Справа № 361/5596/17
02 червня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сорочка Є.О.,
суддів Єгорової Н.М.,
Федотова І.В.,
за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування шкоди,
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2019 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зобов'язання надати звіт про виконання рішення суду та про накладення штрафу в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, провадження за якою було відкрито та призначено її до розгляду ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2020 року.
В подальшому, позивачем було подано заяву про відвід судді Сорочка Є.О.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року визнано відвід необґрунтованим, зупинено провадження у справі та передано справу для визначення судді, що вирішуватиме питання про відвід.
Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду Ганечко О.М. від 06 лютого 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Сорочка Є.О. відмовлено.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року поновлено провадження у справі та призначено її до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 18 лютого 2020 року.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15.01.2020 № 460-IX, яким змінено порядок розгляду заяв про відвід суддів згідно статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС)
У судовому засіданні 18 лютого 2020 року позивачем було подано заяву про відвід суддів Сорочка Є.О., Федотова І.В. та Єгорової Н.М., з підстав, яким ним вже заявлявся відвід судді Сорочку Є.О.
У зв'язку із викладеним, відповідно до абзацу другого частини третьої статті 39 КАС суд ухвалою, без виходу до нарадчої кімнати, залишив без розгляду заяву в частині відводу судді Сорочка Є.О., як таку, що повторно подана з тих самих підстав.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Федотова І.В. та Єгорової Н.М.
Позивачем 21.02.2020, тобто менш ніж за три робочі дні до наступного судового засідання (25.02.2020) повторно подано заяву про відвід суддів Сорочка Є.О., Федотова І.В. та Єгорової Н.М.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Шостого апеляційного адміністративного суду Сорочка Є.О., Федотова І.В., Єгорової Н.М.
У наведених вище ухвалах, позивачу неодноразово наголошувалося на тому, що заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи може бути визнане судом зловживанням процесуальними правами.
Не зважаючи на це, позивач усно у судовому засіданні 25.02.2020 вчетверте заявив відвід колегії суддів, з підстав його незгоди із порядком ведення судового засідання в іншій справі, а також рішенням про відмову у задоволенні заявлених ним попередніх відводів. -
У зв'язку із викладеним, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року вирішено:
- визнати зловживанням процесуальними правами та такими, що суперечать завданню адміністративного судочинства дії ОСОБА_1 щодо подання заяви про відвід суддів Сорочка Є.О., Єгорової Н.М., Федотова І.В.;
- заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Сорочка Є.О., Єгорової Н.М., Федотова І.В. залишено без розгляду;
- стягнуто з ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України штраф у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві гривні) грн.
Позивачем 27.04.2020 на електронну адресу апеляційного суду направлено відскановану копію заяви, у якій він просив роз'яснити згадану ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року:
У поданій заяві позивач також наводить мотиви своєї незгоди із ухвалою, за роз'ясненням якої він звернувся до суду.
Розглянувши заяву, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання
Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання судового рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, без внесення будь-яких змін в існуюче рішення.
Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кількох варіантів тлумачення.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Роз'ясненню в порядку статті 254 КАС підлягає виключно сам зміст рішення, що є незрозумілим учаснику справи, а не спосіб та порядок його виконання.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
У поданій заяві позивач просить роз'яснити: що саме визнано зловживанням процесуальними правами; яка заява або які підстави та мотиви заяви були підставою для накладення штрафу; причини накладення на позивача штрафу, а не видалення із залу судового засідання; причини накладення штрафу за заявою, яка залишена без розгляду; спосіб виконання рішення; норми процесуального права та підстави оскарження судового рішення; суму накладеного штрафу; особу відповідача із визначенням його статусу на певну дату та місцезнаходження.
Колегія суддів наголошує, що ухвала, яку просить роз'яснити позивач, визначає що саме визнано зловживанням процесуальними правами, за результатами подання якої заяви прийнято таке рішення, містить чітке мотивування (причини накладення штрафу, причини залишення заяви без розгляду, застосовані судом правові норми) та результат (спосіб виконання рішення шляхом стягнення коштів штрафу).
Мотиви позивача фактично зводяться до його незгоди з ухвалою апеляційного суду, мотивами, встановленими судом обставинами та застосованими нормами права. Водночас, питання правомірності та обґрунтованості рішення суду не може бути предметом вирішення в порядку роз'яснення такого рішення.
Колегія суддів наголошує, що суд не здійснює надання правової допомоги учасникам справи у питанні розуміння правових аспектів застосованих при ухваленні судового рішення норм права, встановлених у ході судового розгляду фактичних обставин, підстав оскарження прийнятого рішення, визначення статусу та встановлення місцезнаходження відповідача. Позивач не позбавлений можливості звернутися за отриманням правової допомоги до відповідних фахівців (адвокатів), які надають такі послуги.
Крім того, дослідивши ухвали, яку просить роз'яснити и позивач колегія суддів встановила, що вона є цілком зрозумілою, не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності. В ухвалі судом наведено досить чіткі мотиви, а у резолютивній частині чітко визначено результат вирішення усної повторно поданої заяви позивача про відвід суддів.
Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про роз'яснення ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року, яка, у світлі наведених заявником питань, є цілком зрозумілою та не допускає неоднозначного тлумачення.
Керуючись статтями 34, 254 КАС, суд
Заяву ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування шкоди залишити без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Є.О. Сорочко
Суддя Н.М. Єгорова
Суддя І.В. Федотов
Повний текст ухвали складений 02.06.2020.