Справа № 755/18778/19
"03" червня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Чех Н.А.,
за участі секретаря судового засідання - Кузьменко А.М.,
розглянувши в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа: Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, про стягнення суми коштів грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок не подання документів,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення суми коштів грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок не подання документів посилаючись на те, що ОСОБА_1 звернулась до них із заявою про призначення допомоги на дітей одиноким матерям від 04.09.2000 року. В заяві вона зазначила, що має малолітню дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Управління № 24963 від 05.09.2000 року відповідачу призначено виплату допомоги на дітей одиноким матерям з 01.05.2000 року до 31.05.2016 року. 25.10.2004 року вона повторно звернулась до Управління із заявою про призначення допомоги на дітей одиноким матерям, де зазначила що має малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням № 413227 від 26.10.2004 року їй призначено виплату допомоги з 01.08.2004 року по 30.09.2020 року. Рішенням від 10.10.2018 року з урахуванням виплат зроблено перерахунок виплат допомоги на період з 01.07.2008 року по 31.12.2015 року. Рішенням від 18.12.2016 року з урахуванням виплат зроблено перерахунок виплат допомоги на період з 01.01.2016 року по 30.06.2016 року. Рішенням від 21.07.2018 року з урахуванням виплат зроблено перерахунок виплат допомоги на період з 01.07.2016 року по 31.12.2016 року. Рішенням від 08.02.2017 року з урахуванням виплат зроблено перерахунок виплат допомоги на період з 01.02.2017 року по 31.07.2017 року. Рішенням від 09.08.2017 року з урахуванням виплат зроблено перерахунок виплат допомоги на період з 01.08.2017 року по 31.01.2018 року. Рішенням від 21.03.2018 року з урахуванням виплат зроблено перерахунок виплат допомоги на період з 01.02.2018 року по 30.06.2018 року. Фактичну виплату відповідачу здійснено по 31.07.2018 року. Згідно повідомлення Дніпровського районного у м. Києві відділу реєстрації актів цивільного стану від 04.09.2018 року, до актового запису № 2319 від 14.09.2004 року про народження ОСОБА_3 на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Києва про встановлення батьківства № 2-1678/1 від 20.06.2008 року внесено відомості про батька. Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню виплат звертався до Управління з листами щодо вирішення питання повернення ОСОБА_1 переплати допомоги на дітей одиноким матерям у сумі 114 386,74 грн. за період з 01.07.2008 року по 31.07.2018 року, яку вона отримала неправомірно у зв'язку з ненаданням інформації про встановлення батьківства. Відповідачу були направлені листи № 37/18-15930 від 08.11.2018 року, № 37/18-10241 від 10.07.2019 року, № 37/18-11754 від 12.08.2019 року з проханням в добровільному порядку повернути державні кошти у сумі 114 386,74 грн., отримані внаслідок ненадання інформації. Станом на момент звернення до суду кошти відповідачем не повернуто.
20.11.2019 року матеріали справи надійшли до Дніпровського районного суду м. Києва.
21.11.2019 року проведено автоматизований розподіл судової справи між суддями.
29.11.2019 року здійснено запит до Електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА» щодо відомостей про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані відповідача.
10.12.2019 року надійшла відповідь з Електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА».
Згідно ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 13.12.2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Відповідачу був встановлений п'ятнадцятиденний строк з дня вручення вказаної ухвали подати відзив на позовну заяву.
Копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками направлено відповідачу за адресою, яка вказана у позовній заяві. В установлений судом строк відповідач відзив не подав.
28.01.2020 року від третьої особи надійшли пояснення.
19.02.2020 року від відповідача надійшла заява про застосування позовної давності.
06.03.2020 року від позивача надійшли заперечення на заяву відповідача про застосування позовної давності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
В суді установлено, що 04.09.2000 року ОСОБА_1 звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою про призначення допомоги як одинокій матері у зв'язку з народженням дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У заяві підтвердила, що з батьком дитини вона не проживає з 01.03.2000 року, батьком дитина не визнана, аліменти не отримує, дитина не усиновлена.
