04 червня 2020 року
Київ
справа №810/2128/18
адміністративне провадження №К/9901/13776/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 березня 2019 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року в справі №810/2128/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - ГУ НП у Київській області), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність щодо ненарахування і невиплати заробітної плати (грошового забезпечення), а саме: доплати за роботу (службу) в нічний час за період із 01 січня 2016 року по 31 березня 2016 року;
- стягнути заборгованість по заробітній платі (грошовому забезпеченню) за роботу (службу) в нічний час за період із 01 січня 2016 року по 31 березня 2016 року за фактично відпрацьовані години у нічний час в сумі 448 грн 92 коп та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку із затримкою терміну її виплати в розмірі 135 грн 59 коп.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року, позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність ГУ НП у Київській області щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за службу в нічний час за період із 01 січня 2016 року по 31 березня 2016 року;
- стягнуто з ГУ НП у Київській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за службу в нічний час за період із 01 січня 2016 року по 31 березня 2016 року в розмірі 448 грн 92 коп.
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
27 травня 2020 року до Верховного Суду надіслано касаційну скаргу ГУ НП у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 березня 2019 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року в справі №810/2128/18.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність залишення її без руху з таких підстав.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частин першої, четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Водночас скаржником у касаційній скарзі не наведено жодної із зазначених підстав, на яких вона подається.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції», займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Предметом розгляду цієї справи є: визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування і невиплати заробітної плати (грошового забезпечення), а саме: доплати за роботу (службу) в нічний час; стягнення заборгованості по заробітній платі (грошовому забезпеченню) за роботу (службу) в нічний час за період з 01 січня 2016 року по 31 березня 2016 року за фактично відпрацьовані години у нічний час та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку із затримкою терміну її виплати.
Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій убачається, що ОСОБА_1 проходив службу в ГУ НП у Київській області. Водночас не указано, яку посаду займав позивач, що позбавляє можливості установити чи входить вона до переліку службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а, отже, наявності правових підстав уважати цю справу справою незначної складності.
Водночас скаржнику слід мати на увазі, у випадку наявності підстав уважати цю справу справою незначної складності, слід зазначити випадки, наведені у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, за наявності яких оскаржувані судові рішення підлягають перегляду в касаційному порядку.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За таких обставин, відповідно до норм статей 169, 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху із установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом: надіслання нової редакції касаційної скарги разом із копіями відповідно до кількості учасників справи, зазначивши підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) або випадки, наведені у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України; зазначення на якій посаді ОСОБА_1 проходив службу в ГУ НП у Київській області.
Керуючись статтями 12, 169, 248, 328, 329, 330, 332 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 березня 2019 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року в справі №810/2128/18 залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку касаційної скарги, зазначеного у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: О.В. Кашпур
С.А. Уханенко