04 червня 2020 року м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Дембіцька О.О., розглянувши за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності- ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 ,адвоката Николайчука В.І. провадження у справі про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Першотравневого районного суду м.Чернівці від 22 квітня 2020 року, -
Постановою судді Першотравневого районного суду м.Чернівці від 22 квітня 2020 року провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого у АДРЕСА_1 ,фактично проживаючого у АДРЕСА_2 ,громадянина України, не працюючого, закрито у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 173-2 КУпАП.
На таке судове рішення потерпіла ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу із проханням скасувати постанову та ухвалити нову,якою притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім'ї.
Вважає, що постанова судді є необгрунтованою, оскільки судом не вжито визначених законом заходів для повного і об'єктивного з'ясування всіх обставини справи. Стверджує, що відносно неї 23.03.2020 року зі сторони її колишнього чоловіка були вчинені умисні протиправні дії психологічного характеру, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами справи. Однак, суд не викликав її в судове засідання,не заслухав її пояснень та позбавив можливості надати докази винуватості ОСОБА_1 . Крім цього, суд не допитав свідка ОСОБА_3 , який міг підтвердити факт вчинення правопорушення ОСОБА_1 .
Стверджує, що письмове пояснення, яке було подане суду від імені її доньки є неправдивим, написано під тиском батька, тому не може бути визнане доказом по справі.
Провадження №33/822/220/20 Головуючий у І інстанції: Нестеренко Є.В.
Категорія: ч.1ст. 173-2 КУпАП Доповідач: Дембіцька О.О.
Також ОСОБА_2 просить поновити їй строк на апеляційне оскарження постанови судді, оскільки не була повідомлена про час та місце розгляду справи судом першої інстанції, судовий розгляд здійснений у її відсутності, копія постанови їй не направлялася, а була надана лише на підставі її заяви та отримана 06 травня 2020 року.За таких обставин вважає, що процесуальний строк пропущений нею з поважних причин.
Заслухавши доповідь судді, доводи потерпілої ОСОБА_2 та адвоката Николайчука В.І., які підтримали апеляційну скаргу, доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 про відсутність підстав для скасування постанови судді, заслухавши пояснення свідка ОСОБА_3 ,дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступних висновків
Відповідно до ч.2 ст. 294 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк для апеляційного оскарження постанови місцевого суду.
Наведені ОСОБА_2 причини пропуску строку подання апеляційної скарги апеляційний суд визнає поважними, оскільки в матеріалах справи відсутні дані про належне її повідомлення про час та місце розгляду справи районним судом, судовий розгляд 22.04.2020 року здійснений за відсутності потерпілої, копія постанови відповідно до вимог ст.285 КУпАП направлена не була та отримана лише 06.05.2020 року на підставі заяви потерпілої. Отже, ОСОБА_2 слід поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді.
Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Апеляційний суд вважає, що зазначені вимоги закону при розгляді справи в районному суді повною мірою не були дотримані, внаслідок чого поза увагою суду залишилися обставини, які істотно вплинули на висновки про невинуватість особи,яка притягається до адміністративної відповідальності.
Диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність, зокрема, за вчинення домашнього насильства,тобто умисного вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Згідно п.3 ч.1 ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Крім того, п.14 ч.1 ст. 1 зазначеного вище Закону визначено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, яка включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Приймаючи рішення,яке наразі переглядається,районний суд вказав,що у матеріалах справи відсутній матеріал фіксації вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення,письмові пояснення містять розбіжності,у зв'язку із чим суд позбавлений можливості повного ,всебічного і об'єктивного розгляду справи.Із цих підстав суд вважав,що відсутні докази наявності складу правопорушення у діях ОСОБА_1 та закрив провадження на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
При цьому суд не зважив на наступне.
ОСОБА_1 у районному та апеляційному суді винуватість не визнав.Пояснив,що 23.03.2020 року дійсно мав місце словесний конфлікт, спровокований колишньою дружиною ОСОБА_2 , оскільки вона проживає у його квартирі разом з співмешканцем.Психологічного насильства не застосовував,нецензурною лайкою не виражався,погроз не висловлював.
Такі пояснення апеляційний суд оцінює як спосіб захисту з метою уникнути відповідальності за вчинене правопорушення.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення,поясненнями особи,яка притягається до адміністративної відповідальності,потерпілих,свідків,речовими доказами,показаннями технічних приладів та технічних засобів ,що мають функції фото-і кінозйомки,відеозапису,тощо.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 01 квітня 2020 року № 419489 ОСОБА_1 23.03.2020 року близько 18 год. 00 хв. за адресою АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство стосовно своєї колишньої дружини ОСОБА_4 , а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її сторону нецензурною лайки та погрозах фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю ОСОБА_4 , чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП. (а.с.1).
