Справа № 372/4280/19 Суддя (судді) першої інстанції: Зінченко О.М.
03 червня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 12 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця,
ОСОБА_1 (далі- позивач) звернувся до Обухівського районного суду Київської області з позовом до Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання протиправними дії головного державного виконавця Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Колісника Василя Васильовича, що проявились у винесенні 16.09.2019 року постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 60075271; визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Колісника Василя Васильовича від 16.09.2019 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 60075271 з виконання постанови Обухівського районного суду Київської області № 372/1633/19 від 11.06.2019 року.
Обухівський районний суд Київської області своїм рішенням від 12 лютого 2020 року відмовив у задоволенні позову.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позов. На думку апелянта, зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що відповідач виконуючи постанову суду у справі № 372/1633/19 від 11.06.2019 року мав стягнути кошти у розмірі 140500 грн. з накопичувального рахунку виборчого фонду кандидата на пост Президента України Гриценко А.С . в якості конфіскованого благодійного внеску, а не з позивача штраф у розмірі 140500 грн.
Дана справа належить до категорії термінових справ, передбачених ст. 287 КАС України та підлягає розгляду з урахуванням особливостей, передбачених параграфом 2 глави 11 КАС України.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином.
28.05.2020 року та 01.06.2020 року від апелянта на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Клопотань про відкладення розгляду справи на іншу дату чи про розгляд справи за участі представника відповідача до суду не надходило.
Враховуючи те, що відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а також те, що участь у судовому засіданні учасників справи не визнано обов'язковою, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.
Судове засідання проведено без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду частковому скасуванню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що в провадженні Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області перебувало виконавче провадження ВП № 60075271 з примусового виконання постанови Обухівського районного суду Київської області у справі № 372/1633/19 від 11.06.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 70 (сімдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 1190 гривень на користь держави, з конфіскацією суми внеску на підтримку політичної партії, наданої з порушенням закону в сумі 140500, 00 гривень.
16.09.2019 року головним державним виконавцем Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №60075271 з виконання вказаної постанови суду.
Вважаючи протиправними дії головного державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження, а постанову про відкриття виконавчого провадження незаконною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 02.06.16 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (в редакцій, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; надалі - Закон № 1404-VIII).
Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Отже, правомірними вважаються дії державного виконавця, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом.
Положеннями частини 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
У статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» наведено підстави для відкриття виконавчого провадження .
Так, державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; 4) в інших передбачених законом випадках.
Відповідно до стаття 22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки, зокрема: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців.
В частині 2 вказаної статті зазначено, що строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення;
Статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
В даному випадку виконавчий документ (постанова Обухівського районного суду Київської області у справі № 372/1633/19 від 11.06.2019 року) відповідав вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону та був пред'явлений до виконання з дотриманням встановленого законом тримісячного строку.
Підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання постанови Обухівського районного суду Київської області у справі № 372/1633/19 від 11.06.2019 року у державного виконавця були відсутні, а тому останній правомірно відкрив виконавче провадження у справі.
У зв'язку з наведеним колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову в частині позовних вимог про визнання протиправними дії головного державного виконавця Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Колісника Василя Васильовича, що проявились у винесенні 16.09.2019 року постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 60075271.
Водночас щодо іншої частини позовних вимог колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п.7 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (зі змінами), Постанова як окремий документ містить такі обов'язкові реквізити:
номер виконавчого провадження;
вступну частину із зазначенням:
назви постанови, дати видачі постанови та місця її винесення;
найменування органу державної виконавчої служби, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову або прізвища, імені та по батькові приватного виконавця, який виніс постанову, найменування виконавчого округу, в якому він здійснює діяльність;
назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа (далі - реквізити виконавчого документа);
за зведеним виконавчим провадженням - прізвища, імені та по батькові боржника - фізичної особи, повного найменування боржника - юридичної особи та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене;
мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на норму закону, на підставі якого винесено постанову;
резолютивну частину із зазначенням:
прийнятого виконавцем рішення;
строку і порядку оскарження постанови.
Зазначеною нормою чітко визначено обов'язок державного виконавця вказувати реквізити виконавчого документа, а саме назву виконавчого документа, коли та ким виданий, а також резолютивну частину документа.
При цьому вказаною нормою не передбачено право державного виконавця на вільний розсуд викладати резолютивну частину виконавчого документа.
Судом встановлено, що у резолютивній частині постанови Обухівського районного суду Київської області у справі № 372/1633/19 від 11.06.2019 року зазначено: «Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 212-15 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 70(сімдесят)неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 1190 гривень на користь держави, з конфіскацією суми внеску на підтримку політичної партії, наданої з порушенням закону в сумі 140500, 00 гривень».
Фактично резолютивна частина вказаного рішення суду має дві складових, а саме стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 70 (сімдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 1190 гривень на користь держави, а також конфіскація суми внеску на підтримку політичної партії, наданої з порушенням закону в сумі 140500, 00 гривень.
В оскаржуваній постанові про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем зазначено: стягнути з ОСОБА_1 штраф в сумі 140500,00 гривень, що не відповідає резолютивній частині виконавчого документа.
У апеляційній скарзі апелянт зазначив, що відповідач виконуючи постанову суду у справі № 372/1633/19 від 11.06.2019 року мав стягнути кошти у розмірі 140500 грн. з накопичувального рахунку виборчого фонду кандидата на пост Президента України ОСОБА_3 в якості конфіскованого благодійного внеску, а не з позивача штраф у розмірі 140500 грн.
Колегія суддів зазначає, що згідно ст.31 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення.
У матеріалах справи відсутні докази вчинення відповідачем дій передбачених ст.31 Закону України «Про виконавче провадження».
Враховуючи те, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам п.7 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, а саме державним виконавцем невірно зазначено резолютивну частину виконавчого документа, позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Колісника Василя Васильовича від 16.09.2019 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 60075271 з виконання постанови Обухівського районного суду Київської області № 372/1633/19 від 11.06.2019 року підлягають задоволенню.
Судом першої інстанції вказані обставини залишено поза увагою.
Доводи апеляційної скарги є суттєвими і свідчать про невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та невірне застосування ним норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цій частині позовних вимог.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 12 лютого 2020 року в частині позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Колісника Василя Васильовича від 16.09.2019 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 60075271 з виконання постанови Обухівського районного суду Київської області № 372/1633/19 від 11.06.2019 року скасувати та прийняти в цій частині нову постанову, якою позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Колісника Василя Васильовича від 16.09.2019 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 60075271 з виконання постанови Обухівського районного суду Київської області № 372/1633/19 від 11.06.2019 року.
В іншій частині рішення Обухівського районного суду Київської області від 12 лютого 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: В.В.Файдюк
Є.І.Мєзєнцев