Справа №289/228/18
Категорія 2
1-кп/295/481/20
04.06.2020 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
потерпілої ОСОБА_7 ,
представника потерпілої ОСОБА_8 ,
обвинуваченої ОСОБА_9 ,
захисника ОСОБА_10 ,
розглянувши у судовому засіданні в м. Житомирі в залі суду кримінальне провадження № 12017060280000663 від 21.11.2017 про обвинувачення
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Радомишль, Житомирської області, українки, громадянки України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючої, особи з інвалідністю третьої групи, розлученої, на утриманні має трьох неповнолітніх дітей, зареєстрованої в АДРЕСА_1 та проживаючої в АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -
20 листопада 2017 року близько 22 години ОСОБА_9 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в квартирі ОСОБА_7 , яка розташована по АДРЕСА_3 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, почала сварку із господаркою квартири ОСОБА_7 , в ході якої у неї виник злочинний умисел, направлений на заподіяння останній тілесних ушкоджень.
Одразу після цього, ОСОБА_9 , реалізуючи даний злочинний намір, направлений на спричинення тілесних ушкоджень іншій особі, усвідомлюючи протиправність вчиняємих дій, кулаком вдарила в обличчя ОСОБА_7 , в результаті чого спричинила їй тілесні ушкодження у вигляді синців та ссадин обличчя, тулубу, кінцівок, травматичної естракції коронки 2 зуба на верхній щелепі зліва, які по своїй категорії відноситься де легкого ступеню важкості з короткочасним розладом здоров'я.
Своїми умисними діями, які виразились в заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я ОСОБА_9 вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України.
У судовому засіданні обвинувачена свою вину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні не визнала та показала, що наприкінці листопада 2017 року пізно ввечері, а саме близько 22-23 години, у зв'язку із тим, що її сина ОСОБА_11 не було вдома, вона зателефонувала його класному керівнику, яка повідомила, що її син знаходиться у однокласниці ОСОБА_12 - доньки потерпілої, що проживає по АДРЕСА_4 . Тому обвинувачена разом з донькою ОСОБА_13 пішла за вказаною адресою, щоб забрати сина. Двері їм відчинила потерпіла ОСОБА_7 , якій вона одразу підвищеним тоном зробила зауваження за те, що вона перед дитиною вийшла в халаті. Поцікавилась у потерпілої де її син, на що ОСОБА_7 відповіла, що не знає та відштовхнула обвинувачену. Остання відійшла і потерпіла оступившись впала боком по сходах до низу. Далі обвинувачена з дочкою підняли потерпілу і завели до її квартири. Ніяких тілесних ушкоджень у потерпілої не було. Згодом потерпіла віддала обвинуваченій портфель ОСОБА_14 , який був у квартирі, та вона з донькою пішла додому. Крім цього показала, що того вечора перебувала у стані алкогольного сп'яніння. Той факт, що на досудовому слідстві визнавала свою вину пояснила тим, що працівники поліції в такому випадку обіцяли закрити дану кримінальну справу. Цивільний позов не визнає, оскільки будь-яких тілесних ушкоджень потерпілій не заподіювала. Під час судових дебатів обвинувачена показала, що можливо того вечора штовхнула потерпілу. Просила суворо не карати.
Незважаючи на те, що обвинувачена свою вину не визнала, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого їй злочину повністю підтверджується доказами, які безпосередньо досліджені судом під час судового розгляду.
