04 червня 2020 року
м. Рівне
Справа № 557/1986/19
Провадження № 22-ц/4815/271/20
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді : Гордійчук С.О.,
суддів: Боймиструка С.В., Бондаренко Н.В.
секретар судового засідання: Тхоревський С.О.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідачі: Інститут сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України, Державне підприємство Дослідне господарство «Тучинське», Інститут сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України, Національна академія аграрних наук України, Конкурсна комісія для проведення конкурсу на посаду директора Державного підприємства Дослідне господарство «Тучинське» Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Рівне апеляційну скаргу представника Національної академії аграрних наук України - адвоката Данилової К.А. на ухвалу Гощанського районного суду Рівненської області від 19 грудня 2019 року, постановлену в складі судді Пацка Д.В, у справі № 557/1986/19,
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України, Державного підприємства Дослідне господарство «Тучинське», Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України, Національної академії аграрних наук України, Конкурсної комісії для проведення конкурсу на посаду директора Державного підприємства Дослідне господарство «Тучинське» Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
19 грудня 2019 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвалою Гощанського районного суду Рівненської області від 19 грудня 2019 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.
Зупинено дію Наказу Національної академії аграрних наук України № 426-к від 12.12.2019 «Про звільнення І.М.», рішення засідання Конкурсної комісії НААН від 26.11.2019, яким переможцем конкурсу на посаду директора Державного підприємства Дослідне господарство "Тучинське" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України визнано ОСОБА_2 , до набрання законної сили судового рішення.
Заборонено державним реєстраторам згідно вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», зокрема державним реєстраторам Гощанської районної державної адміністрації, приватним нотаріусам проводити реєстраційні дії відносно Державного підприємства Дослідне господарство "Тучинське" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме - державну реєстрацію змін про керівника юридичної особи, державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, до набрання законної сили судового рішення у справі.
Ухвала суду мотивована тим, що не вжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Не погоджуючись з ухвалою суду, Національна академія аграрних наук України подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нову ухвалу, якою в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.
Посилається на те, що ухвала суду є незаконною, необґрунтованою, прийнятою з порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права.
Також суд не врахував, що вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи, яка здійснює таку діяльність.
Зазначає, що забезпечуючи позов, зокрема зупиняючи дію оскаржуваного наказу про звільнення суд першої інстанції фактично вирішив справу по суті.
В оскаржуваній ухвалі не наведено переконливих мотивів, з яких суд зробив висновок про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду та не зробив висновків про відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач, позовним вимогам.
У відзиві на апеляційну скаргу, позивач заперечує доводи останньої. Вважає апеляційну скаргу безпідставною та необґрунтованою, а тому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення.
Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким вимогам закону судове рішення не відповідає.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що в разі задоволення позову та невжиття заходів забезпечення позову в подальшому буде утруднено виконання рішення суду.
Однак колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції.
Частинами першою, другою статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
За змістом статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.
Як роз'яснив Верховний Суд України у пункті 4 Постанови Пленуму від 22 грудня 2006 № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
ОСОБА_1 у позові просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Конкурсної комісії Національної академії аграрних наук України від 26.11.2019 щодо визначення переможцем конкурсу на посаду директора Державного підприємства Дослідне господарство "Тучинське" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України визнано ОСОБА_2 , оприлюднене на офіційному сайті Національної академії аграрних наук України 26.11.2019 року;
- зобов'язати Національну академію аграрних наук України провести повторний конкурс на заміщення вакантної посади директора Державного підприємства Дослідне господарство "Тучинське" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України з дотриманням вимог Постанови КМУ від 03.09.2008 року № 777 “Про проведення конкурсного відбору керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки”.
- визнати незаконним та скасувати наказ Національної академії аграрних наук України № 426-к від 12.12.2019 «Про звільнення ОСОБА_1 »;
- зобов'язати Інститут сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України поновити ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов'язки директора Державного підприємства Дослідне господарство "Тучинське" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України;
- стягнути з Державного підприємства Дослідне господарство "Тучинське" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України на корить ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 845,19 грн.
Враховуючи, що предметом спору є поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди колегія суддів вважає, що обраний вид забезпечення позову - зупинення дії Наказу Національної академії аграрних наук України № 426-к від 12.12.2019 «Про звільнення ОСОБА_1 », рішення засідання Конкурсної комісії НААН від 26.11.2019 яким переможцем конкурсу на посаду директора Державного підприємства Дослідне господарство "Тучинське" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України визнано ОСОБА_2 та заборони державним реєстраторам, приватним нотаріусам проводити реєстраційні дії відносно Державного підприємства Дослідне господарство "Тучинське" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме - державну реєстрацію змін про керівника юридичної особи, державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, до набрання законної сили судового рішення у даній справі є неспівмірним із заявленими позовними вимогами, необхідність застосування заходів забезпечення не випливає із фактичних обставин справи, які б свідчили про наявність підстав уважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до статті 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню.
Якщо колишнього працівника необхідно поновити за рішенням суду на роботі, а на його посаді вже працює інший працівник, то судове рішення про поновлення все одно підлягає виконанню. КЗпП України не виключає можливості поновлення на роботі працівника, у разі прийняття на посаду, яку він обіймав, іншого працівника. В такому разі працівник, якого було незаконно звільнено, має бути поновлений на роботі, а працівник, якого було прийнято на роботу на відповідну посаду, підлягає переведенню на іншу посаду, а якщо цього зробити неможливо - то такий працівник підлягає звільненню у порядку, що визначений КЗпП України.
З огляду на вказані норми матеріального права, реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про скасування наказу Національної академії аграрних наук України про звільнення ОСОБА_1 , з роботи, поновлення позивача на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди в разі незабезпечення позову у спосіб, який просить застосувати ОСОБА_1 , немає.
Отже, порядок відновлення трудових прав ОСОБА_1 у разі ухвалення судом рішення про поновлення його на роботі передбачено законом.
На зазначене суд першої інстанції не звернув уваги та дійшов помилкового висновку, що невжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 в подальному призведе до утруднення виконання рішення суду.
Одночасно , суд зауважує, що постановою Рівненського апеляційного суду від 21 травня 2020 року рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 21 січня 2020 року скасувано. Провадження у справі закрито та скасувано заходи забезпечення позову застосованні ухвалою Гощанського районного суду від 19 грудня 2019 року у даній справі №557/1986/19.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Керуючись статтями 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника Національної академії аграрних наук України - адвоката Данилової К.А. задовольнити.
Ухвалу Гощанського районного суду Рівненської області від 19 грудня 2019 року скасувати.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 04 червня 2020 року.
Головуючий :
Судді :