04 червня 2020 року
Київ
справа №420/5324/19
адміністративне провадження №К/9901/12913/20
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Уханенка С.А., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Лиманської районної ради Одеської області за участю третіх осіб - Лиманської районної державної адміністрації Одеської області, Трояндівської сільської ради Лиманського району ради Одеської області, ОСОБА_2 про визнання дій протиправними,
12 травня 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року.
Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень суди першої та апеляційної інстанції розглянули справу за правилами загального позовного провадження.
З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.
Так, відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
Підставою перегляду оскаржуваних судових рішень заявник зазначив пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
На підтвердження таких доводів ОСОБА_1 послався на висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 5023/4388/12, постанови Верховного Суду у справах №№420/953/19, 420/1301/19, 420/2479/20, 420/2651/20 та судові рішення у інших справах, які на його думку, свідчать про протиправність дій відповідача у цій справі.
Разом з тим, аналізуючи зміст оскаржуваного судового рішення на предмет відповідності висновкам Верховного Суду у вищевказаних справах, Верховним Судом встановлено, що предметом спору у цій справі позивач визначив бездіяльність Лиманської районної ради Одеської області, що виразилося у відсутності контролю за діями директора Трояндівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеню - Латули В.Г. , який надав депутатам Трояндівської сільської ради приміщення школи (спортзал) для проведення 13 лютого 2019 року о 14 годині 00 хвилин позачергової двадцять дев'ятої сесії Трояндівської сільської ради. Вирішуючи спір та відмовляючи у позові, суди виходили з того, що відповідач не здійснює контроль за діяльністю керівника загальноосвітнього навчального закладу.
Водночас висновки Великої Палати Верховного Суду у господарський справі № 5023/4388/12, на які послався заявник, стосуються правовідносин, що виникли у процедурі банкрутства комунального підприємства і жодним чином не мають значення для вирішення цього спору. Посилання заявника на висновки Верховного Суду, висловлені у справах №№420/953/19, 420/1301/19, 420/2479/20, 420/2651/20, як приклад неправомірності дій відповідача, відхиляються судом касаційної інстанції, оскільки судові рішення у цих справах постановлено за інших, ніж установлено у цій справі, обставинах і жодним чином не впливають на спірні правовідносини.
Інші аргументи і доводи касаційної скарги зводяться до тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів та неповного з'ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Частиною першою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Враховуючи те, що заявником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України,
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Лиманської районної ради Одеської області за участю третіх осіб - Лиманської районної державної адміністрації Одеської області, Трояндівської сільської ради Лиманського району ради Одеської області, ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, повернути особі, яка її подала.
2. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С.А. Уханенко