04 червня 2020 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Сторожинецької місцевої прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 27 травня 2020 року про відмову у задоволенні клопотання слідчого щодо накладення арешту на майно,-
Ухвалою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 27 травня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_7 про накладення арешту на майно, а саме на трактора марки САТ962Н, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який було вилучено під час огляду місця події в руслі річки в адміністративних межах с.Давидівка Сторожинецького району Чернівецької області.
В апеляційній скарзі прокурор Сторожинецької місцевої прокуратури ОСОБА_6 , просить ухвалу слідчого судді скасувати і винести нову, якою задовольнити клопотання слідчого про накладення арешту на трактор марки САТ962Н, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .
Вважає, ухвалу Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 27 травня 2020 року такою, що не ґрунтується на нормах кримінального процесуального закону та досліджених письмових доказах.
Посилається на те, що слідчим суддею не було в повній мірі ураховано те, що постановою слідчого, вищевказане майно визнано речовим доказами, оскільки воно є знаряддям злочину. Зазначає, що на даний час досудовим розслідуванням обставини кримінального провадження містять об'єктивні дані, які вказують на те, що виявлене та вилучене майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, у зв'язку з чим виникає потреба у накладенні арешту на вищевказане майно, оскільки воно може використовуватись, як доказ вчинення кримінального правопорушення, з метою запобігання можливості його приховування, відчуження, знищення, тощо.
Провадження № 11-сс/822/135/20 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_8
Категорія: ч.2 ст. 240 КК України Доповідач: ОСОБА_1 .
Заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст оскаржуваного рішення, доводи прокурора, яка підтримала подану апеляційну скаргу, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах поданої апеляційної скарги та обговоривши їх доводи, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Частиною 1 ст. 167 КПК України визначено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Згідно ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до матеріалів клопотання про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № № 12020260150000447 від 24.05.2020р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, 23 травня 2020 року близько 17 год. 00 хв. невстановлені особи із застосуванням вантажного автомобіля марки Мерседес Астрос д.н.з. НОМЕР_3 та трактора марки САТ962Н, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 із русла річки в адміністративних межах с.Давидівка Сторожинецького району Чернівецької області незаконно видобували піщано-гравійну суміш.
В ході проведеного огляду місця події 23 травня 2020 року в руслі річки Малий Сірет в адміністративних межах с.Давидівка Сторожинецького району Чернівецької області в зачиненому вигляді було виявлено трактор марки САТ962Н, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , в ковші якого знаходилась піщано-гравійна суміш. В подальшому на відстані від даного трактора біля 200м., на виїзді із русла річки Малий Сірет виявлено в зачиненому вигляді вантажний автомобіль марки Мерседес Астрос д.н.з. НОМЕР_3 , кузов якого наповнений піщано-гравійною сумішшю. В подальшому два вищевказані транспортні засоби були вилучені.
Постановою слідчого від 25.05.2020 року вилучені транспортні засоби визнані речовими доказами у кримінальному провадженні (а.п. 41).
Враховуючи вищевикладене та оцінивши обставини, встановлені дослідженими письмовими документами, колегія суддів вважає, що вилучені транспортні засоби відповідають критеріям, визначеним у п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України, а тому згідно вимог ст.ст. 84, 98 КПК України, апеляційний суд приходить до висновку, що вказаний транспортний засіб є доказом у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому Кримінально процесуальним кодексом України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається, зокрема з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно вимог ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 Кримінально процесуального кодексу України.
Враховуючи те, що вилучені транспортні засоби є речовими доказами у кримінальному провадженні, колегія суддів приходить до висновку про достатність підстав вважати, що в разі ненакладення арешту вказаний трактор марки САТ962Н може бути відчужений їх власником чи ТОВ «Миколаївбудцентр», який надавав вказівки щодо видобудку піщано-гравійної суміші.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що прокурором доведено, як наявність одного із ризиків, передбачених ст. 170 КПК України, так і необхідність арешту тимчасово вилученого майна.
При цьому, на думку колегії суддів, прокурором не доведено належними доказами наявності, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, ризиків щодо приховання, пошкодження, псування, знищення або перетворення, вилучених транспортних засобів.
Частиною 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З пояснень водія трактора ОСОБА_9 , які містяться в матеріалах кримінального провадження, вбачається, що він працює водієм трактора марки САТ962Н, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 на ТОВ «Миколаївбудцентр», та займаються ремонтом дороги в с.Банилів Підгірний. 23.05.2020р. він разом із напарником, який керував вантажівкою поїхали за вказівкою старости села Давидівка до русла річки Малий Сірет в адміністративних межах с.Давидівка Сторожинецького району Чернівецької області вантажити піщано-гравійну суміш для насипу узбіччя дороги с.Банилів Підгірний. (а.п.77)
Оцінюючи зазначені показання свідка у сукупності з іншими дослідженими письмовими документами, колегія суддів приходить до висновку, що наявні правові підстави для арешту вилученого майна та встановлена можливість використання даного майна, як доказу у кримінальному провадженні.
Як вбачається з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, яке наявне в матеріалах справи, фактичним власником трактора марки САТ962Н, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 не є ТОВ «Миколаївбудцентр». (а.п. 78)
Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Однак, матеріали кримінального провадження не містять жодних договорів щодо здійснення господарської діяльності між власником даного транспортного засобу та ТОВ «Миколаївбудцентр» або ж іншими особами, а вказаний транспортний засіб не належать ТОВ «Миколаївбудцентр» безпосередньо.
З огляду на викладене, з метою збереження речових доказів, апеляційний суд вважає за необхідне накласти арешт на трактор марки САТ962Н, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , шляхом заборони відчуження, без позбавлення права на користування та розпорядження.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 132, 170, 171, 172, 173, 309, ч. 2 ст. 376, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 27 травня 2020 року про відмову у задоволенні клопотання слідчого щодо накладення арешту на майно - скасувати та постановити нову ухвалу, якою накласти арешт на майно, яке було вилучено 23 травня 2020 року під час огляду місця події, а саме, на трактор марки САТ962Н, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 із свідоцтвом про реєстрацію машини, шляхом заборони відчуження, без позбавлення права на користування та розпорядження.
В іншій частині клопотання слідчого - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: Судді:
_________________ __________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2