Справа № 169/180/20
Провадження № 1-кп/169/72/20
04 червня 2020 року смт Турійськ
Турійський районний суд Волинської області в складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Льотниче Володимир-Волинського району Волинської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, має професійно-технічну освіту, неодружений, є громадянином України, судимостей не має,
у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 164 Кримінального кодексу України,
Відповідно до рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 24 березня 2009 року з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_4 стягуються аліменти на неповнолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 250 гривень щомісячно, починаючи з 17 березня 2009 року і до досягнення дитиною повноліття. Рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 18 травня 2018 року, яке набрало законної сили 4 липня 2018 року, розмір аліментів збільшено та ухвалено стягувати з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_4 аліменти на неповнолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 1100 гривень щомісячно з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
ОСОБА_5 , будучи здоровою працездатною особою, попередженим про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів, знаючи про обов'язок по утриманню дитини, не працевлаштувався, у центрі зайнятості не зареєструвався, як безробітний, про розмір та джерела доходів державного виконавця не повідомляв, у добровільному порядку рішення суду не виконував, чим у період з 8 травня 2019 року по 31 січня 2020 року злісно ухилився від сплати аліментів у визначеному судовим рішенням та законом розмірі, внаслідок чого станом на 31 січня 2020 року утворилась заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 9669 гривень 62 копійки, що складає значно вищу суму ніж сукупна сума виплат за три місяці відповідних платежів.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винуватим себе в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся і показав, що про обов'язок утримувати дитину та сплачувати аліменти йому відомо, однак офіційно працевлаштуватися не може, у центр зайнятості не звертався. Вказував, що буде погашати заборгованість та належним чином виконувати батьківські обов'язки по утриманню дитини, просив суворо не карати.
Потерпіла ОСОБА_4 у судовому засіданні підтвердила викладені в обвинувальному акті обставини, показала, що обвинувачений не надає їй матеріальної допомоги, хоча йому відомо про стягнення з нього аліментів.
Наведені вище показання обвинуваченого є детальними, чіткими та послідовними і цілком узгоджуються з показаннями потерпілої та фактичними обставинами справи, які ніким з учасників судового провадження не оспорюються.
Судом з'ясовано, що всі учасники судового провадження правильно розуміють зміст обставин, які ними не оспорюються, та роз'яснено їм, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Враховуючи, що у суду немає жодних сумнівів у добровільності позиції учасників судового провадження, судом за згодою всіх учасників судового провадження відповідно до частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України визнано недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Таким чином суд дійшов висновку про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 164 Кримінального кодексу України, і кваліфікує такі його дії як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
Відповідно до вимог статті 65 Кримінального кодексу України суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує в сукупності характер і ступінь суспільної небезпеки, ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який є злочином невеликої тяжкості, особу винного, який є працездатною здоровою особою, на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває, не працює, неодружений, за місцем проживання характеризується позитивно, судимості не має.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд відносить щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, не має.
При цьому, суд виключає з пред'явленого ОСОБА_5 обвинувачення обтяжуючу покарання обставину - вчинення злочину щодо колишнього подружжя, оскільки вказана обставина включена до переліку обтяжуючих (пункт 6-1 частини першої статті 67 Кримінального кодексу України) Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» № 2227-VIII від 6 грудня 2017 року і стосується саме злочинів, пов'язаних із насильством стосовно жінок і домашнім насильством, а злочин, вчинення якого інкримінується ОСОБА_5 у цьому кримінальному провадженні - злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), до таких не належить.
З урахуванням наведеного вище та виходячи із необхідності та достатності покарання для виправлення обвинуваченого й попередження вчинення ним нових злочинів суд призначає обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у виді громадських робіт в межах санкції статті закону, за якою він засуджується.
Суд вважає, що таке покарання відповідатиме принципам законності, справедливості та індивідуалізації покарання.
Керуючись статтями 368, 370, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд
Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 164 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 100 (сто) годин.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Турійський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий