Справа № 712/3668/20
Провадження № 4-с/712/29/20
01 червня 2020 року Соснівський районний суду м. Черкаси в складі :
головуючого судді - ТОКОВОЇ С.Є.
при секретарі - МОГИЛА І.С.
з участю представника скаржника - ОСОБА_1
стягувача - ОСОБА_2
представника стягувача - Новік В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на рішення державного виконавця про тимчасове обмеження у праві керувати транспортними засобами, стягувач: ОСОБА_2 , суб'єкт оскарження: Головний державний виконавець Центрального відділу ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дахненко Руслан Олексійович, -
Скаржник ОСОБА_4 звернуся до суду зі скаргою на рішення державного виконавця про тимчасове обмеження у праві керувати транспортними засобами. Свої вимоги обгрунтовує тим, що в провадженні Центрального ВДВС у м.Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) знаходиться виконавчий лист № 2-724/2010 виданий Смілянським міськрайонним судом про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів у розмірі ј частини заробітку на утримання неповнолітньої дитини. 20 березня 2020 року головний державний виконавець Дахненко Р.О. виніс постанову про тимчасове обмеження його у праві керування транспортними засобами. Однак вказана постанова позбавляє його можливості отримувати заробіток та ставить останнього у скрутне як матеріальне становище, так і порушує його конституційне право на гідний рівень життя його сім'ї. Так, він офіційно не працює, втратив роботу. Підробляє неофіційно на будівництві та оздобленні будинків. На даний час працює на об'єкті, який знаходиться в с. Личанка Київської області. Автомобіль, яким він керує є єдиним джерелом доходу боржника, за допомогою якого він добирається до місця роботи. Також він використовує автомобіль для перевозки, доставки будівельних матеріалів на об'єкт будівництва. Тому звернувся до суду та просить скасувати постанову Головний державного виконавця Центрального ВДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дахненко Р.О. від 20.03.2020 року про тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
В судовому засіданні представник скаржника адвокат Левченко М.Д. вимоги скарги підтримала, додатково пояснила суду, що ОСОБА_4 згідно витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців має основний вид діяльності - надання послуг таксі, а тому обмеження у праві керування транспортними засобами позбавляє його можливості заробляти кошти. Просила суд врахувати те, що обмеження у праві керування транспортним засобом щодо ОСОБА_4 , призведе до того, що останній втратить єдине джерело доходу та втратить можливість сплачувати аліменти на користь старшого сина.
Стягувач ОСОБА_2 та її представник в судовому засідання просили у задоволенні скарги відмовити та пояснили суду, що боржник ОСОБА_4 з 2012 року періодично надавав матеріальну допомогу на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_5 , хоча увесь цей час офіційно працював та має регулярний дохід. Державним виконавцем постанова про тимчасове обмеження у праві керувати транспортними засобами боржнику ОСОБА_4 була прийнята відповідно до закону та в межах повноважень державного виконавця, а тому вважають, що скарга не підлягає до задоволення, оскільки боржник з січня 2012 року по 24.02.2020 року має заборгованість зі сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_6 у розмірі 68 968 грн. 53 коп., що значено перевищує період заборгованості по сплаті аліментів за чотири місяці. Крім того, просили врахувати, що скаржником не надано доказів про те, що ОСОБА_4 законно використовує власний автомобіль для грузо-пасажирських перевезень чи офіційно працевлаштований водієм, і що саме обмеження у праві керування транспортними засобами є єдиним джерелом засобів для існування останнього.
Головний державний виконавець Центрального ВДВС у м. Черкаси в судове засідання скерував відзив на скаргу в якій зазначив, що на виконанні у Центральному відділі державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження № 58494696 по виконанню виконавчого листа № 2-724/2010 від 30.03.2010 р. виданого Смілянським міськрайонним судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 аліментів на утримання сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини його доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18.03.2010 р. і до досягнення дитиною повноліття. Станом на момент винесення постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 20.03.2020 р. у боржника наявна була заборгованість зі сплати аліментів, яка перевищувала суму відповідних платежів за чотири місяці та становила 69 399,91 грн. Крім того, станом на 14.05.2020 р. у матеріалах виконавчого провадження відсутні відомості про сплату заборгованості за аліменти в повній мірі. Також у матеріалах виконавчого провадження відсутні відомості про офіційне працевлаштування боржника та згідно інформації боржник офіційно ніде не працевлаштований та пенсію не отримує, також відсутні відомості, які б підтверджували наявність підстав зазначених у п. 10, ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження». Більше того до скарги не додано документів про працевлаштування боржника, що не підтверджує зазначене у скарзі. Станом на 01.05.2020 р. заборгованість зі сплати аліментів у боржника становить 73 869,41 грн., скасування обмеження боржнику у праві керувати транспортними засобами призведе до ще більшого зростання заборгованості зі сплати аліментів, і як видно із матеріалів виконавчого провадження боржник не сплачує аліменти з 01.12.2019 р. по теперішній час навіть поточні платежі по аліментах, не рахуючи заборгованість. Просив у задоволенні скарги відмовити.
Заслухавши представника скаржника, стягувача та його представника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги з наступних підстав.
У відповідності до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу , порушено їх права чи свободи.
Як встановлено в судовому засіданні, на виконанні у Центральному відділі державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження № 58494696 по виконанню виконавчого листа № 2-724/2010 від 30.03.2010 р. виданого Смілянським міськрайонним судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 аліментів на утримання сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини його доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18.03.2010 р. і до досягнення дитиною повноліття.
20 березня 2020 року головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ОСОБА_8 Олексійовичем винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження відносно ОСОБА_4 у праві керування транспортними засобами.
Не погоджуючись із вказаною постановою, ОСОБА_4 звернувся до суду із скаргою про скасування вищевказаної постанови, так як автомобіль, яким він керує є єдиним джерелом доходу боржника.
Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження», за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови - про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі та інші.
За матеріалами виконавчого провадження, на момент винесення постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 20.03.2020 р. у боржника наявна була заборгованість зі сплати аліментів, яка перевищувала суму відповідних платежів за чотири місяці та становила 69 399,91 грн.
Сторони не заперечували в судовому засіданні, що з приводу суми заборгованості існує спір.
Відповідно до ч. 10 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі:
1)якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування;
2)використання боржником транспортного засобу у зв'язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю І, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю;
3)проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;
4)розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліментами у порядку, встановленому законом.
Між тим, в судовому засіданні не доведено ту обставину, що обмеження права керування транспортними засобами позбавляє скаржника основного, законного джерела засобів для існування, оскільки при зверненні до суду скаржник посилався на ту обставину, що він працює неофіційно на будівництві та оздобленні будинків, в той же час в судовому засіданні представник скаржника стверджувала, що основним видом діяльності боржника є послуги таксі, для яких він використовує автомобіль.
Також, суд враховує, що не дивлячись на існування спору щодо визначеного державним виконавцем розміру заборгованості по сплаті аліментів, боржником не заперечується факт її існування за 2019 рік, тобто більше ніж за чотири місяці.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що державним виконавцем постанова про тимчасове обмеження у праві керувати транспортними засобами відносно ОСОБА_4 була прийнята відповідно до закону та в межах повноважень державного виконавця, а тому скарга боржника не підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 3 ст. 451 ЦПК України: якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 447- 452 ЦПК України, суд, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на рішення державного виконавця про тимчасове обмеження у праві керувати транспортними засобами, стягувач: ОСОБА_2 , суб'єкт оскарження: Головний державний виконавець Центрального відділу ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дахненко Руслан Олексійович - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів. Повний текст ухвали суду складено 04 червня 2020 року.