Справа № 761/12139/20
Провадження № 1-кс/761/7632/2020
19 травня 2020 року
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12019100000000605 від 07.06.2019 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 307 та ч. 3 ст. 313 КК України, -
До Шевченківського районного суду м.Києва наадійшло клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12019100000000605 від 07.06.2019 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 307 та ч. 3 ст. 313 КК України, а саме: на вилучене майно за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 .
В обґрунтування підстав накладення арешту на майно зазначено, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у місті Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12019100000000605 від 07.06.2019 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 307 та ч. 3 ст. 313 КК України.
21.04.2019 року під час проведення обшуку квартири АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_4 в ході якого вилучено майно, яке має значення речових доказів у кримінальному провадженні №12019100000000605 від 07.06.2019 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 307 та ч. 3 ст. 313 КК України.
22.04.2020 року постановою слідчого у даному кримінальному провадженні зазначене майно визнано як речові докази.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Виходячи з викладеного на даний час у слідства виникла необхідність в накладені арешту на зазначене вилучене майно з метою подальшого його збереження як речового доказу, а також забезпечення подальшої конфіскації майна як виду покарання.
Слідчий ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити. Просив поновити строк звернення з клопотанням про арешт майна, оскільки у даному кримінальному провадженні проводиться велика кількість процесуальних дій з значною кількістю осіб, у зв'язку з обмеженням щодо карантинних заходів у цей період.
Власник майна ОСОБА_4 та його представник- адвокат ОСОБА_5 просили відмовити в задоволенні клопотання слідчого, вказали, що клопотання слідчого не обґрунтоване, Зазначили, що ОСОБА_4 не проживає за вказаною адресою, в матеріалах клопотання відсутня постанова про визнання вилученого майна речовими доказами. Крім того, клопотання про арешт тимчасово вилученого майна подане слідчим, а не прокурором в порушення вимого ч.2 ст. 64-2 КПК України. Також вказали, що слідчим порушено строк звернення з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна.
Дослідивши доводи щодо підстав накладення арешту на майно, копії матеріалів кримінального провадження, надані в обґрунтування доводів клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання.
Так, Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у місті Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12019100000000605 від 07.06.2019 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 307 та ч. 3 ст. 313 КК України.
Як убачається із матеріалів клопотання, накласти арешт на вказане майно необхідно з метою збереження речових доказів, які використані як засоби вчинення кримінального правопорушення і зберегли на собі його сліди, та з метою подальшої конфіскації майна як виду покарання.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Ухвалою слідчого судді від 16.04.2020 року надано дозвіл на проведення обшуку за м. проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч.7 ст. 236 КПК предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Як встановлено з матеріалів клопотання, вилучений під час проведення обшуку 21.04.2020 року згорток з фольги обмотаний в ізоленту чорного кольору в середині з порошкоподібною речовиною кристалічною речовиною білого кольору, є майном, яке вилучено з обігу, підлягає вилученню незалежно від його відношення до кримінального провадження, при цьому, що дозвіл на вилучення такої речовини надавався ухвалою слідчого судді. Накладення арешту на вказане майно, буде відповідати завданням кримінального провадження.
Таким чином, існують підстави для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту згортка з фольги обмотаного в ізоленту чорного кольору в середині з порошкоподібною речовиною кристалічною речовиною білого кольору.
При цьому зі змісту клопотання про накладення арешту не убачається і слідчим не доведено в суді, що інший перелік майна, яке вилучене за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , містить в собі фактичні дані, які можуть бути використані з метою доказування обставин, що підлягають доказуванню в межах даного кримінального провадження відповідно до ст. 91 КПК України, не доведено, які фактичні дані в собі містять, з урахуванням даних, які внесені в ЄРДР, слідчий не обґрунтував твердження. При цьому, що постанова про визнання вилученого майна речовими доказами в матеріалах клопотання відсутня. Одночасно слідчий зазначив про підставу арешту майна забезпечення конфіскації як додаткового покарання, проте не довів, що ОСОБА_4 є підозрюваним, за яких обставин, підстав для арешту майна з метою конфіскації не встановлено, у зв'язку з чим в задоволенні клопотання в цій частині необхідно відмовити.
Слідчим порушено питання про поновлення процесуального строку для подачі клопотання про накладення арешту, враховуючи, що слідчим наведені обставини та їх обґрунтування, свідчать про поважність причин пропуску строку подання даного клопотання, строк на подання вказаного клопотання необхідно поновити, з урахуванням обсягу учасників кримінального провадження та необхідних даних процесуальних дій, обмежень, які діють в період введення карантину.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.170-173, 309,395 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Поновити процесуальний строк для подачі клопотання про накладення арешту на майно.
Накласти арешт на вилучене майно за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
1.Згорток з фольги обмотаний в ізоленту чорного кольору в середині з порошкоподібною речовиною кристалічною речовиною білого кольору.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Крім того, відповідно до ст.174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1