Рішенням Управління № 24963 від 05.09.2000 року відповідачу призначено виплату допомоги на дітей одиноким матерям з 01.05.2000 року до 31.05.2016 року.
25.10.2004 року ОСОБА_1 звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою про призначення допомоги як одинокій матері у зв'язку з народженням дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У заяві підтвердила, що з батьком дитини вона не проживає, батьком дитина не визнана, аліменти не отримує, дитина не усиновлена.
Рішенням № 413227 від 26.10.2004 року їй призначено виплату допомоги з 01.08.2004 року по 30.09.2020 року.
Позивачем з урахуванням виплат зроблено перерахунок виплат допомоги на період з 01.07.2008 року по 31.12.2015 року.
Рішенням Управління від 18.12.2016 року з урахуванням виплат зроблено перерахунок виплат допомоги на період з 01.01.2016 року по 30.06.2016 року.
Рішенням Управління від 21.07.2018 року з урахуванням виплат зроблено перерахунок виплат допомоги на період з 01.07.2016 року по 31.12.2016 року.
Рішенням Управління від 08.02.2017 року з урахуванням виплат зроблено перерахунок виплат допомоги на період з 01.02.2017 року по 31.07.2017 року.
Рішенням Управління від 09.08.2017 року з урахуванням виплат зроблено перерахунок виплат допомоги на період з 01.08.2017 року по 31.01.2018 року.
Рішенням Управління від 21.03.2018 року з урахуванням виплат зроблено перерахунок виплат допомоги на період з 01.02.2018 року по 30.06.2018 року.
Фактичну виплату допомоги відповідачу здійснено по 31.07.2018 року.
Згідно повідомлення Дніпровського районного у м. Києві відділу реєстрації актів цивільного стану від 04.09.2018 року, до актового запису № 2319 від 14.09.2004 року про народження ОСОБА_3 на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Києва про встановлення батьківства № 2-1678/1 від 20.06.2008 року внесено відомості про батька. Повідомлення отримано Управлінням 01.10.2018 року за вхідним № 7660.
Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню виплат звертався до позивача з листами щодо вирішення питання повернення ОСОБА_1 переплати допомоги на дітей одиноким матерям у сумі 114 386,74 грн. за період з 01.07.2008 року по 31.07.2018 року, яку вона отримала неправомірно у зв'язку з ненаданням інформації про встановлення батьківства.
Відповідачу були направлені листи № 37/18-15930 від 08.11.2018 року, № 37/18-10241 від 10.07.2019 року, № 37/18-11754 від 12.08.2019 року з проханням в добровільному порядку повернути державні кошти у сумі 114 386,74 грн., отримані внаслідок ненадання інформації.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України. Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Роботу щодо призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми організовує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» відповідно до цього Закону призначаються такі види державної допомоги сім'ям з дітьми: допомога у зв'язку з вагітністю та пологами; допомога при народженні дитини; допомога при усиновленні дитини; допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; допомога на дітей одиноким матерям; допомога на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність.
Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та об'єднання громадян за рахунок власних коштів можуть запроваджувати додаткові види допомоги та встановлювати доплати до державної допомоги сім'ям з дітьми.
Згідно ст. 4 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок покриття витрат, передбачений частиною першою цієї статті, не стосується виплат допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам з числа військовослужбовців Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, військ цивільної оборони, інших військових формувань, а також Державної спеціальної служби транспорту та з числа поліцейських, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації та Державної кримінально-виконавчої служби України. Покриття витрат на виплату зазначеного виду державної допомоги цим категоріям жінок здійснюється за рахунок відповідних бюджетів.
Стаття 18-1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.
Право на допомогу на дітей одиноким матерям (батькам) має мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника, соціальну пенсію або державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника, передбачену Законом України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю».
Якщо одинока мати, одинокий усиновлювач, мати (батько) у разі смерті одного з батьків зареєстрували шлюб, то за ними зберігається право на отримання допомоги на дітей, які народилися чи були усиновлені до шлюбу, якщо такі діти не були усиновлені чоловіком (дружиною).
Жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, права на одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям, не має. При реєстрації цією жінкою шлюбу з особою, від якої вона має дітей, допомога на дітей, народжених від цієї особи, не призначається.
Відповідно до ст. 18-2 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога на дітей одиноким матерям призначається за наявності витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або довідки про народження, виданої виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) ради, із зазначенням підстави внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, або документа про народження, виданого компетентним органом іноземної держави, в якому відсутні відомості про батька, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку.
Допомога на дітей одиноким матерям призначається незалежно від одержання на дітей інших видів допомоги, передбачених цим Законом.
Згідно ст. 18-3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матері (батьку) у разі смерті одного з батьків, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
Допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матері (батьку) у разі смерті одного з батьків призначається на кожну дитину.
Відповідно до ст. 18-4 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» виплата допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) припиняється у разі: позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; позбавлення отримувача допомоги волі за вироком суду; скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним; реєстрації дитиною шлюбу до досягнення нею 18-річного віку; надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності у випадках, передбачених законом; смерті дитини; смерті отримувача допомоги.
Виплата допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) призупиняється у разі: тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання; відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; тимчасового працевлаштування дитини.
У разі припинення дії обставин, передбачених частиною другою цієї статті, виплата допомоги поновлюється за письмовою заявою отримувача допомоги до органу, який призначає допомогу, з місяця, що настає за місяцем, в якому припинилася дія зазначених обставин.
Припинення або призупинення виплати допомоги здійснюється на підставі відомостей про обставини, зазначені у частинах першій та другій цієї статті, з місяця, що настає за місяцем, в якому було виявлено зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.
Встановлено, що на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Києва про встановлення батьківства у справі № 2-1678/1 від 20.06.2008 року внесено до актового запису № 2319 від 14.09.2004 року відомості про батька дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
ОСОБА_1 про внесення змін до актового запису про народження ОСОБА_3 позивача не повідомила.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала .
Не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. (ст. 1215 Цивільного кодексу України)
Враховуючи викладені обставини, оцінивши докази, встановивши характер спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та таким підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки обставини встановлені ст. 1215 ЦК України, якою передбачено повернення безпідставно отриманої допомоги за наявності недобросовісності з боку набувача, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.
Відповідно до ст.ст. 256, 257, 264 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дій, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Згідно ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення.
Частина 1 статті 261 ЦК України визначає, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно ст. 22 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» одержувачі державної допомоги зобов'язані повідомляти органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги, про зміну всіх обставин, що впливають на виплату допомоги.
Суми державної допомоги, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім'ї, приховування обставин, що впливають на виплату державної допомоги тощо), стягуються згідно з законом.
По даній справі установлено, що ОСОБА_1 не повідомила позивача про зміни.
Повідомлення про внесення відомостей про батька ОСОБА_3 позивач отримав від Дніпровського районного у м. Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві 01.10.2018 року.
Таким чином, судом установлено, що позивач дізнався про порушення його права 01.10.2018 року, а тому строк звернення до суду не пропущено, у зв'язку з чим заява відповідача про застосування строків позовної давності не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідач не надала жодного доказу, який мав підтвердити її заперечення.
Таким чином, проаналізувавши надані докази, та враховуючи вимоги законодавства України, суд дійшов висновку, що вимоги позивача мають бути задоволені.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати. По даній справі позивачем було сплачено судовий збір - 1921,00 грн. Дані кошти слід стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа: Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про стягнення суми коштів грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок не подання документів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (код ЄДРПОУ 22886300, адреса: місто Київ, проспект Комарова, будинок № 7) суму коштів грошової допомоги, виплачену надміру внаслідок не подання документів у розмірі 114 386,74 (сто чотирнадцять тисяч триста вісімдесят шість гривень 74 копійки) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ 37397200, адреса: м. Київ, вулиця Курнатовського, будинок № 7-А) судовий збір у розмірі 1921,00 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня 00 копійок) грн.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Дата складання повного судового рішення 03.06.2020 року.
Суддя: