Провадження № 33/803/396/20 Справа № 216/295/20 Суддя у 1-й інстанції - Онопченко Ю. В. Суддя у 2-й інстанції - Коваленко Н. В.
02 червня 2020 року м. Дніпро
Суддя-доповідач Дніпровського апеляційного суду Коваленко Н.В., розглянувши апеляційну скаргу адвоката Соляника Ігоря Миколайовича в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Центрального - Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 березня 2020 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Постановою Центрального - Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 березня 2020 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп.
Згідно з оскаржуваною постановою, 11 січня 2020 року о 21:50 год. по вул. Кіровоградське шосе, 10, в м. Кривому Розі ОСОБА_1 керував автомобілем «MAN», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку відмовився, у присутності двох свідків.
В апеляційній скарзі адвокат Соляник І.М. в інтересах ОСОБА_1 просить постанову скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги адвокат Соляник І.М. зазначив, що постанова є незаконною та необгрунтованою. Так захисник вказує, що ОСОБА_1 судом належним чином не було повідомлено про розгляд справи, чим порушеного його право на особисту участь у розгляді справи щодо нього. Також зазначає, що працівниками поліції не було роз'яснено порядок проходження огляду на стан сп'яніння, та було порушено порядок огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, оскільки проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу не представилось можливим у зв'язку з відсутністю у працівників поліції спеціального технічного засобу, тому він відмовився від його проходження. При цьому, захисник зауважує, що наступні пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд у медичному закладі є порушенням визначених законом вимог щодо послідовності огляду та його порядку. Також не було відсторонено ОСОБА_1 від керування транспортного засобу. Окрім того, звертає увагу на порушення при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема, наявність у протоколі розбіжностей щодо прізвища першого свідка, оскільки в протоколі зазначено прізвище “ ОСОБА_2 ”, а в поясненнях “ ОСОБА_3 ”, відсутні дані на підставі яких встановлено особи свідків, також в протоколі відсутні дані про застосування бодікамери, не зазначено про долучення диску із відеозаписом.
Заслухавши суддю-доповідача, ОСОБА_1 та його захисника Соляника І.М., які апеляційну скаргу підтримали, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Ці вимоги, судом першої інстанції були виконані в повному обсязі.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.
Цей висновок суду підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 338073 від 11 січня 2020 року, направленням на проходження медичного огляду на стан сп"яніння, відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
Зазначені докази у своїй сукупності є підтвердженням наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке виразилося у відмові від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність наведених доказів та викладених обставин суд апеляційної інстанції не вбачає.
Суд звертає увагу на те, що ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, за наявності відповідного медичного висновку, а так само й за відмову від проходження медичного огляду.
При цьому, обставини самої відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп"яніння повністю підтверджені відеозаписом з нагрудної камери поліцейських та не заперечуються захисником в апеляційній скарзі. Жодних доводів стосовно поважності причин, з яких ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп"яніння під час апеляційного розгляду стороною захисту наведені не були.
Посилання захисника на незаконність дій працівників поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не заслуговують на увагу як такі, що не відповідають матеріалам справи.
Так, зокрема відеозаписом з нагрудних камер поліцейського, об'єктивно підтверджується, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, між тим від виконання законних вимог працівників поліції він відмовився.
Також, апеляційним судом не встановлено порушень Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103, а також Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, допущених під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, у зв'язку з чим відповідні доводи апеляційної скарги захисника є необгрунтованими.
Стосовно доводів апеляційної скарги захисника, щодо розбіжностей у прізвищі свідка, а саме - в протоколі зазначено “ ОСОБА_2 ”, тоді як в поясненнях свідка вказано “ ОСОБА_3 ”, судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги, та розцінюються як описка, яка не може слугувати безумовною підставою для скасування судового рішення.
Також, посилання захисника Соляник І.М. в апеляційній скарзі на те, що поліцейський не відсторонив ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, не заслуговує на увагу, оскільки не спростовує його винуватості, та не дає підстав для скасування законного рішення суду першої інстанції.
З огляду на викладене, у суду апеляційної інстанції не виникає сумніву щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення, та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке виразилося у відмові від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Твердження захисника про порушення судом першої інстанції вимог ст. 268 КУпАП, суд розцінює як безпідставні з огляду на те, що ОСОБА_1 було повідомлено про дату та час судового розгляду справи працівниками поліції, про що мається відмітка у протоколі про адміністративне правопрушення. Повідомлення про розгляд справи також направлялось йому й під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо нього, та в суді першої інстанції його інтереси, відповідно до договору про надання правової допомоги від 13 лютого 2020 року, захищав адвокат Соляник І.М.
При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накладаючи адміністративне стягнення, суд також дотримався вимог ст.ст.30, 33 КУпАП і призначив його в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП з урахуванням особи ОСОБА_1 , інших обставин справи, а також того, що вчинене ним правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.
Отже, доводи апеляційної скарги адвоката Соляник І.М., який діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 є необґрунтованими, у зв'язку з чим його апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Соляника Ігоря Миколайовича в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Центрального - Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 березня 2020 року - залишити без задоволення.
Постанову Центрального - Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 березня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду Н.В. Коваленко