Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 280/813/19
Провадження № 1-кп/935/90/20
Іменем України
04 червня 2020 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області у складі
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7
провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Коростишеві у режимі відеоконференції судове засідання кримінального провадження відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2 ст.ст.185,289 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України , -
У провадженні Коростишівського районного суду перебуває вказане кримінальне провадження .
У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який закінчується 08.06.2020. Зазначив, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, продовжують існувати дотепер: обвинувачені вчинили умисний тяжкий злочин групою осіб, покарання за який передбачає позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, ОСОБА_4 також вчинив умисний злочин проти власності, що відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, раніше неодноразово судимі, непрацюючі, міцних соціальних зв'язків не мають, у разі обрання обвинуваченим альтернативного запобіжного заходу існують обґрунтовані ризики переховування їх від суду, незаконного впливу на потерпілих чи свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти клопотання прокурора.
Захисник - адвокат ОСОБА_6 при розгляді клопотання покладається на розсуд суду.
Обвинувачений ОСОБА_8 заперечував проти проти продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою..
Захисник - адвокат ОСОБА_7 заперечувала проти заявленого прокурором клопотання, вважає, що підстави, передбачені ст.177 КПК України, відсутні, просила обрати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою.
Заслухавши думку прокурора, обвинувачених та захисників, вивчивши матеріали клопотання про продовження строку тримання під вартою, суд дійшов наступного висновку.
Згідно положень ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається у порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжних заходів є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Згідно ст.183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою та оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.
Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість інкримінованого злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
На переконання суду, прокурором доведено, що жоден з альтернативних запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, тому обвинуваченим слід продовжити обрану міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи тяжкість, характер та ступінь суспільної небезпеки кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченим, та суворість покарання за них, що полягає у позбавленні волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна, за найтяжчий з них, зважаючи, що судове слідство триває, усі учасники судового провадження не допитані, докази з боку обвинувачення та захисту не досліджені,а також враховуючи особи обвинувачених, які раніше неодноразово судимі за вчинення злочинів проти власності, проти безпеки руху та експлуатації транспорту, непрацюючі, зважаючи на обгрунтований ризик переховування обвинувачених від суду, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, можливість вчинення незаконного впливу на свідків та потерпілих, чи впливу на кримінальне провадження іншим чином.
Інформацією щодо незадовільного стану здоров'я та обґрунтованої неможливості подальшого тримання обвинувачених під вартою суд не володіє.
Отже, суд дійшов висновку про відсутність передумов у застосуванні щодо обвинувачених альтернативного запобіжного заходу, наявність ризиків,передбачених ст.177 КПК України, на які вказує прокурор, тому зазначене виправдовує застосування до обвинувачених виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вимогами ст.197 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про триманння під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176, 177, 178, 197КПК України,
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 02.08.2020 включно.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 02.08.2020 включно.
В судовому засіданні оголосити перерву до 30.07.2020 о 11:00 повторити виклик учасників судового розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1