Справа №295/1402/20
2-з/295/42/20
03.06.2020 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира в складі:
головуючого судді Перекупка І.Г.,
при секретарі с/з Поліщук К.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Садківської сільської ради Ватульєва Максима Володимировича, третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, -
Заявник звернулася до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом заборони суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно об'єкту нерухомого майна за реєстраційним номером 1853171218101, а саме: житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 до набрання рішення у справі №295/1402/20 законної сили.
В обґрунтування заяви зазначено, що реєстратор прийняв протиправне рішення про державну реєстрацію від 17.06.2019 року з індексним номером № 47376701 об'єкту нерухомого майна №1853171218101 та зареєстрував право власності ОСОБА_2 на 1/1 частини житлового будинку, всупереч рішення Богунського районного суду від 17.05.2017 року у справі № 295/15426/16-ц, де за ОСОБА_2 визнано право власності в порядку спадкування лише на 1/2 частину спадкового майна, оскільки інша1/2 частина вже була зареєстрована та належала ОСОБА_1 20.05.0020 року Богунським судом прийнято заочне рішення у справі, але у зв'язку з вищевикладеними обставинами, в який саме строк рішення набуде законної сили невідомо, що в свою чергу створює реальну загрозу можливості його подальшого виконання.
Законом України від 30.03.2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОУШ-19) розділ XII «Прикінцеві положення» ЦПК України доповнено пунктом 3 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОУШ-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину».
02.06.2020 року заявниці стало відомо, що третя особа до вступу рішення в законну силу здійснює спроби змінити власника житлового будинку по АДРЕСА_1 , вживає заходи щодо його реалізації та внесення змін в реєстр речових прав на нерухоме майно. На сайті безкоштовних оголошень (ОЛХ) розміщено інформацію про продаж будинку по АДРЕСА_1 , що належить не лише ОСОБА_2 , а й самій ОСОБА_1 .
Проте, у ОСОБА_2 на даний момент є документ про реєстрацію власності на цілий будинок, який не відповідає фактичним обставинам і в разі вчинення цивільно- правової угоди або проведення реєстраційних дій пов'язаних зі зміною статусу нерухомого майна це може потягти для негативні наслідки, для усунення яких їй потрібно буде прикладати значних зусиль. Тому просить суд про забезпечення позову, пропозиції щодо зустрічного забезпечення відсутні.
Сторони в судове засідання не з'явилися.
У відповідності до ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюєься.
Дослідивши письмові докази, приєднані до цієї заяви, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктами 2, 4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачає вид забезпечення позову, як забороною вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Відповідно до ч.ч. 5,6 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Згідно ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Згідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006р. №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Як зазначено в п. 2. Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006р. №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення» вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що наведений у ч. 1 ст. 152 ЦПК перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд встановив, що між сторонами існує спір щодо відновлення прав позивача, за захистом яких, вона звернулась. Невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити вирішення судового спору, а отже ставить під загрозу забезпечення квартири позивача природним газом для побутових потреб.
Враховуючи вимоги, викладені в заяві про забезпечення позову, з'ясувавши обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову та співмірність із заявленими позивачем вимогами, суд приходить до висновку про доцільність забезпечення позову, а викладені обставини в заяві про забезпечення позову дають підстави стверджувати, що невжиття вказаних вище заходів, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Керуючись ст. ст. 149-153, 157 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, задовольнити.
Забезпечити позов шляхом заборони суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно об'єкту нерухомого майна за реєстраційним номером 1853171218101, а саме: житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 до набрання рішення у справі №295/1402/20 законної сили.
Ухвала підлягає до негайного виконання.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Копію ухвали негайно направити Департаменту реєстрації Житомирської міської ради - для виконання, сторонам по справі для відома.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Богунський районний суд м. Житомира протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.Г. Перекупка