СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
(заочне)
ун. № 759/792/20
пр. № 2/759/2665/20
31 березня 2020 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва,
під головування судді Сенька М.Ф.,
при секретарі Щербині А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Київської міської ради про визначення розміру частки померлого у спільній сумісній власності в порядку спадкування за законом, третя особа - Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ),
встановив:
Відповідно до договору купівлі-продажу від 22.11.1995 року, що зареєстрований Київською універсальною біржею за № А6760/9828, квартира АДРЕСА_1 належала на праві спільної власності ОСОБА_3 та
ОСОБА_4 в зв"язку зі вступом у шлюб змінили прізвище на " ОСОБА_4 ", що підтверждується свідоцтвом про шлюб.
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.
До майна померлої в Дванадцятій київській державній нотаріальній канторі 14.01.2020 року заведено спадкову справу № 1173/2019.
З огляду на спадкову справу вбачається, що із заявами про прийняття спадщини звернулись діти померлої ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , до складу спадкового майна входить право власності на частку квартири АДРЕСА_1 та право власності на земельну ділянку площею 0, 0644 га за адресою АДРЕСА_2 . Земельну ділянку ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_2 (див. заповіт від 07.04.2014 року).
Спадкова квартира таким чином підлягає успадкуванню за законом.
Проте, нотаріус відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку квартири АДРЕСА_1 , про що 14.01.2020 року виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Підставою для відмови, як це вбачається з постанови, було те, що неможливо визначити розмір частки померлого в праві власності на квартиру, так як та перебуває у спільній власності без визначення часток.
Тому, ОСОБА_1 заявила позов до ОСОБА_2 та КМР, за яким просила визначити, що частка померлої ОСОБА_3 у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 становить 1/2.
Провадження за позовом відкрите відповідно до ухвали судді від 20.01.2020 року, справа призначена до розгляду в загальному порядку.
Позивач подала заяву, за якою на вимогах позову наполягала, просила розглянути справу без її участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_2 в суд не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзив на позов не подав.
Представник КМР надіслав відзив на позов, за яким заявив, що Рада не може бути відповідачем в даному спорі і просив розглядуни справи без його участі.
Представник Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надіслав до суду пояснення, за яким на рішення спору поклався на розсуд суду, просив розглянути справу без його участі.
За таких обставин, з урахуванням того, що у справі достатньо даних про права та взаємини сторін, суд знаходить за можливе ухвалити заочне рішення на наявних доказах.
Згідно зі ст. 1226 ЦК України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Відповідно до ст. 357 ч. 2 ЦК України, розмір часток у праві спільної часткової власності визначається за домовленістю сторін, або встановлюється законом.
З огляду на наведені вище обставини та вказані норми закону, суд приходить до висновку, що спір полягає у визначенні частки спадкодавця у праві власності на квартиру, що дозволить позивачу прийняти спадщину. Що ж стосується вимог про визначення часток всіх співласників квартири, то суд вважає за необхідне в їх задоволенні відмовити, оскільки співласники не позбавлені можливості визначити такі частки за домовленістю. Крім того, один із співласників помер, а відтак вимоги до нього не можуть бути пред'явлені, через відсутність цивільної правоздатності.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в листі 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" роз'яснив, що у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності.
Зі змісту ст. 357 ч. 2 ЦК вбачається, що під терміном "визначення часток" законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні.
Згідно зі ст. 357 ч. 1 ЦК України, частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.
Договором купівлі-продажу частки сторін та спадкодавця у праві власності на квартиру не визначені, заявлена позивачем частка спадкодавця у праві власності на квартиру відповідає приписам ст. 357 ЦК України, відповідачі розмір цієї частки не оспорили.
Тому, суд, на розв'язання спору, знаходить за можливе визначити, що частка ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 становила 1/2.
Питання розподілу судових витрат позивачем не порушувалось, заходи забезпечення позову судом не вживались.
На підставі наведених в рішенні норм закону, керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 206, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Київської міської ради про визначення розміру частки померлого у спільній сумісній власності в порядку спадкування за законом, третя особа - Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) задовольнити.
Визначити, що частка ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 становила 1/2.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня отримання повного рішення.
Учасники справи мають можливість отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, веб-адреса сторінки: http://sv.ki.court.gov.ua.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Головуючий Сенько М.Ф.