Так, потерпіла ОСОБА_7 показала, що обвинувачену знає, як матір однокласника її молодшої доньки. 20.11.2018 о 22 годині в двері її квартири подзвонила донька обвинуваченої ОСОБА_15 , яка попросила віддати портфель її брата ОСОБА_11 , який разом з її донькою того дня вчив уроки, у зв'язку із чим залишив у неї свій портфель. В цей же час в її квартиру зайшла обвинувачена ОСОБА_9 , яка перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, висловлювалась до неї нецензурною лайкою, бо вважала, що її син ОСОБА_14 знаходиться в цій квартирі, а вона це приховує. Однак незважаючи на її пояснення про те, що сина обвинуваченої в квартирі не має, обвинувачена спочатку ходила по квартирі, розшукуючи його, а згодом нанесла їй удари руками та ногами по тулубу, голові, рукам і ногам, вирвала волосся на голові, порвала нічну сорочку та вибила їй кулаком передній зуб з верхньої щелепи. Вибігла на сходинкову площадку, щоб покликати на допомогу сусідів з другого та третього поверхів, а обвинувачена з донькою забрали портфель і пішли. Зателефонувала своїм дочкам ОСОБА_16 та ОСОБА_17 і розповіла про вказані події, а ті викликали поліцію і швидку допомогу. Внаслідок заподіяння їй обвинуваченою тілесних ушкоджень у неї з'явились синці та садна на обличчі, тулубі та кінцівках, у зв'язку із чим вона з 22.11.2018 близько тижня стаціонарно лікувалась в лікарні м. Радомишль та на місце вибитого зуба встановлювала зубний імплант. Цивільний позов просила задовольнити в повному обсязі та стягнути з обвинуваченої на її користь завдані матеріальні та моральні збитки.
Свідок ОСОБА_18 показала, що обвинувачену не знає, а потерпіла є її матір'ю. 20.11.2017, точно не пам'ятає о котрій годині, можливо близько 21 години, їй зателефонувала матір та повідомила, що її побила обвинувачена ОСОБА_9 . Коли вона прибігла до матері, остання лежала на ліжку та у неї була розбита губа, були синці на обличчі, руках, ногах та спині, а також вирване волосся на голові. Матір пояснила, що ОСОБА_9 в коридорі побила її та вибила їй зуб. Причиною вказаного конфлікту з розповіді матері стало те, що обвинувачена шукала свого сина ОСОБА_14 , портфель якого залишився в помешканні потерпілої. Тому ОСОБА_9 бігала по квартирі, а матір хотіла її випроводити, тому обвинувачена, яка була у стані алкогольного сп'яніння, її побила. У матері був стан шоку, вона не могла нормально розмовляти, її всю трясло. Згодом потерпіла лікувалась у лікарні близько тижня. Також свідок показала, що її знайома ОСОБА_19 після вказаного інциденту їй розповідала, що мала розмову з ОСОБА_20 , який повідомив їй, що ОСОБА_9 побила потерпілу.
Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні показала, що з обвинуваченою не знайома, а потерпіла є її матір'ю. В листопаді 2017 року увечері до неї прибігли підлітки ОСОБА_22 і ОСОБА_23 , які повідомили, що її матір побили. Вона подзвонила останній та дізналась, що її побила ОСОБА_9 . Через чотири хвилини разом з чоловіком прийшла до додому матері. Потерпіла, яка була одягнена у нічну сорочку білого кольору, сиділа на стільці та не могла самостійно підвестися. Вказана сорочка була подерта. На губах у неї була кров, оскільки був вибитий зуб. В квартирі потерпілої був безлад, стільчик був перевернутий. У матері були садна на обличчі, синці на шиї, ногах, руках, було вирване волосся та вибитий зуб. Їй було важко говорити і було схоже на те, що у неї був струс мозку. Наступного дня її матір звернулась до лікарні за медичною допомогою, та була вимушена тиждень лікуватись, хоча до події з ОСОБА_9 , не мала проблем зі здоров'ям. Крім того свідок показала, що зі слів матері ОСОБА_9 у момент скоєння злочину знаходилась у стані алкогольного сп'яніння.
Свідок ОСОБА_24 показала, що обвинувачена є її матір'ю, а потерпіла є матір'ю однокласниці ОСОБА_25 . Приблизно у 2018 році, але коли саме точно не пам'ятає, вона разом з матір'ю прийшла до потерпілої за місцем її проживання, щоб забрати брата ОСОБА_14 . Матір в стані алкогольного сп'яніння того дня не перебувала, оскільки два роки вже не вживає алкогольні напої. Обвинувачена подзвонила в дзвінок квартири потерпілої і та відчинила двері. Потерпіла була одягнута в спідню білизну білого кольору, жодних синців або ж тілесних ушкоджень у неї на тілі не було. Остання повідомила, що ОСОБА_14 в її квартирі не має. Помітила біля вхідних дверей квартири потерпілої його рюкзак. В цей момент обвинувачена стояла біля вхідних дверей квартири потерпілої, а вона на сходах. В квартиру потерпілої вони не заходили. Далі ОСОБА_7 відштовхнула її матір від дверей, щоб їх зачинити. З мамою пішли додому. Жодного конфлікту між останньою та потерпілою не було, ніхто із них нецензурною лайкою в бік один одного не висловлювався. Пізніше її брат ОСОБА_14 повернувся додому з портфелем та пояснив, що залишав портфель в квартирі потерпілої, бо хотів прогулятися.
Свідок ОСОБА_26 показала, що була запрошена слідчим ОСОБА_27 в якості понятої під час проведення слідчого експерименту, який проводився наприкінці січня 2018 року. Під час вказаного слідчого експерименту слідчий запитав у обвинуваченої чи може вона показати, як все відбувалося і обвинувачена добровільно в присутності захисника розповіла та на статистові показала, як нанесла один удар кулаком правої руки в обличчя потерпілої. При цьому ОСОБА_9 розповіла, що це все відбувалося у квартирі потерпілої. Вказані обставини слідчого експерименту біли зафіксовані фотоапаратом та фотознімки показані всім учасникам слідчої дії. Жодних заперечень до фотознімку з боку учасників не надходило. Обвинувачена під час слідчого експерименту була спокійна, заперечень не надавала, у стані сп'яніння не перебувала. До проведення слідчого експерименту був запрошений в якості понятого ще один чоловік. Також свідок ОСОБА_26 показала, що всі дії у слідчому експерименті вона підтверджує.
Зі змісту протоколу проведення слідчого експерименту від 26.01.2018 за участю ОСОБА_9 вбачається, що остання під час слідчого експерименту в присутності захисника ОСОБА_10 та понятих ОСОБА_28 і ОСОБА_26 розповіла про обставини конфлікту з ОСОБА_7 та показала, яким чином 20 листопада 2017 року у квартирі потерпілої наносила їй тілесні ушкодження, а саме як кулаком правої руки нанесла удар по обличчю потерпілої (а.с. 214-215 том №1).
Даними висновків експерта №255 від 01.12.2017 та №11 від 26.01.2018 підтверджується те, що у потерпілої ОСОБА_7 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, синців та ссадин обличчя, тулубу, кінцівок, травматичної естракції коронки 2 зуба на верхній щелепі зліва, які по своїй категорії відноситься до легкого ступеню важкості з короткочасним розладом здоров'я.(а.с. 219-222 том №1).
Оцінивши всі докази у їх сукупності виходячи з того, що відповідно до ст. 337 ч. 1 КПК України судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, суд вважає, що пред'явлене ОСОБА_9 обвинувачення у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України є доведеним.
Разом з тим, суд критично оцінює покази обвинуваченої про те, що під час досудового слідства покази про визнання нею вини у вчиненні інкримінованого злочину були надані помилково та лише у зв'язку із обіцянкою працівників поліції закрити кримінальне провадження. Зокрема, такі доводи обвинуваченої спростовуються показаннями свідка ОСОБА_26 , яка брала участь у слідчому експерименті в якості понятого і в ході якого була очевидцем добровільності показів обвинуваченої. Крім того, на досудовому слідстві обвинувачена була забезпечена професійною правовою допомогою адвоката, а тому суд виключає версію обвинуваченої про її юридичну необізнаність стосовно правових наслідків її дій. Крім того, судом було встановлено, що в той час як представник потерпілої в судовому засіданні говорила не голосно, обвинувачена одразу відреагувала на її доводи, як і в інших моментах судового розгляду що вказує на те, що остання не вірно зазначала про те, що не чує. До того ж в судовому засіданні вказувала про те, що все що відбувається в судовому розгляді розуміє і чує.Суд критично ставиться до невизнання обвинуваченою вини у вчиненні злочину та вважає її показаннями такими, що спрямовані на уникнення від кримінальної відповідальності.
