Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/9934/17
Номер провадження2/711/12/20
25 травня 2020 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
Головуючого - судді: Казидуб О.Г.
при секретарі: Зайцевій О. І.
за участю:
представника позивача : Чернявського А.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси матеріали цивільної справи за позовом Черкаської міської ради в особі міського голови Бондаренко А. В. до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Друга Черкаська державна нотаріальна контора, Приватний нотаріус Бараненко Інна Корніївна про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання недійсним договору дарування нерухомого майна, -
Позивач Черкаська міська рада (м. Черкаси, вул.. Б. Вишневецького, 36) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), , ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), треті особи: Друга Черкаська державна нотаріальна контора (м. Черкаси, вул.. Університетська, 33), Приватний нотаріус Бараненко І. К. (АДРЕСА_3) про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання недійсним договору дарування нерухомого майна, вказуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла громадянка ОСОБА_4 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .
Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді нерухомого майна, а саме житлового будинку та земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що належала померлій на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 06.12.2000.
У січні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до Придніпровського районного суду м. Черкаси із позовом до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Черкаська міська рада про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем та визнання спадкоємцем за законом. Рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 25.05.2017 по справі № 711/348/17 ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 09.08.2017 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 25.05.2017 по справі № 711/348/17 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги Позивача задоволені в повному обсязі та встановлено факт постійного проживання однією сім'єю ОСОБА_2 із спадкодавцем ОСОБА_4 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , понад п'ять років з 2008 року по листопад 2014 року включно та визнано ОСОБА_2 спадкоємницею четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_4 ..
В подальшому, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 101274720 від 24.10.2017, за житловим будинком та земельною ділянкою по АДРЕСА_2 зареєстровано право власності за ОСОБА_2 .. Підставою виникнення права власності є свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: 1-2228 від 19.09.2017, яке в свою чергу було видано на підставі рішення апеляційного суду Черкаської області від 09.08.2017 по справі № 711/348/17.
Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду Черкаської області від 09.08.2017по справі № 711/348/17, 29.08.2017 Черкаська міська рада звернулась із касаційною скаргою до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ одночасно із клопотанням про зупинення виконання рішення апеляційного суду Черкаської області. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26.09.2017 відкрито касаційне провадження та зупинено виконання рішення апеляційного суду Черкаської області від 09.08.2017до закінчення касаційного провадження по справі № 711/348/17.
Вищевказана ухвала суду надійшла на адресу Черкаської міської ради тільки 11.10.2017.
З метою недопущення громадянкою ОСОБА_2 вчинення дій щодо відчуження та реєстрації оспорюваного нерухомого майна, а саме житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі вищезазначеної ухвали суду, Черкаська міська рада звернулась до департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради до складу якого входить управління з питань державної реєстрації.
Отримано інформацію про відчуження громадянкою ОСОБА_2 нерухомого майна, а саме житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , на користь третіх осіб, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 100786111 від 19.10.2017, відповідно до якої власником житлового будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_2 , станом на 06.10.2017 с вже не ОСОБА_2 , а її син ОСОБА_3 на підставі договору дарування.
Таким чином, відчуження майна відбулось на підставі договору дарування від 06.10.2017 серія та номер: 1504, який посвідчений приватним нотаріусом Бараненко І.К.
Вважають, що зупинення виконання рішення суду, що оскаржується, на підставі ст.328 ЦПК України, дає підстави вважати, що на час відкриття касаційного провадження у ОСОБА_2 зупинено статус спадкоємиці четвертої черги за законом, що дає їй право прийняти спадщину.
Отже, наявність даної обставини дає підстави вважати, що ОСОБА_2 не має право на спадкування спірного майна, що в свою чергу, дають підстави визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, серія та номер: 1-2228, видано 19.09.2017, видавник: Друга Черкаська державна нотаріальна контора. В подальшому, встановлення цієї обставини дасть можливість, відповідно до ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», скасувати запис про проведену державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.
Черкаська міська рада, як заінтересована особа (в силу ст.1277 ЦК України) на підставі п.1 ст.203 ЦК України, заперечує дійсність договору дарування спірного майна на користь третьої особи - ОСОБА_3 , оскільки зміст цього правочину прямо суперечить вимогам Цивільного кодексу України, іншим актам Національного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
В порушення ст. 129-1 Конституції України, ст.14 ЦПК України, 06.10.2017 громадянкою ОСОБА_2 укладено правочин щодо відчуження майна, набутого на підставі ухвали апеляційного суду, виконання якого було зупинено ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Отже, у зв'язку із невиконання ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, позивач вказує, що у них, як заінтересованої особи є всі підстави заперечувати дійсність договору дарування нерухомого майна серія та номер: 1504, виданого 06.10.2017 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Бараненко 1.К.
Просять суд визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, серія та номер: 1-2228, видане 19.09.2017, видавник: Друга Черкаська державна нотаріальна контора; визнати недійсним договір дарування, серія та номер: 1504, виданий 06.10.2017, видавник: приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Бара ненко І. К.; судові витрати покласти на відповідачів.
27 листопада 2017 року ухвалою суду відкрито провадження у справі.
27 листопада 2017 року ухвалою суду накладено арешт та заборонено вчиняти будь-які дії по відчуженню на житловий будинок та земельну ділянку (площею 0,0726 га) за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_3
01 березня 2018 року ухвалою суду зупинено провадження у справі.
26 грудня 2019 року ухвалою суду відновлено провадження у справі.
Представник позивача за дорученням Чернявський А . Л. в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 надала суду через канцелярію клопотання в якому просить розгляд справи провести без її участі на підставі наявних матеріалів справи та в позові відмовити.
Відповідач ОСОБА_3 надала суду клопотання в якому просить розгляд справи провести без її участі на підставі наявних матеріалів справи та в позові відмовити.
Представник Другої Черкаської державної нотконтори в судове засідання не зявився, до початку слухання справи надали заяву про слухання справи без їхньої участі.
Приватний нотаріус Бараненко І. К. до початку судового засідання надала заяву про слухання справи за її відсутності. Також вказала, що підстав для визнання договорів недійсними немає.
Суд, заслухавши думку представника позивача за дорученням Чернявського А.Л., дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об'єктивного та всебічного дослідження, суд приходить до наступного.
Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 81 цього Кодексу.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Докази надаються сторонами та іншими.. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.ч.2,3 ст. 77 ЦПК). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст. 78 ЦПК).
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла громадянка ОСОБА_4 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .
Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді нерухомого майна, а саме житлового будинку та земельної ділянки, що знаходитеся за адресою: АДРЕСА_2 , що належала померлій на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 06.12.2000 року.
У січні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до Придніпровського районного суду м. Черкаси із позовом до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Черкаська міська рада про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем та визнання спадкоємцем за законом. Рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 25.05.2017 по справі № 711/348/17 ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 09.08.2017 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 25.05.2017 по справі № 711/348/17 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги Позивача задоволені в повному обсязі та встановлено факт постійного проживання однією сім'єю ОСОБА_2 із спадкодавцем ОСОБА_4 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , понад п'ять років з 2008 року по листопад 2014 року включно та визнано ОСОБА_2 спадкоємницею четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_4 ..
В подальшому, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 101274720 від 24.10.2017, за житловим будинком та земельною ділянкою по АДРЕСА_2 зареєстровано право власності за ОСОБА_2 .. Підставою виникнення права власності є свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: 1-2228 від 19.09.2017, яке в свою чергу було видано на підставі рішення апеляційного суду Черкаської області від 09.08.2017 по справі № 711/348/17.
Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду Черкаської області від 09.08.2017по справі № 711/348/17, 29.08.2017 Черкаська міська рада звернулась із касаційною скаргою до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ одночасно із клопотанням про зупинення виконання рішення апеляційного суду Черкаської області. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26.09.2017 відкрито касаційне провадження та зупинено виконання рішення апеляційного суду Черкаської області від 09.08.2017до закінчення касаційного провадження по справі № 711/348/17.
Верховним судом від 25 листопада 2019 року винесена постанова,якою касаційну скаргу Черкаської міської ради залишено без задоволення, а від 09 серпня 2017 року рішення апеляційного суду без змін та поновлено виконання рішення суду.
Згідно зі статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені в заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені в статтях 1261-1265 цього Кодексу. Таким чином, право на спадкування мають особи, визначені як спадкоємці за заповітом або законом.
Статтею 1264 ЦК України встановлено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.
До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.
Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім'єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п'ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім'єю.
Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення зі спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Для встановлення факту проживання однією сім'єю необхідні докази: ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, наявність взаємних прав та обов'язків.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі № 554/14633/15-ц (провадежння № 61-9952св18) та від 21 березня 2019 року в справі № 461/4689/15-ц (провадження № 61-43735св18).
Рішенням Конституційного суду України в справі N 1-8/99 (за конституційними поданнями Служби безпеки України та інших про офіційне тлумачення терміна «член сім'ї») визначено, що до кола членів сім'ї належать дружина (чоловік), їх діти і батьки, проте членами сім'ї можуть бути визнані й інші особи за умов постійного проживання і ведення спільного господарства, тобто не лише близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід, баба), але й інші родичі або особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України та ст. 14 ЦПК України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Статтею 1301 ЦК України визначено, що свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа якій воно видано, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.
Підставою для визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину в першу чергу є відсутність права спадкування у особи, на ім'я якої було видане свідоцтво.
В даному випадку відсутній факт порушення права позивача та не доведено в чому полягає порушення права позивача з боку відповідачів.
А тому, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.
Також, суд,вважає за необхідне скасувати накладений ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 27 листопада 2017 року арешт та заборону вчиняти будь-які дії по відчуженню на житловий будинок та земельну ділянку (площею 0,0726 га) за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.129-1 Конституції України, ст. ст.ст. 4, 5, 19, 76-82, 89, 95,158 258, 259, 263-265, 274, 275, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.203,215,1301 ЦК України, суд, -
В позові Черкаської міської ради в особі міського голови Бондаренко А. В. до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Друга Черкаська державна нотаріальна контора, Приватний нотаріус Бараненко Інна Корніївна про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання недійсним договору дарування нерухомого майна - відмовити.
Скасувати накладений ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 27 листопада 2017 року арешт та заборону вчиняти будь-які дії по відчуженню на житловий будинок будинок та земельну ділянку (площею 0,0726 га) за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 .
Копію рішення направити для виконання до Придніпровського відділу ДВС м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та Центру надання адміністративних послуг м.Черкаси.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду на протязі 30 днів. Апелційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49,83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393,395,398,407,424цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Повний текст рішення буде складено 02 червня 2020 року (з врахуванням вихідних днів).
Головуючий: О. Г. Казидуб