Справа362/1305/20
Провадження 2-а/362/76/20
"26" травня 2020 р. Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Л.М.Кравченко,
при секретарі - Н.М.Яренко
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського І батальйону ІІ роти УПП в Кіровоградській області молодшого лейтенанта поліції Кадук Віталія Валерійовича про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову серії ЕАК №2137439 від 21.02.2020 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Вимоги позову обґрунтовує тим, що 21.02.2020 року відповідач притягнув його до адміністративної відповідальності за те, що він на 715 км автодороги М12 Кіровоградської траси керував транспортним засобом марки Volkswagen LT 35 д.н.з. НОМЕР_1 в якому відсутні передбачені конструкцією задні бризговики, чим порушив вимоги п. 31.4.7 «е» ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП та наклав адміністративне стягнення у вигляді штрафу 340 грн. Вважає, дії відповідача незаконними та такими, що не відповідають вимогам ПДР України, КупАП та Конституції України. Постанова серії ЕАК №2137439 від 21.02.2020 року винесена з грубими порушеннями КУпАП та не відповідає дійсності, оскільки задні бризковики не передбачені заводською конструкцією.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час, місце та дату розгляду справи повідомлявся належним чином.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіславши до суду відзив на позов, вказуючи на те, що оскаржувана постанова в справі про адміністративне правопорушення винесена відповідно до вимог чинного законодавства та надав відеозапис з нагрудної камери на підтвердження скоєння ОСОБА_1 зазначеного в постанові адміністративного правопорушення.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, прийшов до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності (стаття 68 Конституції України).
Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративне правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення (стаття 8 КУпАП).
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність ( частина 1 статті 9 КУпАП).
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 1.1 ПДР ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Згідно з пунктом 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 5 статті 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Згідно частини другої статті 214 цього Кодексу органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, віднесені цим Кодексом до їх відання.
Статтею 217 КУпАП передбачено, що посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків.
Перелік посадових осіб, які від імені органів, згаданих у пунктах 2, 5 статті 213 КУпАП, розглядають справи про адміністративні правопорушення, встановлюється законами України.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично - дорожній мережі. За змістом статті 31 цього Закону поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Завданнями і функціями патрульної поліції Департаменту патрульної поліції є: реалізація державної політики у сфері забезпечення публічної безпеки і громадського порядку, безпеки дорожнього руху, виявлення та припинення фактів порушення безпеки дорожнього руху, контроль за додержанням законів, інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Положеннями статті 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху (в тому числі визначені частиною 1 статті 121 Кодексу).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
У випадках, передбачених частинами першою та другою статті 258 КУпАП. посадовими особами Національної поліції на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення (ч. 5 ст. 258 КУпАП).
Відповідно до положень Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Відповідно до статті 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Крім того, нормою ст. 284 КУпАП визначено, вирішення питання про закриття провадження у справі по адміністративне правопорушення належить до компетенції органу, що приймав рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21 липня 2016 року №378/161/16-а.
Судом встановлено, що згідно Постанови серії ЕАК №2137439 від 21.02.2020 року винесеної відповідачем по справі, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 21.02.2020 року о 02 год. 44 хв. на 715 км автодороги М12 Кіровоградської траси керував транспортним засобом марки Volkswagen LT 35 д.н.з. НОМЕР_1 в якому відсутні передбачені конструкцією задні бризговики, чим порушив вимоги п. 31.4.7 «е» ПДР України, та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП, у зв'язку з чим на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 340 грн.
Згідно п. 31.4.7 «е» ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів за наявності таких технічних несправностей: відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Судом не встановлено доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, оскільки з відео запису зафіксованого на нагрудному відео реєстраторі поліцейського чітко вбачається факт даного адміністративного правопорушення, задні бризговики відсутні, та як вбачається із відеозапису не заперечується ОСОБА_1 . Із наданого позивачем Протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу №00042-01911-18 не вбачається, що на даний транспортний засіб не передбачено заводською конструкцією задніх бризговиків.
Отже, враховуючи вимоги чинного законодавства і обставини вчинення правопорушення, у відповідача було достатньо підстав для винесення постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Таким чином, розглядаючи дану адміністративну справу, поліцейський діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
З викладеного, керуючись ст.ст. 241-246, 250 КАС України, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги або закінченню апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого Апеляційного адміністративного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Л.М.Кравченко