Справа № 296/4302/20
1-кс/296/1941/20
Іменем України
03 червня 2020 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження №12017060170001091 від 01.11.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263, ст. 348 КК України, про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 Кримінального кодексу України,-
Слідчий ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира з клопотанням про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави щодо підозрюваного ОСОБА_6 строком на 60 діб.
В обґрунтування поданого клопотання слідчий зазначає, що у провадженні СУ ГУНП в Житомирській області знаходиться кримінальне провадження №12017060170001091 від 01.11.2017 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.187, ч.4 ст.187 , ч.1 ст.263, ст.348 КК України.
В обґрунтування поданого клопотання слідчий зазначає, що у провадженні СУ ГУНП в Житомирській області знаходиться кримінальне провадження №12017060170001091 від 01.11.2017 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.187, ч.4 ст.187 , ч.1 ст.263, ст.348 КК України.
Так ОСОБА_7 , діючи з корисливих мотивів, з метою продовження протиправного особистого збагачення, маючи необхідний злочинний досвід та намір продовжувати злочинну діяльність, пов'язану з протиправним заволодінням чужим майном шляхом здійснення нападів на окремих громадян, поєднаних із застосуванням зброї та насильства, небезпечного для життя та здоров'я осіб, що зазнали нападу чи погрозами застосування такого насильства почав підшукувати осіб для вчинення розбійних нападів.
Визначивши серед своїх знайомих осіб, які у минулому притягувалися до кримінальної відповідальності, мають у володінні та користуванні зброю та спеціальні засоби, ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 вчиняти розбійні напади на осіб, які займаються підприємницькою діяльністю та проживають на території Київської області. У свою чергу ОСОБА_6 та раніше судимі ОСОБА_8 і ОСОБА_9 надали добровільну згоду на пропозицію ОСОБА_7 .
Створена та очолена ОСОБА_7 злочинна група характеризувалася стійкими зв'язками, стабільністю і згуртованістю свого складу, тривалим і ретельним готуванням до вчинення злочину, детальною розробкою і погодженням плану та способів вчинення злочину на кожному етапі, об'єднанням учасників групи єдиним узгодженим планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, підпорядкуванням груповій дисципліні та безумовним і невідкладним виконанням вказівок ОСОБА_7 , як її організатора.
ОСОБА_6 у листопаді 2019 року добровільно і свідомо увійшов до складу організованої злочинної групи та діючи узгоджено і цілеспрямовано з іншими співучасниками відповідно до розробленого і узгодженого всіма учасниками злочинної групи плану, виконуючи відведену йому організатором та керівником організованої групи роль виконавця, використовував автомобіль, який був у його користуванні для транспортування учасників злочинної групи, встановлював наявність на об'єкті майбутнього нападу камер спостереження, визначав способи проникнення до приміщень, на які планувались напади, з метою розроблення, удосконалення та реалізації плану вчинення злочину. В момент вчинення нападу здійснював візуальне спостереження за навколишньою обстановкою. Відповідно до відведеної керівником групи ролі, проникав до житла через окремий вхід маючи при собі засоби злому, з метою протиправного заволодіння майном.
Для обміну інформацією між членами організованої групи в їх розпорядженні знаходились завчасно заготовлені на етапі готування до вчинення злочину, мобільні телефони та радіостанції.
З метою уникнення можливості ідентифікації членів організованої групи в ході вчинення злочину, приховування прикмет обличчя та власних слідів рук, та, як наслідок, викриття правоохоронними органами, використовувались шапки-маски з вирізами для очей (балаклави) та рукавиці.
Для прибуття до об'єкту нападу та вивезення протиправно отриманого майна і цінностей, членами організованої групи використовувалися транспортні засоби «BMW» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який перебував у користуванні ОСОБА_6 та «Volkswagen Toureg» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , який перебував у користуванні ОСОБА_7 .
У розпорядженні організованої групи знаходилась заздалегідь заготовлені зброя та боєприпаси.
Після створення злочинної групи ОСОБА_7 разом із учасниками злочинної групи - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 будучи особами, обізнаними у формах та методах діяльності правоохоронних органів, за допомогою заздалегідь підготовлених засобів вчинення злочину - «BMW» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 та «Volkswagen Toureg» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , упродовж листопада - початку грудня 2019 року шляхом візуального спостереження за будинками на території Київської області визначили першочерговий об'єкт злочинного посягання, а саме майно у будинку АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_10 .
Так, 13.12.2019 у вечірній час доби відповідно до раніше визначених ролей та порядку дій, діючи умисно та цілеспрямовано за вказівкою керівника злочинної групи ОСОБА_7 ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , використовуючи автомобілі «BMW», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 та «Volkswagen Toureg», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , прибули до заздалегідь обумовлених місць у с. Мрія Києво-Святошинського району Київської області, де залишили автомобілі та, дотримуючись засобів конспірації, о 17:20 год. пройшли до території домоволодіння АДРЕСА_2 .
