Справа № 755/4996/20
"04" червня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі головуючої судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду
(м. Київ, вул. Кошиця, 5) в режимі дистанційного судового провадження (відеоконференції) під час трансляції із із ДЕРЖАВНОЮ УСТАНОВОЮ "СИНЕЛЬНИКІВСЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№94)" (52543, Дніпропетровська обл., Синельниківський район, селище Шахтарське, вулиця Миру, будинок 7-А) кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017100040011197 від 11 серпня 2017 року, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лозове, Петропавлівського району, Дніпропетровської області, громадянина України, із неповною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 18.03.2009 року Синельниківським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки;
- 25.10.2011 року Васильківським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ст.71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки 4 місяці;
- 06.06.2012 Першотравенським міським судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 296, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки 5 місяців;
- 29.07.2014 року Тернівським районним судом Дніпропетровської області, за ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.
- 12.12.2016 року Першотравенським міським судом Дніпропетровської області за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 187, ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців, звільнився у березні 2017 року за відбуттям строку покарання;
- 10.09.2018 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровськ за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки.
- 22.11.2018 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровськ за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України 4 роки позбавлення волі;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
Судом визнано доведеним, що ОСОБА_4 , 10.08.2017 року, приблизно о 21 год. 00 хв., перебував на території ПКІВ «Гідропарк», що за адресою: м. Київ, пр-т. Броварський, де побачив раніше невідому йому потерпілу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які сиділи неподалік кафе «Очеретяний Кіт».
В цей час, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на відкрите, повторне викрадення чужого майна та він обрав об'єктом свого злочинного посягання жіночу сумку білого кольору, яка лежала поруч з ОСОБА_5 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите, повторне викрадення чужого майна ОСОБА_4 , діючи умисно з корисливих спонукань, підбіг до потерпілої ОСОБА_5 та шляхом ривка, відкрито викрав сумку білого кольору належну останній та яка знаходилася з нею поруч на землі. Разом із сумкою ОСОБА_4 заволодів грошовими коштами в сумі 500 грн., мобільним телефоном марки «Самсунг Гелексі С4» вартістю 5000 грн, ключами від квартири, дисконтними картками, окулярами та косметикою, що знаходилися всередині сумки.
Після чого, ОСОБА_4 з викраденими речами покинув місце вчинення кримінального правопорушення, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій майнової шкоди на суму 5500 грн.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винуватим себе визнав повністю, показав суду, що вже точну дату не пам'ятає, відпочивав на території Гідропарку та намагався познайомитись із двома жінками серед яких була й потерпіла. Потім він побачив що біля потерпілої стояла сумка схопив її та побіг. Не заперечував, що все це бачила потерпіла.
Отже, обвинувачений ОСОБА_4 винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України визнав повністю, дав суду показання, які відповідають інкримінованим йому фактичним обставинам кримінального правопорушення, щиро розкаявся у вчиненому і просив суворо його не карати. При цьому також зазначив, що з доказами зібраними у кримінальному провадженні згоден повністю, в тому числі з переліком та вартістю викраденого майна, фактичні обставини справи не оспорював.
Дані обвинуваченим ОСОБА_4 показання не викликають у суду сумніву щодо їх правдивості та добровільності.
За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи та кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, а тому суд, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 , тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження. Положення ч. 3 ст. 349 КПК України, роз'яснені судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження. Потерпіла ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву, згідно якої просила судовий розгляд здійснювати за її відсутності, цивільний позов не заявила.
Винуватість ОСОБА_4 повністю підтверджується його показами та щирим каяттям у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та знайшла повне підтвердження під час судового розгляду.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 186 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_4 покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, дані про особу обвинуваченого.
Так, обвинувачений ОСОБА_4 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття обвинуваченого. Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому в обвинувальному акті не зазначені.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, оскільки вважає, що його перевиховання та виправлення не можливі без ізоляції від суспільства.
Суд не знаходить підстав для застосування до обвинуваченого статей 69, 75 КК України.
На підставі частин 1, 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22.11.2018 року більш суворим покаранням за даним вироком, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді чотирьох років одного місяці позбавлення волі, зарахувавши у строк відбування покарання термін частково відбутого покарання за попереднім вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22.11.2018 року. При цьому, суд також враховує, що вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10.09.2018 року, був врахований вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22.11.2018 року.
Питання речових доказів підлягає вирішенню у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України. Процесуальні витрати відсутні.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні не обирався, підстави для його обрання на даному етапі відсутні.
Керуючись статтями 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді чотирьох років одного місяця позбавлення волі.
На підставі частин 1, 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22.11.2018 року більш суворим покаранням за даним вироком, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді чотирьох років одного місяці позбавлення волі, зарахувавши у строк відбування покарання термін частково відбутого покарання за попереднім вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22.11.2018 року.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 за цим вироком рахувати з 04 червня 2020 року.
Речові докази - жіночу сумку білого кольору, хустинку, футляр, ручку дзеркальце, картки, які передані під зберігальну розписку потерпілій ОСОБА_5 - залишити у її володінні.
Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію судового рішення негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, іншим учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_7