ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/2770/20
провадження № 2/753/4591/20
"26" травня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Мицик Ю.С.
при секретарі Пугач Д.С.
за участю сторін не з'явилися
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в підготовчому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
У лютому 2020 ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту ОСОБА_2 , відповідач, разом - сторони) про розірвання шлюбу.
Позов обґрунтований такими обставинами. Сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 06.11.2015 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 2982. Від шлюбу у подружжя народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Подружнє життя не склалося через різні погляди на життя, різність характерів. Внаслідок цього шлюбні відносини між сторонами припинені, спільне господарство не ведеться.
Ухвалою суду від 21.02.2020 відкрито провадження по даній справі та призначено її до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження в судове засідання.
В судове засідання позивач не з'явилася, однак надала до суду заяву, про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, однак надав до суду заяву, в якій позовні вимоги визнав, просив суд їх задовольнити та розгляд даної справи проводити за його відсутністю.
Зважаючи на неявку усіх учасників справи, фіксування судового процесу технічним засобом не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим з таких підстав.
Відповідно до положень частини 4 статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Із заяв сторін вбачається, що їх сім'я існує лише формально: вони не підтримують шлюбно-сімейних відносин та не ведуть спільного господарства.
Правовими підставами для задоволення позову є відповідні положення сімейного законодавства.
Так, відповідно до положень статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження…є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість… (частини 3, 4 статті 56 Сімейного кодексу України).
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (частина 1 статті 110 Сімейного кодексу України).
За приписом частини 2 статті 112 цього Кодексу суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Отже зважаючи на те, що відповідач безумовно визнав позов, і таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб є наявні підстави для задоволення позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Керуючись статтями 200, 206, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 06.11.2015 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 2982 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 768,40 грн.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя