Справа №155/154/20
Провадження №2/155/392/20
03 червня 2020 року місто Горохів
Горохівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Адамчук Г.М.,
за участю секретаря судового засідання Ревуцької М.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до Бужанівської сільської ради Горохівського району Волинської області про надання права на завершення приватизації земельних ділянок, -
Позивачка звернулася з позовом до відповідача, в якому просить Визнати за нею, в порядку спадкування за заповітом, право на завершення приватизації та реєстрацію права власності відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» земельної ділянки площею 0,20 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських та побутових будівель і споруд та земельної ділянки, площею 0,30 га для ведення особистого підсобного господарства, які були передані у приватну власність ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Бужанівської сільської ради Горохівського району Волинської області від 04 лютого 1994 року №15/1, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Мотивує свій позов тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дід ОСОБА_3 . Позивачка є його спадкоємцем за заповітом, прийняла спадщину, однак нотаріально її оформити не може.
Враховуючи вищенаведене, просить поданий позов задовольнити.
Позивачка, ОСОБА_1 , в судове засідання не з'явилася, однак в заяві до суду позовні вимоги підтримала повністю, просила їх задовольнити, а справу слухати у її відсутність.
Відповідач, Бужанівська сільська рада, в судове засідання не з'явилася, однак подала письмову заяву в якій просить справу розглядати у її відсутність, позовні вимоги визнала повністю.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підставний та підлягає до задоволення.
Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно з ч.1 ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
А відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно з ч.1 ст.1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
А відповідно до ч.2 ст.1258 ЦК України, кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Згідно з статтею 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до запису в погосподарській книзі №2 за 2019 рік, будинок з надвірними будівлями і порудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , рахується за ОСОБА_3 .
Згідно з свідоцтвом про смерть, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 04 лютого 2020 року у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 було відмовлено.
Документами про родинні відносини стверджується, що позивачка є онукою померлого ОСОБА_3 .
З довідки Бужанівської сільської ради Горохівського району Волинської області від 28 січня 2020 року №81 вбачається, що 18 квітня 2000 року за № 38 посвідчувався заповіт від імені ОСОБА_3 Заповіт не змінено і не скасовано.
З заповіту, посвідченого 18 квітня 2000 року секретарем Бужанівської сільської ради Горохівького району Волинської області Медляк Галиною Лук'янівною, зареєстрованого в реєстрі за № 38, вбачається, що ОСОБА_3 заповів усе належне йому майно, що знаходиться в селі Бужани Горохівського району Волинської області, ОСОБА_1 .
У спадковій справі відкритій по смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , міститься заява від імені ОСОБА_1 про прийняття спадщини.
Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судовому практику в справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
Аналогічна думка викладена в роз'ясненні наданому Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування» №24-753/0-13 від 16 травня 2013 року, відповідно до якого, визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Судом також встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після померлого ОСОБА_3 та прийняла спадщину.
Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.
Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно з витягу з рішення Бужанвської сільської ради Горохівського району Волинської області №15/1 від 04 лютого 1994 року, ОСОБА_3 було безоплатно передано у приватну власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,20 га та земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства площею 0,30 га.
Перехідними положеннями Земельного кодексу України визначено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до декрету КМУ від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.
Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст.125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 прийняла спадщину за заповітом після смерті свого діда. Успадкувавши спадкове майно, вона успадкувала право на завершення приватизації, яке мав за життя спадкодавець, але в установленому порядку не може завершити процедуру приватизації та зареєструвати своє право на спадкове майно.
Згідно з роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», у п.3.5 визначено, що правильною є практика судів, які у випадку не завершення процедури приватизації земельної ділянки, яку розпочав за життя спадкодавець та не встиг закінчити, визнають за спадкоємцем таке право.
За таких обставин, суд вважає, що позивачка, прийнявши спадщину після смерті спадкодавця, набула право на спадкування усіх прав та обов'язків, що належали останньому, включно із правом на завершення приватизації земельних ділянок, у зв'язку з чим, суд вважає, позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст.259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, ст.ст.392, 1216, 1217, 1218, 1222, 1258, 1261 ЦК України, ст.125 Земельного кодексу України, п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику в справах про спадкування», суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за заповітом, право на завершення приватизації та реєстрацію права власності відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» земельної ділянки площею 0,20 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських та побутових будівель і споруд та земельної ділянки, площею 0,30 га для ведення особистого підсобного господарства, які були передані у приватну власність ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Бужанівської сільської ради Горохівського району Волинської області від 04 лютого 1994 року №15/1, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
У відповідності до п.п.15.5) п.1 Розділу ХШ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) строк апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Головуючий