Судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов'язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 323 КПК якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року у розмірі 2102 гривні.
4. Оцінка та мотиви суду
Із системного аналізу наведених норм ст. 42, 138 КПК, убачається, що беззаперечним обов'язком обвинуваченого є його явка за викликом до суду, а в разі наявності поважних причин неможливості прибути за викликом до суду у визначений час, передбачених ст. 138 КПК України, обвинувачений зобов'язаний заздалегідь про це повідомити суд.
Як встановлено судом, виклик до суду обвинуваченого ОСОБА_7 було здійснено належним чином, однак у визначений час у судове засідання він не з'явилася, чим не виконав свій обов'язок щодо явки до суду, передбачений п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України.
Така поведінка обвинуваченого ОСОБА_7 свідчить про небажання виконувати покладені на нього кримінальним процесуальним законом обов'язки.
Разом із тим, вивчивши заяву обвинуваченого ОСОБА_7 та надані до неї додатки, суд не вбачає в ній належного обґрунтування підстав, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення обвинуваченого ОСОБА_7 у судове засідання. Наразі обвинуваченим не додано належних доказів спільного проживання з колишньою дружиною ОСОБА_8 , а також реєстрації його (обвинуваченого) в додатку «Дій вдома» або інших доказів перебування його на самоізоляції. Факт реєстрації колишньої дружини за однією із ним адресою, а також копії відмітки в її закордонному паспорті щодо вибуття її з аеропорту ОСОБА_9 30.05.2020 не підтверджують цих фактів, та не є доказами об'єктивної неможливості прибуття обвинуваченого за викликом суду, передбаченими п. 3, 8. ст. 138 КПК. У щорічній декларації ОСОБА_7 за 2019 р., що є у відкритому доступі в мережі Інтернет на сайті НАЗК, члени сім'ї, в т.ч. особи, з якими декларант спільно проживає, не зазначені. Також обвинувачений не повідомив суд про неможливість свого прибуття заздалегідь.
З огляду на таке, суд приходить до висновку про невиконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків, у зв'язку з чим вважає за доцільне накласти на обвинуваченого ОСОБА_7 грошове стягнення в межах, передбачених ст. 139 КПК України. Оскільки обвинувачений, будучи професійним суддею, розуміє, що відкладення колегіального розгляду справи призводить до затримок, в т.ч. в розгляді інших кримінальних проваджень, причому кожна особа має право на розгляд її справи протягом розумного строку, суд вважає за можливе застосувати грошове стягнення в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що є більшим від мінімального розміру стягнення, однак складає 50% максимального розміру грошового стягнення.
Крім того, через неявку у судове засідання обвинуваченого ОСОБА_7 , беручи до уваги, що судові засідання не можуть проводитися без участі обвинуваченого, судовий розгляд підлягає відкладенню із призначенням нової дати судового засідання.
Керуючись статтями 42, 110,139, 144, 146, 318, 323 КПК України, суд
1. Клопотання прокурора задовольнити. Накласти грошове стягнення на обвинуваченого ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Новоукраїнка, Звенигородського району Черкаської області, зареєстрований і фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2102 грн. 00 коп.
2. Судовий розгляд справи відкласти на 12 годину 10 хвилин 16 червня 2020 року, про що повідомити сторін кримінального провадження.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_7 , що відповідно до положень ст. 147 КПК України, він має право на подання клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення суду, який її виніс, у разі наведення обґрунтованих доводів про безпідставність накладення грошового стягнення.
Клопотання подається до суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_2