Провадження № 22-ц/803/4910/20 Справа № 178/10/20 Суддя у 1-й інстанції - Цаберябий Б. М. Суддя у 2-й інстанції - Варенко О. П.
03 червня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - Варенко О.П.,
суддів - Городничої В.С., Лаченкової О.В.,
розглянувши в письмовому провадженні у м.Дніпрі цивільну справу
за апеляційною скаргою Прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Аулівської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області
на ухвалу Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2020 року
у цивільній справі за позовом керівника Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Аулівської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області до ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійної вимоги: Регіональна філія «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», про стягнення матеріальних збитків (шкоди), завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення (знищення дерев) у розмірі 114 189,84 грн,
У січні 2020 року керівник Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області звернувся до суду з вищевказаним позовом в інтересах держави в особі Аулівської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області до ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійної вимоги: Регіональна філія «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», про стягнення матеріальних збитків (шкоди), завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення (знищення дерев) у розмірі 114 189,84 грн.
Ухвалою Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 15 січня 2020 року позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2020 року позовну заяву повернуто керівнику Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області, з підстав невиконання вимог ухвали суду від 15.01.2020 року.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали суду та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що у керівника Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області відсутні повноваження та підстави звертатися до суду з позовом в інтересах держави в особі Аулівської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області; що позивачем не доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави органом місцевого самоврядування.
Учасники справи правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу, передбаченим ст. 360 ЦПК України, не скористалися.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції посилався на те, що прокурор в позовній заяві не навів наявність достатніх обставин, якими обґрунтоване його звернення з позовом в інтересах держави в особі Аулівської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області, як того вимагає положення ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»; що в позовній заяві не було зазначено в якості позивача або третьої особи Структурний підрозділ «Дніпровська дистанція захисних лісонасаджень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», яка в рамках кримінального провадження заявляла позов щодо відшкодування шкоди; що необґрунтовано подання позовної заяви саме керівником місцевої прокуратури, виходячи з вимог ст.24 Закону України «Про прокуратуру»; що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що останній не звертався до суду з позовом до відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Однак, колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погодитися не може з наступних підстав.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про прокуратуру», прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.
Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Згідно з ч.3 вказаної статті, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором.
Відповідно до положень ч.ч. 3,4 ст. 56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Згідно матеріалам справи, у провадженні Криничанського районного суду Дніпропетровської області перебувало кримінальне провадження № 12017040430000716 від 26 жовтня 2017 року відносно ОСОБА_1 по обвинуваченню його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України.
Відповідно до обвинувального акту від 24.04.2018 року, ОСОБА_1 скоїв незаконну порубку 34 дерев, внаслідок чого навколишньому природному середовищу завдана істотна шкода та заподіяна економічним інтересам держави в особі ПАТ «Укрзалізниця» Регіональна філія «Придніпровська залізниця» Структурний підрозділ «Дніпровська дистанція захисних лісонасаджень» матеріальну шкоду на загальну суму 114 189,84 грн.
Згідно матеріалам справи, 26.02.1998року рішенням Дніпропетровської обласної ради «Про віднесення лісозахисних смуг Придніпровської залізниці до категорії зависності - захисні» № НОМЕР_1 /ХХП лісозахисні смуги вздовж Придніпровської залізниці в межах міст і районів Дніпропетровської області, які згідно ст.39 Лісового кодексу України належать до лісів першої групи (захисні ліси, які виконують переважно водоохоронні, грунтозахисні та інші захисні функції), віднесені до категорії зависності - захисні смуги лісів упродовж залізниць.
26.12.2000 року рішенням Аулівської селищної ради народних депутатів Криничанського району Дніпропетровської області Державному підприємству Придніпровська залізниця надано у постійне користування земельну ділянку площею 95,3686 гектарів на території Аулівської селищної ради для експлуатації залізничної колії з допоміжними спорудами відповідно до рішення Аулівської селищної ради народних депутатів від 27.03.1999 року.
Ухвалою від 13 листопада 2019 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області закрив кримінальне провадження № 12017040430000716 від 26 жовтня 2017 року відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, у зв'язку з набранням чинності Закону України №2531-VIII від 06.09.2018 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобіганню незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів», яким внесено примітку у ст. 246 КК України, відповідно до якої, з урахуванням вимог Податкового кодексу України та Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік», розмір істотної шкоди (матеріальної шкоди), як ознака складу злочину за ч.1 ст.246 КК України, складає 1 762 000,00 грн, в той час, як згідно обвинувального акту розмір матеріальної шкоди становить 114 189,84 грн, що нині не є злочином.
Ухвалою того ж суду від 14 листопада 2019 року цивільний позов ПАТ «Укрзалізниця» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Структурний підрозділ «Дніпровська дистанція захисних лісонасаджень» - залишено без розгляду.
Згідно листу (відповіді) Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» № НЗБ-147/156 від 24.12.2019, наданого на запит Дніпродзержинської місцевої прокуратури № 87- 5732 вих-19 від 16.12.2019 року, через те, що спеціально створені фонди охорони навколишнього природного середовища знаходяться у відповідних місцевих бюджетах за місцем заподіяння шкоди, Регіональна філія «Придніпровська залізниця» заходи поза межами кримінального судочинства щодо стягнення з ОСОБА_1 збитків, завданих вчиненням кримінального правопорушення не застосовувала.
Відповідно до вимог ст.47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.
Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі бюджету Автономної Республіки Крим та відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, в тому числі, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.
Згідно з п.7 ч.3 ст.29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.
Пунктом 4 ч. 1 ст.69-1 Бюджетного кодексу України встановлено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету АРК - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.
Враховуючи наведені положення законодавства, завдана шкода навколишньому природному середовищу підлягає стягненню до Державного бюджету України та місцевих бюджетів.
Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
З матеріалів справи вбачається, що листом від 12.12.2019 №886/02-28 Аулівська селищна рада Криничанського району повідомила місцеву прокуратуру про невжиття нею заходів цивільно-правового характеру у спірних правовідносинах.
Однією з основних причин невиконання своїх обов'язків є відсутність передбачених у бюджеті коштів на сплату судового збору. Отже, вказаний орган неналежним чином виконує покладені на нього законодавством обов'язки та не в змозі самостійно захистити інтереси держави з причин незалежних від останнього.
Норма ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» вимагає від прокурора доведення лише факту нездійснення або неналежного здійснення уповноваженим органом своїх повноважень.
Крім того, слід зазначити, жодним нормативним актом не передбачено строків нездійснення або неналежного здійснення уповноваженим органом своїх повноважень.
Вказане свідчить про усвідомлену пасивну поведінку уповноваженого суб'єкта владних повноважень щодо нездійснення захисту інтересів держави.
Таким чином, в даному випадку необхідність захисту інтересів держави прокурором полягає у вжитті заходів щодо відшкодування шкоди, заподіяної незаконної порубкою дерев ОСОБА_1 .
Колегія суддів зауважує, що сам факт незвернення до суду Аулівської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та, відповідно, мав за мету отримати відшкодування шкоди, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом.
Аналогічна позиція зазначена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №903/129/18.
За матеріалами справи, відповідно до листів від 05.12.2019 та 24.12.2019 року Дніпродзержинська місцева прокуратура повідомляла Аулівську селищну раду про наявність порушень інтересів селищної ради у сфері збереження зелених насаджень, захист яких, відповідно до ст.15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» покладено на місцеву раду, проте селищною радою не вживались належні та ефективні заходи цивільно-правового характеру для припинення вказаних порушень, як то стягнення з відповідача суми заподіяної шкоди.
Також, Дніпродзержинська місцева прокуратура повідомляла Аулівську селищну раду, що представництво інтересів останньої у суді буде здійснено прокурором відповідно до вимоги ст.ст. 23,24 Закону України «Про прокуратуру».
