Справа № 953/4475/20 Головуючий І інстанції - Колесник С.А.
Провадження: 33/818/719/20 Доповідач - Савенко М.Є.
03 червня 2020 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Савенко М.Є. перевіривши заяву ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 27.04.2020,-
Цією постановою
ОСОБА_1 , 1957 року народження, громадянка України, мешканка м. Харкова
- визнана винною в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 170 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 420 грн. 40 коп.
Не погодившись з вказаною постановою, 15.05.2020 ОСОБА_1 подала заяву, в якій просила суддю Київського районного суду м. Харкова Колесник С.А. скасувати її постанову від 27.04.2020.
Апеляційний суд позбавлений процесуальної можливості вирішити питання щодо розгляду заяви, оскільки встановлені підстави для повернення скарги особі, яка її подала.
Виходячи зі змісту ст. 294 КУпАП, предметом апеляційного розгляду може бути апеляційна скарга подана з дотриманням вимог та в порядку, передбаченому КУпАП.
З поданої ОСОБА_1 заяви вбачається, що вона не є апеляційною скаргою.
Враховуючи наведене та з урахуванням тлумачень, викладених в рішенні Конституційного Суду України від 31 березня 2015 року № 2-рп/2015 (справа № 1-7/2015), за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення у взаємозв'язку з положеннями п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, Конституційний Суд України зазначив, що процедура перегляду постанови судді у справі про адміністративне правопорушення в апеляційному порядку регулюється положеннями ст. 294 глави 24 "Оскарження постанови по справі про адміністративні правопорушення" розділу IV Кодексу. Цільовим призначенням цієї глави є встановлення порядку оскарження, зокрема, постанови судді у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні у справі «Мельник проти України» (Melnyk v. Ukraine) від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03., ЄСПЛ нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі Golder v. the United Kingdom від 21 лютого 1975 року, серія A № 18, п. 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності заяви.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин, вважаю за необхідне повернути ОСОБА_1 заяву.
Повернення апеляційної скарги не позбавляє права ОСОБА_1 повторно звернутися до суду з апеляційною скаргою в порядку, передбаченому частиною 3 статті 294 КУпАП, та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді з зазначенням поважних причин пропуску строку та наданням відповідних доказів.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 294, 295 КУпАП, -
Повернути ОСОБА_1 заяву на постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 27.04.2020.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду М.Є. Савенко