Даний протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст.256 КУпАП, складений та підписаний уповноваженою особою, також підписаний ОСОБА_1 . При цьому ОСОБА_1 роз'яснені права та обов'язки,передбачені ст.268 КУпАП і будь-яких заперечень до протоколу останній не мав, що засвідчено його підписом
За таких обставин суд необгрунтовано,всупереч вимогам ст.251 КУпАП, не прийняв фактичні дані,які містяться у протоколі, як доказ винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення
Із заяви ОСОБА_2 від 26 березня 2020 року до Чернівецького ВП ГУНП у Чернівецькій області вбачається, що тривалий термін ОСОБА_1 систематично вчиняє відносно неї протиправні дії, в тому числі і психологічне насильство, у зв'язку з чим вона просить внести відомості до ЄРДР про скоєння останнім кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.126-1, 164, 382 КК України (а.с.3)
У апеляційному суді потерпіла ОСОБА_2 пояснила,що 23 березня 2020 року біля 18 години ОСОБА_1 прийшов у квартиру за адресою АДРЕСА_1 у нетверезому стані з алкогольними напоями. Після цього вчинив словесний конфлікт, ображав нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою. Потім пішов на кухню, де почав розпивати спиртні напої, які приніс із собою, а згодом ліг спати. Такі дії вчиняв у присутності неповнолітньої дитини,яка знаходилась у сусідній кімнаті.
Раніше ОСОБА_1 також приходив до квартири в нетверезому стані,у тому числі із друзями, з якими розпивав спиртні напої, виганяв її з житла, застосовував фізичне насильство .
Аналогічні за змістом пояснення були надані потерпілою працівнику поліції та містяться у матеріалах справи (а.с.7).
У апеляційному суді свідок ОСОБА_3 пояснив, що 23.03.2020 року знаходився за адресою АДРЕСА_1 та був свідком вчинення домашнього насильства по відношенню до ОСОБА_2 її колишнім чоловіком ОСОБА_1 . Останній,розпиваючи на кухні алкогольні напої,почав словесно ображати потерпілу нецензурною лайкою, погрожував вдарити ножем, але свідок його зупинив.Потім ОСОБА_1 продовжив вживати спиртне,а відтак заснув. Лише тоді ОСОБА_3 пішов додому,оскільки боявся залишати потерпілу наодинці з ОСОБА_1 , і такі випадки були неодноразово.
Такі ж пояснення свідка ОСОБА_3 наявні у матеріалах справи на а.с.8.
Пояснення потерпілої ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 є послідовними, узгоджуються між собою та відповідають обставинам, зазначеним в протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 .
За таких обставин висновок суду про те,що у справі відсутні та суду не були надані докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення є необгрунтованим та не відповідає фактичним обставинам провадження.
Суд безпідставно прийняв на віру письмові пояснення ОСОБА_5 ,доньки колишнього подружжя,адресовані Першотравневому суду,оскільки ОСОБА_5 є неповнолітньою, у суді безпосередньо пояснень не надавала.При цьому суд не переконався,що письмові пояснення надані саме ОСОБА_5 ,а не іншою,заінтересованою у таких поясненнях особою,оскільки жодних доказів про це у справі немає,особа свідка не встановлювалась.
Посилання суду у постанові на відсутність відеоматеріалу фіксації вчиненого правопорушення є недоречним, оскільки квартира,де відбулись події щодо домашнього насильства,є приватним помешканням та особи,які там проживають,не зобов'язані фіксувати події у приватному помешканні,щоб потім надати їх суду.
Натомість,всупереч вимогам ст.277 КУпАП, районний суд здійснив судовий розгляд справи про домашнє насильство,навіть не повідомляючи про час і місце розгляду справи потерпілу від такого насильства ОСОБА_6 та без її участі,чим істотно порушені права потерпілої,передбачені ст.269 КУпАП.
Мотивуючи рішення та зазначаючи у постанові,що пояснення містять істотні суперечності(без зазначення, які саме пояснення та яких осіб),суд не викликав для безпосереднього опитування також свідка ОСОБА_3 ,пояснення якого містяться у матеріалах справи та які об'єктивно підтверджували пояснення потерпілої.
Фактично,у основу прийнятого рішення суд прийняв пояснення особи,яка притягається до адміністративної відповідальності,без оцінки та аналізу інших наявних у справі доказів та виклику потерпілої і свідка.
Такий судовий розгляд не може бути визнаний справедливим,оскільки суд прийняв рішення на підставі пояснень лише однієї сторони,повністю знехтувавши правами іншої.
Апеляційний суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні насильства в сім'ї доведена сукупністю зібраних у справі та перевірених апеляційним судом доказів-поясненнями потерпілої, свідка ОСОБА_3 та письмовими доказами, а тому постанова судді районного суду підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови, якою ОСОБА_1 слід визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 173-2 КУпАП.
Отже, апеляційним судом встановлено, що 23.03.2020 року близько 18 год. 00 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство стосовно своєї колишньої дружини ОСОБА_4 , а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні на її адресу нецензурної лайки та погрозах фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої ОСОБА_4 , чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення апеляційний суд відповідно до вимог ст.ст.33-35 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу
Відповідно до ст.40-1 КУпАП,Закону України «Про судовий збір», у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, стягується судовий збір з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, у розмірі 0, 2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду ,-
Поновити потерпілій ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді Першотравневого районного суду м.Чернівці від 22 квітня 2020 року.
Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову судді Першотравневого районного суду м.Чернівці від 22 квітня 2020 року щодо ОСОБА_1 скасувати та прийняти нову постанову.
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.1 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255(двісті п'ятдесят п'ять) гривень у дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420 грн. 40коп.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Чернівецького
апеляційного суду О.О. Дембіцька