Справа № 282/338/20
Провадження № 1-кс/282/140/20
04 червня 2020 рокусмт.Любар
Слідчий суддя Любарського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , за участю скаржника ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на повідомлення слідчого про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 01.04.2020 року в рамках кримінального провадження № 12020060210000035 від 09.02.2020 року за ч. 1 ст. 296 КК України,-
Скаржник зазначає, що у провадженні СВ Любарського ВП Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали кримінального провадження №12020060210000035 від 09.02.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.296 КК України.
В рамках даного кримінального провадження ОСОБА_3 , 02.04.2020 о 17 годині 30 хвилин слідчим вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України - хуліганство, яке виразилось у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю.
Із змісту повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 01.04.2020 слідує: «Досудовим розслідуванням встановлено, що 09 лютого 2020 року близько 02 год. 20 хв. по вулиці Кантемирівській, 4А, що в с. Старий Любар Любарського району, Житомирської області, поблизу входу у приміщення кафе «Любар» ОСОБА_3 побачив раніше знайому йому ОСОБА_5 , яка також знаходилася поблизу вище вказаного входу, та вирішив вчинити по відношенню до останньої хуліганські дії і заподіяти їй тілесні ушкодження. ,
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення хуліганських дій та заподіяння тілесних ушкоджень, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, ігноруючи елементарні правила поведінки, моральності та доброзичливості, демонструючи протиправну вседозволеність, діючи з особливою зухвалістю ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_5 та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, безпричинно наніс декілька ударів правою рукою в область голови ОСОБА_5 .
Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_3 декілька разів поштовхнув ОСОБА_5 від чого остання отримала тілесні ушкодження внаслідок взаємодії із елементами споруди приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Згідно висновку судово-медичного експерта внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 - ОСОБА_5 було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді синців шиї, синця правої потилично-тім'яної ділянки голови, садна лівої лопатки та синців правого плеча, які є легким тілесним ушкодженням без короткочасного розладу здоров'я».
Винесенню повідомлення про підозру передувало прийняття слідчим СВ Любарського ВП Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_6 процесуального рішення про перекваліфікацію кримінального правопорушення із ч. 1 ст. 125 на ч. 1 ст. 296 КК України, що підтверджено відповідною постановою, яка датована 02.03.2020.
Першопочатково Любарським ВП Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області відомості до Єдиного реєстру досудових розслідування внесено 09.02.2020 за письмовою заявою законного представника потерпілої ОСОБА_7 та неповнолітньої потерпілої ОСОБА_5 із попередньою юридичною кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 125 КК України.
Слідчим повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення не вручено у день його складання - 01.04.2020, а лише о 17 годині 30 хвилин 02.04.2020, що є порушенням вимог ст. 278 КПК України.
Відомості зазначені у повідомленні про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 01.04.2020 не можуть свідчити про об'єктивність досудового слідства та законність повідомлення про підозру, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи.
Так, відомості зазначені у повідомленні про підозру від 01.04.2020 не відповідають зібраним досудовим слідством доказам, щодо механізму отримання потерпілою ОСОБА_5 тілесних ушкоджень та носять характер припущення.
У висновку експерта №113 від 10.02.2020 не зазначено жодного слова про отримання потерпілою ОСОБА_5 тілесних ушкоджень внаслідок взаємодії із елементами споруди приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », про що зазначено у повідомленні про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 01.04.2020.
З огляду на зазначене для скаржника є очевидним, що органом досудового розслідування у повній мірі не з'ясовано механізм отримання потерпілою ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, що має важливе значення для встановлення достовірного механізму спричинення для неї тілесних ушкоджень, оскільки він для потерпілої фактично наніс один удар долонею правої руки в область лівого плеча.
Дії скаржника по відношенню до потерпілої ОСОБА_5 виразились у її притисканні руками до стіни кафе «Любар» та перил огородження біля вхідних дверей закладу.
Правильне визначення механізму отримання потерпілою ОСОБА_5 тілесних ушкоджень має також значення для вірної юридичної кваліфікації дій скаржника відповідно до норм КК України.
Наявність вказаного недоліку, на його переконання, свідчить про порушення слідчим вимог п.6 ч. 1 ст. 277 КПК України, оскільки підозра у цій частині є неконкретною та суперечить матеріалам.
Саме тому скаржник просить: скасувати повідомлення про підозру від 01.04.2020 слідчого у кримінальному провадженні - заступника начальника - начальника СВ Любарського ВП Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Бердичівської місцевої прокуратури Житомирської області ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 12020060210000035 від 09.02.2020 відносно ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України;
Зобов'язати компетентну посадову особу Бердичівської місцевої прокуратури Житомирської області у кримінальному провадженні №12020060210000035 від 09.02.2020 вчинити дії щодо виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей у кримінальному провадженні №12020060210000035 про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.
В судовому засіданні скаржник вимоги заявлені в скарзі підтримав повністю та просив їх задовольнити.
Слідчий у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні скарги.
Вислухавши пояснення скаржника, слідчого, розглянувши матеріали скарги, приходжу до наступного.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та посадових осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - це суддя, до повноваження якого належить здійснення порядку судового контролю за дотримання прав, свобод, інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Так, згідно з ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
02 квітня 2020 року заступником начальника-начальником СВ Любарського ВП Бердичівського ВП ГУ НП в Житомирській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 , повідомлено ОСОБА_3 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України. Повідомлення про підозру погоджено прокурором Бердичівської місцевої прокуратури ОСОБА_8 , 01.04.2020 року (а.с. 15-17).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 277 КПК України, письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Повідомлення має містити такі відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Відповідно до ч.1 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Згідно ч. 1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Відповідно до ч. 5 ст. 40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
В судовому засіданні встановлено, що зміст повідомлення про підозру ОСОБА_3 , за змістом відповідає вимогам, які містяться у ст. 277 КПК України та вручено підозрюваному у порядку визначеному Законом.
Із наведених вище норм КПК України вбачається, що правова кваліфікація кримінального правопорушення зазначається у повідомленні про підозру слідчим або ж прокурором і відповідно обов'язок доказування наявності вказаного у повідомленні про підозру злочину покладається на слідчого та прокурора.
Наведені твердження вказують також і на той факт, що слідчий суддя, розглядаючи скаргу на повідомлення про підозру не наділений повноваженнями щодо зміни правової кваліфікації вчиненого злочину і відповідно не має повноважень зобов'язати слідчого або ж прокурора провести перекваліфікацію злочину.
Слідчий суддя під час розгляду даної скарги перевіряє повідомлення про підозру особі на відповідність вимогам КПК України, а не здійснює оцінку правильної кваліфікації дій підозрюваного та наявності у його діях складу відповідного злочину, оскільки наявність або ж відсутність такої події вирішується судом за наслідками розгляду обвинувального акту вироком суду.
Відтак, слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку, що скаржником не наведено обставин, які б давали підстав для задоволення даної скарги, а тому вважаю, що у її задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст. 55 Конституції України, ст. 2, 3, 24, 26, 40, 276-288, 303, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на повідомлення слідчого про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 01.04.2020 року в рамках кримінального провадження № 12020060210000035 від 09.02.2020 року за ч. 1 ст. 296 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня одержання скаржником копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1