04 червня 2020 рокуЛьвівСправа № 161/20001/19 пров. № А/857/3030/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Старунського Д.М.,
суддів Качмара В.Я., Кушнерика М.П.,
за участю секретаря судового засідання Кітраль Х.І.,
розглянувши у порядку письмовго провадження в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 грудня 2019 року про повернення позовної заяви у справі № 161/20001/19 (ухвала постановлена в м.Луцьку, суддею Івасютою Л.В.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області капрала поліції Борисюка Богдана Валентиновича про визнання незаконною та скасування постанови повернуто позивачу,
ОСОБА_1 29.11.2019 звернулася в суд з адміністративним позовом до поліцейського 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області капрала поліції Борисюка Богдана Валентиновича, в якому просила визнати незаконною та скасувати постанову у справі про адміністратине правопорушення серії ЕАК №1742254 від 13.11.2019.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 грудня 2019 року ухвалено адміністративний позов вважати неподаним та позовну заяву повернуто позивачу.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, позивач подала апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неправильне застосування судом норм процесуального права просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.
Оскільки апеляційну скаргу подано на ухвалу судді про повернення позовної заяви, суд відповідно до вимог частини другої статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши підстави для апеляційного перегляду відповідно до доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Приймаючи дану ухвалу, суддя суду першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 протягом визначеного судом часу не вжила будь -яких заходів для виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, не цікавиться ходом розгляду її позовної заяви, станом провадження в даній справі та недоліки позову не усуває.
Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для повернення позовної заяви, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 168 КАС України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.
Згідно з частинами першою - другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Як видно з матеріалів справи, ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 грудня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу 10 денний строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви.
Копію даної ухвали позивач отримала 13.12.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення наявного в матеріалах справи (а.с. 8).
Останнім днем закінчення строку (10 денний термін з моменту отримання ухвали) для усунення недоліків припадає на 23 грудня 2019 року.
Відповідно до ч.2 ст.118 КАС України процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Статтею 120 КАС України закріплено правила обчислення процесуального строку, а саме: перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок; останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день; якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Згідно ч. 8 та 9 ст. 120 КАС України останній день строку триває до двадцять четвертої години. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє суду апеляційної інстанції дійти висновку, що повертаючи позовну заяву у зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, суддя повинен, дотримуючись правил обчислення процесуальних строків, пересвідчитись, що вжив вичерпні заходи для належного виконання заявником судового рішення, та врахував всі обставини, у тому числі і передбачений максимальний строк пересилання поштових відправлень.
Як слідує з матеріалів справи, зокрема, позивачем виправлений адміністративний позов на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, були здані на пошту 23.12.2019 (а.с. 14), а отримані судом, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду - 02.01.2020 (а.с. 12).
Враховуючи норми КАС України, а також те, що повернення позовної заяви не повинно створювати штучні перешкоди для доступу до правосуддя в адміністративній справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції, не врахувавши те, що позивач виконав ухвалу про залишення позовної заяви без руху та вчасно здав на пошту виправлений адміністративний позов, дійшов передчасного висновку щодо повернення такої.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суддя суду першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви, що унеможливило доступ позивача до правосуддя, а тому оскаржувана ухвала судді суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є підставними та спростовують відповідні висновки суду першої інстанції з вищенаведених мотивів.
Керуючись статтями 243, 308, 310, 312, 315, 320, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 грудня 2019 року про повернення позовної заяви у справі № 161/20001/19 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Д. М. Старунський
судді В. Я. Качмар
М. П. Кушнерик