Справа № 640/5416/19
про залишення апеляційної скарги без руху
04 червня 2020 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Безименна Н.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2019 року у справі за позовом товариства з обмеженою відпорвідальністю «Науково-виробнича Фірма «Купол» до Державної фіскальної служби України, Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,-
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2019 року позов задоволено повністю.
Головне управління ДФС у місті Києві, не погоджуючись з вказаним рішенням подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 295, 296 КАС України.
Апеляційну скаргу вперше подано до суду першої інстанції 13 січня 2020 року.
27 січня 2020 року ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду у задоволенні клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовлено та апеляційну скаргу залишено без руху.
14 лютого 2020 року апелянтом подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.
23 березня 2020 року ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду у задоволенні клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору відмовлено та апеляційну скаргу повернуто на підставі ч. 5 ст. 298 КАС України.
Як вбачається з матеріалів справи, Окружним адміністративним судом міста Києва 21 квітня 2020 року позивачу направлено поштовою кореспонденцією виконавчий лист від 10 квітня 2020 року.
Апеляційну скаргу повторно подано до суду першої інстанції 29 квітня 2020 року, в якій просить про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, оскільки при первинній подачі апеляційну скаргу було подано у строки визначенні законодавством, та одночасно апелянтом направлялися заяви про відстрочення сплати судового збору, оскільки зупинено операції з бюджетними коштами за всіма рахунками, однак, не зміг виконати вимоги ухвали вчасно тому апеляційну скаргу було повернуто, у зв'язку з не усуненням недоліків. Також апелянт зазначає про звільнення від сплати судового збору, оскільки, зупинено операції з бюджетними коштами за всіма рахунками.
Вважаю, що клопотання не є обґрунтованими, оскільки відповідно до матеріалів справи на момент подачі апеляційної скарги, відповідач був ознайомлений з оскаржуваним рішенням першої інстанції, тобто, повторно апеляційна скарга подана із пропуском строку встановленого п. 1 ч. 1 ст. 295 КАС України та у відповідності до вимог Закону України "Про судовий збір", з урахуванням змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", на момент подання апеляційної скарги, суб'єкти владних повноважень зобов'язані сплачувати судовий збір, а відсутність коштів призначених на цю мету, не може бути підставою для звільнення від сплати судового збору.
При цьому п. 2 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" обов'язок щодо забезпечення належного фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору покладено на Кабінет Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Таким чином, звільнення від сплати чи відстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.
Відповідно до положень, викладених в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 5 лютого 2016 року № 2 Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не може бути підставою для звільнення від сплати судового збору.
Таким чином, неналежне державне фінансування не може бути підставою для звільнення сплати судового збору, обов'язок сплати якого встановлено чинним законодавством.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у адміністративній справі № 826/5859/17 від 12 вересня 2019 року.
Враховуючи наведене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору, вважаю, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень, не є підставою для звільнення від сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, поданого суб'єктом владних повноважень, юридичною особою судовий збір справляється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить та не більше 350 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Так, при поданні даного позову до суду першої інстанції сплаті підлягав судовий збір у розмірі 1921 грн. 00 коп.
Таким чином, апелянту необхідно надати оригінал документу про сплату судового збору в сумі 2 881 грн. 50 коп. сплаченого за реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському р-ні; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - ГУДКCУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - 34312206081055; код класифікації доходів бюджету - 22030101, 101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Шостий апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), або навести належні підстави для звільнення від його сплати.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 295 Кодексу, і особа яка її подала не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Керуючись ст.ст. 169, 296, 298 КАС України,
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2019 року у справі за позовом товариства з обмеженою відпорвідальністю «Науково-виробнича Фірма «Купол» до Державної фіскальної служби України, Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, але не раніше, ніж з дня закінчення карантину, установленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 » (зі змінами).
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Безименна