Справа № 158/606/20
Провадження № 1-кп/0158/89/20
03 червня 2020 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці кримінальне провадження № 12020030100000059 від 25.01.2020 року про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, непрацюючого, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 185 КК України, -
24.01.2020 року близько 19 год. 00 хв., ОСОБА_5 , знаходячись у дворі за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючи у стані алкогольного спяніння, діючи умисно, з корисливих мотивів та керуючись метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, намагався таємно викрасти металеву штельвагу кінних борін, вартістю 1000 грн., які розміщувались поряд із господарським приміщенням на даній території, що належить потерпілій ОСОБА_6 , однак не довів злочин до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки вийшовши з подвір'я на вулиці неподалік будинку потерпілої був виявлений та зупинений мешканцем цього села ОСОБА_7 .
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та дав покази, що 24.01.2020 року близько 19 год. 00 хв., знаходячись у дворі за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, намагався таємно викрасти металеву штельвагу кінних борін, які розміщувались поряд із господарським приміщенням на даній території, що належить потерпілій ОСОБА_6 , однак вийшовши з подвір'я на вулиці неподалік вказаного будинку був виявлений та зупинений мешканцем цього села ОСОБА_7 . У вчиненому щиро розкаявся та просив суворо не карати.
Потерпіла ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву, про розгляд справи без її участі, зазначила, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_5 немає, щодо міри покарання поклалась на розсуд суду.
З урахуванням того, що фактичні обставини справи учасниками процесу не оспорюються і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності та істинності їх позицій відсутні, заслухавши думку учасників процесу, роз'яснивши їм зміст ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин і визнає фактичні обставини справи доведеними наявними у справі доказами.
Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності суд дійшов висновку, що своїми умисними протиправними діями, які виразилися у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 185 КК України.
При вирішенні питання щодо виду та міри покарання, необхідного і достатнього для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, суд приймає до уваги роз'яснення, надані в пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання», згідно з якими відповідно до пункту першого частини першої статті 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на ґрунті пияцтва, алкоголізму, наркоманії, за наявності рецидиву злочину, у складі організованих груп чи за більш складних форм співучасті (якщо ці обставини не є кваліфікуючими ознаками), і менш суворого - особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.
Суд також враховує, що у постанові від 10.07.2018 року (справа № 148/1211/15-к) Верховний Суд звернув увагу на те, що відповідно до статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, воно повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують.
Так, до обставин, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно до ст. 67 КК України, суд відносить вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Окрім цього, суд враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який ніде не працює, посередньо характеризується за місцем проживання, його відношення до вчиненого, ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, а саме: їх класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, поведінку під час та після вчинення злочинних дій.
Враховуючи зазначені обставини, суд дійшов висновку, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 , а також попередження вчинення ним нових злочинів можливе без ізоляції від суспільства з призначенням покарання у виді штрафу в межах санкції статті, за якою він притягується до кримінальної відповідальності.
Дане покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягаються до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Цивільних позовів по справі заявлено не було.
Судові витрати по справі - відсутні.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд -
Визнати винним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Речові докази по справі:
- металеву штельвагу кінних борон - залишити власнику ОСОБА_6 .
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Ківерцівський районний суд Волинської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя Ківерцівського районного суду ОСОБА_1