Позиція суду першої інстанції стосовно подання позовної заяви неповноважним прокурором, оскільки відповідно до ст.24 Закону України «Про прокуратуру» право на подання позовної заяви в порядку позовного провадження має Генеральний прокурор, його перший заступник та заступники, керівники обласних та окружних прокуратур, їх перші заступники, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, спростовується наступним.
Станом на 08.01.2020 року та на теперішній час в єдиній системі органів прокуратури України діє Дніпродзержинська місцева прокуратура Дніпропетровської області.
Відповідно до абз.1 підпункту 17 пункту 20 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформування органів прокуратури України» №113- IX від 19.09.2019 року внесено зміни до ст.24 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014 року, а саме у частинах першій і третій слова "регіональних" і "місцевих" замінено відповідно словами "обласних" і "окружних".
Однак, відповідно до п.1 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформування органів прокуратури України» №113- IX від 19.09.2019 року цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім підпункту 2 пункту 2, пунктів 4-7, 9, 11-15, 17, 18, підпункту 1 пункту 19, пункту 20, пунктів 22-27 розділу І цього Закону, які набирають чинності з дня початку роботи відповідно Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур.
Окрім цього, відповідно до п.24 Закону України №113- IX від 19.09.2019 року встановлено, що Додаток «Перелік і територіальна юрисдикція місцевих та військових прокуратур» до Закону України «Про прокуратуру» втрачає чинність із дня початку роботи окружних прокуратур.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про прокуратуру» вказано про те, що у системі прокуратури України діють окружні прокуратури, перелік та територіальна юрисдикція яких визначається наказом Генерального прокурора. Утворення, реорганізація та ліквідація окружних прокуратур, визначення їхньої компетенції, структури і штатного розпису здійснюються Генеральним прокурором. Окружну прокуратуру очолює керівник окружної прокуратура, який має першого заступника та не більше двох заступників.
Разом з тим, на теперішній час та у відповідності до вимог ст.12 Закону України «Про прокуратуру» окружні прокуратури в системі органів прокуратури України ще не утворені та не функціонують, тому повноваження місцевих прокуратур, а так само і повноваження, у тому числі з питань окремих форм представництва інтересів громадянина або держави в суді саме керівників місцевих прокуратур, їх перших заступників та заступників на сьогоднішній день, відповідно до ст. 24 Закону України «Про прокуратуру» №1697-УІІ від 14.10.2019 року є чинними.
Таким чином, у керівника Дніпродзержинської місцевої прокуратури, відповідно до п. 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформування органів прокуратури України» №113- IX від 19.09.2019 року наявні повноваження на подання даної позовної заяви.
Також зі змісту позовної заяви вбачається, що третьою особою на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог зазначено Регіональну філію «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», підставою повернення позовної заяві, в тому числі, вказано не зазначення в якості позивача або третьої особи Структурний підрозділ «Дніпровська дистанція захисних лісонасаджень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», однак колегія суддів вважає такий висновок суду передчасним.
Також посилання суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі на те, що позивачем не додано доказів незвернення до суду з позовом до відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, як на одну з підстав залишення позову без руху та його повернення, не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги, оскільки згідно норм законодавства України кожна особа наділена правом на звернення до суду за захистом своїх прав та свобод, а на суд, в свою чергу, покладено обов'язок повного та всебічного розгляду виниклих спорів, що можливо лише під час розгляду справи по суті. Повернення позовної заяви з формальних підстав є недопустимим.
Виходячи з викладеного, приймаючи до уваги зміст позовної заяви та доданих до неї письмових доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви, у зв'язку з чим ухвала Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2020 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, відповідно до вимог ст.379 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Аулівської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області - задовольнити.
Ухвалу Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2020 року - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий О.П.Варенко
Судді: В.С.Городнича
О.В.Лаченкова