Також суд не може покласти в основу рішення покази свідка ОСОБА_24 , оскільки вважає їх такими, що не заслуговують довіри, бо вони протирічать, як показанням обвинуваченої, так і показанням потерпілої. Зокрема, свідок ОСОБА_24 показала, що обвинувачена в момент скоєння злочину не перебувала в стані алкогольного сп'яніння та, що вона після завершення конфлікту не забирала портфель сина ОСОБА_14 з квартири потерпілої. І навпаки свідок не зазначила, що потерпіла ОСОБА_7 в момент конфлікту впала на сходи. Однак, протилежне повідомленим свідком обставинам під час судового розгляду показала і обвинувачена, і потерпіла.
На думку суду, такі показання свідок ОСОБА_24 надала з метою уникнення обвинуваченою кримінального покарання, оскільки остання є матір'ю свідка, а тому ОСОБА_24 зацікавлена у результаті кримінального провадження.
Призначаючи покарання обвинуваченій у відповідності до ст. 65 КК України суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином невеликої тяжкості, думку потерпілої ОСОБА_7 , яка не наполягала на суворості покарання, обставини що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченій, відповідно до ст. 66 КК України не виявлено.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_9 , відповідно до ст. 67 КК України є вчинення злочину особою, що перебувала у стані алкогольного сп'яніння.
При призначенні покарання суд також враховує, що обвинувачена за станом здоров'я не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, не працює, є особою з інвалідністю третьої групи, незаміжня, за місцем проживання характеризується позитивно, в матеріалах справи відсутні докази про вчинення обвинуваченою адміністративних правопорушень, вона раніше не судима, а також судом враховується невизнання обвинуваченою своєї вини у вчиненні інкримінованого злочину та відсутність її каяття у вчинені цього злочину.
Також суд враховує матеріали досудової доповіді Радомишльського районного відділу з питань пробації, відповідно до якої виправлення обвинуваченої можливо без позбавлення чи обмеження волі на певний строк та вона не становить небезпеку для суспільства (а.с. 56-58 том №1).
З врахуванням всіх обставин справи, суд вважає, що обвинуваченій необхідно призначити покарання у виді громадських робіт, оскільки саме таке покарання буде відповідати принципам та цілям його призначення та буде найбільш необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.
Вирішуючи цивільний позов, заявлений потерпілою про стягнення з обвинуваченої майнової шкоди в сумі 6548,05 грн. та моральної шкоди в сумі 1000 грн. (а.с. 33-38, 109-111 том №1), суд вважає, що його необхідно задовольнити повністю у зв'язку із наступним.
Так, суд вважає, що з обвинуваченої необхідно стягнути в повному обсязі суму заявленої потерпілою майнової шкоди, а саме 6548 грн. 05 коп., оскільки дана шкода повністю підтверджується наданими потерпілою чеками, згідно яких 1140,80 грн. оплачено на лікування (а.с. 36-38 том №1), 107,25 грн. сплачено за проїзд з метою отримання медичної консультації в м. Житомирі (а.с. 38 том №1), а 5300 грн. потерпіла витратила на встановлення металокерамічної коронки на дентальний імплант в ділянці 22 зуба (а.с. 110-111 том №1).
При вирішенні цивільного позову в частині стягнення моральної шкоди суд керується відповідними положеннями Цивільного кодексу України. Зокрема, відповідно до п.п. 1-2 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Тому враховуючи характер вчиненого злочину, глибину душевних страждань потерпілої, які вона зазнала у зв'язку із заподіянням їй обвинуваченою тілесних ушкоджень, а також виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає, що потерпіла заслуговує на грошову компенсацію моральної шкоди у розмірі 1000 грн., яких буде достатньо для відновлення її душевного стану.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Арешт на майно не накладався.
Підстав для обрання обвинуваченій запобіжного заходу не вбачається.
Керуючись ст. ст. 369-371, 374, 395 КПК України, суд,-
ОСОБА_9 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити їй покарання у виді 200 (двохсот) годин громадських робіт.
Цивільний позов ОСОБА_7 задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_7 майнову шкоду в сумі 6548 грн. 05 коп., моральну шкоду в сумі 1000,00 грн., а всього 7548 грн. 05 коп. (сім тисяч п'ятсот сорок вісім гривень 05 копійок).
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 30 днів з дня проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду, який набрав законної сили, обов'язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Суддя: ОСОБА_1