У подальшому, діючи відповідно до раніше узгодженого всіма учасниками злочинної групи плану дій, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 шляхом спостереження за будинком переконалися у присутності в ньому господарів, тобто повністю усвідомлювали, що під час вчинення нападу присутні у будинку особи будуть чинити опір та для подолання їх волі до опору в будь-якому випадку виникне необхідність у застосуванні, або погрозі застосування раніше заготовленої та приведеної у готовність зброї.
Після цього, будучи впевненими, що внаслідок їх злочинних дій буде досягнуто бажаного результату, о 18 год. 53 хв. 13.12.2019 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , керуючись корисливим мотивом, використовуючи заздалегідь заготовлені та приведені у готовність зброю, засоби зв'язку, інструменти для злому запираючих пристроїв, засоби маскування та драбину, подолали перешкоду у вигляді паркану, яким огороджено по периметру домоволодіння і таким чином проникли на його територію.
У цей же час у приміщенні будинку АДРЕСА_2 знаходилися працівники поліції, які відповідно до Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23.12.1993 є працівниками правоохоронних органів та відповідно до постанови прокурора відділу прокуратури Житомирської області здійснювали контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, тобто здійснювали виконання службових обов'язків. Із метою недопущення посягання на життя потерпілого ОСОБА_10 , членів його родини, або заподіяння їм тяжких тілесних ушкоджень у відповідності до вимог закону «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 працівник управління «КОРД» ГУНП в Житомирській області ОСОБА_11 , який був залучений до виконання спеціального завдання на підставі постанови про залучення працівників управління «КОРД» ГУНП в Житомирській області від 13.12.2019 та виконував свої службові обов'язки, висловив законну вимогу працівника поліції ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 припинити протиправні дії.
З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на вчинення вбивства працівника правоохоронного органу, усвідомлюючи його суспільно небезпечний характер, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, близько 19 год. 00 хв. 13.12.2019 ОСОБА_8 , знаходячись на першому поверсі будинку АДРЕСА_2 , усвідомлюючи, що перед ним знаходиться працівник правоохоронного органу, застосовуючи заздалегідь заготовлений та приведений у готовність гладкоствольний самозарядний пістолет моделі «Форт-12Р», калібру 9 мм Р.А., серія та номер екземпляру якого і номер заготовки кожуха-затвора видалені, який є вогнепальною зброєю самозахисту, придатною для стрільби, споряджений 11-ма пістолетними патронами калібру 9 мм Р.А. які являються боєприпасами, та споряджені снарядом (кулею), який не є снарядом «несмертельної дії», виготовлені саморобним способом з використанням промислово виготовлених складових частин та придатні до проведення пострілів на ураження, здійснив один постріл у область обличчя працівника управління «КОРД» ГУНП в Житомирській області ОСОБА_11 , який виконував свої службові обов'язки. Суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті працівника управління «КОРД» не настали з причин, не залежних від волі ОСОБА_8 .
Після чого, здолавши їх фізичний опір, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 були затримані працівниками поліції на місці вчинення злочинів.
Безпосередньо на місці вчинення розбійного нападу, у приміщенні будинку, що за адресою: АДРЕСА_2 , за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, у відповідності до ст. 208 КПК України затриманий ОСОБА_6 .
Слідчим управлінням ГУНП в Житомирській області ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України.
Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира №296/11945/19 від 15.12.2019 відносно підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 11.02.2020.
Згідно ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 05.02.2020р. у справі №296/792/20 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до чотирьох місяців, тобто до 14.04.2020р.
Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 07.02.020р. у справі № 296/958/20 підозрюваному ОСОБА_6 продовжено строк запобіжного заходу до 12.03.2020р.
Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 11.03.2020р. у справі № 296/1838/20 підозрюваному ОСОБА_6 продовжено строк запобіжного заходу до 14.04.2020р.
Згідно ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 06.04.2020р. у справі №296/2450/20 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до шести місяців, тобто до 14.06.2020р.
Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира у підозрюваному ОСОБА_6 продовжено строк запобіжного заходу до 07.06.2020р.
05.05.2020 прокуратруою Житомирської області кримінальні провадження №12017060170001091 та № 12019060000000188 об'єднано в одне кримінальне провадження якому присовєно №12017060170001091
18.05.2020 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України підтверджуються доказами, зібраними у кримінальному провадженні.
Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні визначено до 14.06.2020. Матеріали кримінального провадження відкрито стороні захисту у порядку ст. 290 КПК України 22.05.2020.
Термін тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні закінчується 07 червня 2020 року.
Посилаючись на те, що час, необхідний для виконання вимог ст.ст. 290-293 КПК України спрогнозувати неможливо, ініціатор клопотання зазначає про необхідність продовження строків тримання під вартою на 60 днів.
Орган досудового розслідування зазначає, що метою продовження стосовно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідність запобігання наявних ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час не зникли та не зменшились, а саме те, що орган досудового розслідування керуючись, п.1 ч.1 ст. 177 КПК України має підстави вважати, що підозрюваний усвідомлююючи тяжкість злочину у вчиненні якого підозрюється та покарання, яке йому може бути призначене за його вчинення, з метою уникнення відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого з метою побудови версії захисту та виправдання своїх дій.
Окрім того є підстави важати, що при обранні менш суворого запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою він продовжить вчиняти інші злочини.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення в якому підозрюється ОСОБА_6 , з метою запобігання наявних вищевказаних ризиків, неможливістю застосувати до останнього більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, слідчий просить клопотання задовольнити.
В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили його задовольнити.
Захисник ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання слідчого. Обгрунтовуючи свою позицію вказав на необґрунтованість підозри та відсутність доказів вчинення підозрюваним ОСОБА_6 кримінального правопорушення, яке йому інкремінують. Крім того, захисник вказав на те, що підозрюваний потребує лікування через отриману в 2018р. травму. Наразі хіругічне лікування патології, яка має місце у підозрюваного ОСОБА_6 , може бути проведено виключно в умовах вузькопрофільної медичної установи ортопедичного напрямку з подальшою реабілітацією в умовах стаціонару та амбулаторії. Захисник ОСОБА_5 просив обрати менш суворий запобіжний захід - домашній арешт, а у разі продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави.
Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав свого захисника.
Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.3 ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Наявні у матеріалах клопотання докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, на час розгляду клопотання є достатніми та дають підстави вважати, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України.
При цьому слід відмітити, що незгода захисника з повідомленням про підозру від не є підставою для зміни запобіжного заходу, однак є підставою для реалізації права на оскарження останньої в порядку визначеному ст.303 КПК України.
Органом досудового розслідування доведено, що підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності; може незаконно впливати на свідків і потерпілого з метою побудови власної версії захисту та виправдання своїх дій, а також продовжити вчинення інших кримінальних правопорушень.
Слідчий суддя приймає до уваги доводи прокурора про те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, вчиненого групою осіб, з застосуванням насильства, а також те, що за вчинення такого злочину Кримінальним кодексом України передбачено покарання у виді позбавлення волі від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Крім того, під загрозою можливого покарання підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, оскільки не має достатньо міцних соціальних зв'язків у місці проживання, офіційно не працевлаштований, що зумовлює відсутність законного джерела доходів, не одружений, малолітніх чи неповнолітніх дітей на утриманні підозрюваний також не має.
Оцінюючи в сукупності вказані вище обставини, які передбачають застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких можливе продовження строку тримання підозрюваного під вартою, слідчий суддя дійшов висновку про те, що у судовому засіданні прокурором доведено, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились та виправдовують подальше утримання підозрюваного під вартою.
При цьому, слід зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі “Ілійков проти Болгарії” №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Посилання захисника ОСОБА_5 на необхідність хірургічного лікування підозрюваного в умовах вузькопрофільної медичної установи ортопедичного напрямку не свідчать про наявність таких вад здоров'я, такого ступеня та тяжкості, які б виправдовували його звільнення з-під варти, відповідно, не виключають можливість наразі перебування підозрюваного ОСОБА_6 під вартою.
Будь-яких інших обставин, які би свідчили про наявність підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який, ніж тримання під вартою, не встановлено, а доводи підозрюваного та захисника не переважають над наявністю існуючих на момент розгляду клопотання ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч. 3 ст.199 КПК України, що виправдовують подальше тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою.
Щодо строку продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, то у судовому засіданні встановлено, що відповідно до ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 06.04.2020 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 6 місяців, тобто, до 14.06.2020 року включно.
Згідно доручення старшого групи прокурора у кримінальному провадженні прокуратури відділу прокуратури Житомирської області ОСОБА_3 від 22.05.2020р. сторонам кримінального провадження відкрито матеріали досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування.
При цьому, відповідно до ч.3 ст.219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.
Тобто, згідно ч.3 ст.219 КПК України строк досудового розслідування у кількості 23 дні (з 22.05.2020 до 14.06.2020) з дня початку виконання ст.290 КПК України стороною захисту та підозрюваним не включається у строк досудового розслідування даного кримінального провадження, тому строк досудового розслідування в даному випадку продовжується на 23 дні з 14.06.2020 року.
Відповідно до ч.3 ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Таким чином, клопотання слідчого слід задовольнити частково та продовжити підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування даного кримінального провадження.
Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи тяжкість злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , а також підстави вважати, що останній вчинено з погрозами застосування насильства, слідчий суддя, продовжуючи підозрюваному ОСОБА_6 строк тримання під вартою, вважає за можливе не визначати розмір застави, відмовивши при цьому у задоволенні клопотання захисника.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 194, 205, 206, 309 КПК України, -
Клопотання задовольнити частково.
Продовжити строк застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 07.07.2020 року включно.
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжого заходу підозрюваному ОСОБА_6 - відмовити.
Строк дії ухвали до 07.07.2020 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на СУ ГУНП в Житомирській області.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1