Ухвала від 04.02.2020 по справі 757/1064/20-к

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/1064/20-к

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12016140060002887 від 12.08.2016 року,-

ВСТАНОВИВ:

До провадження слідчого судді надійшло клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12016140060002887 від 12.08.2016 року, накладеного 22.05.2019 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, справа № 757/25474/19-к на майно, яке належить ОСОБА_4 , а саме: транспортний засіб марки MAN шасі № (VIN код) НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_3 .

В обґрунтування клопотання ОСОБА_4 зазначає, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.05.2019 року у справі було накладено арешт на транспортний засіб марки MAN шасі № (VIN код) НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_3 , який на праві власності належить ОСОБА_4 .

Заявник зазначив, що під час розгляду не враховано Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2019 року ( справа №757/21499/19), якою скасовано арешт на транспортний засіб марки MAN шасі № (VIN код) НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_3 .

ОСОБА_4 вказав, що за висновком Одеського науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру «номер двигуна НОМЕР_4 , номер шасі НОМЕР_2 , наданого на дослідження транспортного засобу MAN TGA 26/430 номерний знак НОМЕР_3 , не змінювалися; бланк наданого на дослідження документа «Свідоцтва про реєстрацію ТЗ» серії НОМЕР_5 відповідає бланкам, які знаходяться в офіційному обігу».

Також заявник зазначив, що накладений арешт є незаконним у зв'язку з тим, що власник майна не порушував діючого законодавства України, а доводи слідчого не були належним чином обґрунтовані і не доведені відповідними доказами у суді ОСОБА_4 також вказав, що він не є учасником кримінального провадження (підозрюваним, обвинуваченим і т.д.).

Представник заявника - адвокат ОСОБА_3 в судовому засідання клопотання підтримала та просила задовольнити з викладених в ньому підстав.

Прокурор в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду клопотання був повідомлений належним чином, причини своєї неявки не повідомив.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення адвоката, дослідивши матеріали клопотання дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Таким чином, виходячи з наведених положень ст. 174 КПК України, питання про скасування арешту розглядається слідчим суддею за відповідним зверненням осіб, визначених частиною першої цієї статті.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.05.2019 року у справі було накладено арешт на транспортний засіб марки MAN шасі № (VIN код) НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_3 , який на праві власності належить ОСОБА_4 .

Як визначено ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Слідчий суддя дослідивши матеріали, вважає, що доводи клопотання про скасування арешту є необґрунтованими, оскільки на час винесення ухвали про накладення арешту на майно, існували підстави для такого арешту, крім того слідчим суддею не встановлено, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї або іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, слідчий суддя вважає накладений арешт на майно є обґрунтованим, з урахуванням наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, у зв'язку з чим клопотання про скасування арешту не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 174, 303, 305-307, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12016140060002887 від 12.08.2016 року, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.05.2019 року, справа № 757/25474/19-к - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
89647446
Наступний документ
89647448
Інформація про рішення:
№ рішення: 89647447
№ справи: 757/1064/20-к
Дата рішення: 04.02.2020
Дата публікації: 09.02.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Печерський районний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; скасування арешту майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (04.02.2020)
Дата надходження: 13.01.2020
Предмет позову: -
Розклад засідань:
04.02.2020 17:00 Печерський районний суд міста Києва
Учасники справи:
головуючий суддя:
МАТІЙЧУК ГАЛИНА ОЛЕКСАНДРІВНА
суддя-доповідач:
МАТІЙЧУК ГАЛИНА ОЛЕКСАНДРІВНА