Провадження № 22-ц/803/3437/20 Справа № 199/6263/19 Суддя у 1-й інстанції - Спаї В. В. Суддя у 2-й інстанції - Куценко Т. Р.
19 травня 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - Куценко Т.Р.,
суддів: Демченко Е.Л., Каратаєвої Л.О.,
за участю секретаря - Синенка Є.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу
за апеляційною скаргою
Акціонерного товариства «Ідея Банк»,
на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 14 листопада 2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет застави, -
Акціонерне товариство «Ідея Банк» (далі АТ «Ідея Банк») у липні 2019 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просить вилучити у відповідача транспортний засіб, який є предметом застави та звернути на нього стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 28 січня 2011 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №910.75251, згідно якого останній отримав кредит в розмірі 229 716,20 грн., у тому числі на купівлю (фінансування купівлі) транспортного засобу. В забезпечення виконання кредитних зобов'язань між позичальником та позивачем було укладено договір застави вказаного транспортного засобу. Проте, всупереч вищезазначеному та без письмової згоди банку було відчужено предмет застави, новим власником якого є ОСОБА_1 . Позичальник не виконує зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим позивач змушений звернутися до суду з вимогою про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення виниклої забооргованості за кредитним договором.
Рішенням А ОСОБА_3 -Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 14 листопада 2019 року відмовлено в задоволені заявлених позовних вимог.
Не погоджуючись з вказаним рішенням АТ «Ідея Банк», подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог банку в повному обсязі, посилаючись на обов'язковість виконання кредитних зобов'язань, які необхідно виконати за рахунок звернення стягнення на предмет застави, яка також зберігається при відчуженні автомобіля відповідачу та він відповідає перед банком, який новий власник.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 28 січня 2011 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №910.75251, згідно якого останній отримав кредит в розмірі 229 716,20 грн., у тому числі на купівлю (фінансування купівлі) транспортного засобу Honda Ассогd, 2010 року випуску, колір сірий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 /а.с. НОМЕР_3 .
АТ «Ідея Банк» виконав умови кредитного договору, надавши ОСОБА_2 суму кредиту у вказаному в кредитному договорі розмірі, що підтверджується меморіальним ордером від 31 січня 2014 року /а.с.21/.
Проте, ОСОБА_2 належним чином не виконував зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка згідно з наданим банком розрахунком станом на 14 червня 2019 року складає 377 833,77 грн., з яких 174474,01 грн. - прострочений борг, 202179,01 грн. - прострочені проценти; 1180,69 грн. - строкові проценти /а.с.47/.
В забезпечення виконання кредитних зобов'язань між ОСОБА_2 та АТ «Ідея Банк» було укладено договір застави вказаного транспортного засобу Honda Ассогd, 2010 року випуску, колір сірий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , який належав позичальнику на праві приватної власності відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу /а.с.24-27/.
Договором застави (п.1 параграфу 2, п.1 параграфу 5) передбачено, що у разі невиконання зобов'язань за кредитним договором, заставодержатель має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмету застави.
Відповідно до п. 2 параграфу 2 договору застави, відчуження, заміна, обтяження предмету застави будь-яким зобов'язанням здійснюється заставодавцем тільки за письмовою згодою заставодержателя.
Судом встановлено, що заставодавець ОСОБА_2 без письмової згоди банку, за наявності зареєстрованого обтяження на предмет застави /а.с.31-32/, здійснив відчуження транспортного засобу Honda Ассогd, 2010 року випуску, колір сірий, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 та з 13 листопада 2013 року власником даного транспортного засобу є відповідач ОСОБА_1 , якому видано новий реєстраційний номерний номер НОМЕР_4 , що стверджується листом-повідомленням Головного сервісного центру МВС України за вих. №31/19707 від 25 вересня 2019 року /а.с.97-98/.
Статтею 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що предмет обтяження, право власності на який належить боржнику, може бути відчужений останнім, якщо інше не встановлено законом або договором. Якщо законом або договором передбачена згода обтяжувача на відчуження боржником рухомого майна, яке є предметом обтяження, така згода не вимагається в разі переходу права власності на рухоме майно в порядку спадкування, правонаступництва або виділення частки у спільному майні.
Відповідно до ст.10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.
Виходячи з наведених норм, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що вказаний предмет застави було відчужено заставодавцем в порушенням умов договору застави (п.2 параграфу 2) без письмової згоди заставодержателя та за наявності зареєстрованого обтяження на предмет застави, у зв'язку з чим на нового власника транспортного засобу - відповідача ОСОБА_1 поширюються умови договору застави про звернення стягнення на заставне майно в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.
Однак, як вбачається з матеріалів справи АТ «Ідея Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить звернути стягнення на транспорний засіб, що належить відповідачу на праві власності в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, укладеним між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_2 . Тобто, предметом даного спору є погашення заборгованості за рахунок предмету застави, яка виникла з кредитних відносин між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_2 , тоді як у ОСОБА_1 перед банком відсутні будь-які зобов'язання за кредитним договором №910.75251 від 28 січня 2011 року. Виходячи з наведеного колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_1 не може самостійно відповідати перед банком за невиконання ОСОБА_2 кредитних зобов'язань.
Проте, звертаючсиь з даним позовом АТ «Ідея Банк» пред'явив вимоги лише до ОСОБА_1 та не залучив ОСОБА_2 у якості співвідповідача та не клопотав перед судом щодо його залучення.
Стаття 51 ЦПК України передбачає, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала.
Пленум Верховного Суду України у п.8 постанови «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року №2 роз'яснив, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному законом. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Апеляційний суд позбавлений можливості залучити до участі у справі належних відповідачів, оскільки немає передбачених законом повноважень змінювати склад осіб, які беруть участь у справі.
Розгляд справи з неналежним відповідачем або за відсутності всіх належних відповідачів позбавляє суд можливості зробити висновок щодо обґрунтованості або необґрунтованості позовних вимог по суті.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_1 не є у повній мірі належним відповідачем по даній справі, оскільки не може нести відповідальність за невиконання зобов'язань ОСОБА_2 , до якого безпосередньо позивачем пред'явлено вимоги, оскільки правовідносини у вказаній справи виникли безпосередньо з кредитного договору та договору застави, між тим не залученого його в якості співвідповідача.
З огляду на викладене, відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ґрунтується на матеріалах справи та прийнятий відповідно до норм закону, оскільки вирішуючи спір між сторонами, суд в достатньому повному об'ємі з'ясував права та обов'язки учасників спору, обставини справи, перевірив доводи сторін, давши їм належну правову оцінку.
Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості та незаконності рішення не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості підстав для скасування рішення, оскільки скарга не містить обставин, які б дали суду апеляційної інстанції підстави для спростування висновків суду.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Рішення суду відповідає матеріалам справи, доказам та вимогам матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.
Судові витрати понесені у зв'язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення.
керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Ідея Банк» - залишити без задоволення.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 14 листопада 2019 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий: Т.Р. Куценко
Судді: Е.Л. Демченко
Л.О. Каратаєва