П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
04 червня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/4618/19
Головуючий в 1 інстанції: Корой С.М.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Вербицької Н.В.
- Кравченка К.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 , Міністерства юстиції України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, державного реєстратора виконавчого комітету Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області ОСОБА_4, за участю третіх осіб, які не заявляються самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: голови Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області ОСОБА_3, Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області, ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України в особі Головного управління юстиції у Одеській області, державного реєстратора виконавчого комітету Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - голова Августівської сільради - ОСОБА_3 , в якому, згідно уточнених та доповнених позовних вимог, просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора ОСОБА_4 Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 43290963 від 02.10.2018 року;
- зобов'язати Мін'юст України скасувати рішення про державну реєстрацію прав від 02.10.2018 № 43290963, прийняте державним реєстратором ОСОБА_4 , номер запису про право власності 28183169 від 27.09.2018 р., шляхом внесення відповідних відомостей до відповідних реєстрів, та надати позивачу інформаційну довідку про скасування прав на земельну ділянку № 58.
- визнати протиправними та скасувати накази Міністерства Юстиції України № 2852/7 від 31.07.2019 року, № 3075/7 від 09.08.2019 року;
- зобов'язати Мін'юст України розглянути скаргу ОСОБА_1 від 18.06.2019 року та надати відповідь на всі вимоги скарги окрім вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію прав від 02.10.2018 року № 4290963, прийняте державним реєстратором ОСОБА_4 , номер запису про право власності 28183169 від 27.09.2018 р., та надати скаржнику письмову відповідь.
Позивач вважає, що суб'єкт владних повноважень порушив його права під час прийняття оскаржуваного рішення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 27.09.2018 р. державний реєстратор ОСОБА_4 здійснила запис про право власності 28183169. Підставою виникнення права зазначено державний акт на право власності на земельну ділянку, серія ЯЖ № 701678, виданий 10.12.2008 року відділом Держкомзему у Біляївському районі Одеської області.
Разом з тим, державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,2500 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 області серія ЯЖ № 701678 , виданий 10.12.2008 року на ім'я ОСОБА_2 , видавник: Відділ Держкомзему у Біляївському районі Одеської області згідно рішення Біляївського районного суду Одеської області від 12 лютого 2012 р. визнаний недійсним.
Відтак, позивач вказує на те, що Державний реєстратор ОСОБА_4 зареєструвала право власності на підставі недійсного документу. Отже, позивач вважає, що його права порушено через наявність зареєстрованих прав ОСОБА_2 на земельну ділянку № 58 та позивач не може оформити свою спадкову земельну ділянку № 56-а , на яку є чинний державний акт від 1998 р., але без кадастрового номеру.
Земельні ділянки № 58 та № 56-а мають суміжну межу і саме ця суміжна межа внесена у Земельний кадастр на підставі державного акту ЯЖ № 701678 від 10.12.2008 року, який є недійсним.
Також, позивач вказує, що за його заявою, рішенням державного реєстратора ОСОБА_7 за № 27927787 від 25 січня 2016 р. запис про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку № 58 було скасоване на підставі рішення Біляївського районного суду Одеської області від 15.02.2012 р. по справі № 2-2230/2011.
Позивач вказує на те, що з відповідними скаргами на рішення державного реєстратора ОСОБА_4 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 43290963 від 02.10.2018 року від 18.06.2019 року звертався до Міністерства юстиції України та Головного територіального управління юстиції в Одеській області з вимогами провести перевірку правомірності прийнятого рішення державного реєстратора ОСОБА_4, скасувати рішення про державну реєстрацію прав від 02.10.2018 № 43290963, прийняте державним реєстратором ОСОБА_4; направити матеріали перевірки до правоохоронних органів; скасувати ліцензію або іншу підставу на права ОСОБА_4 займати посаду державного реєстратора; за вчинену незаконну реєстрацію прав ОСОБА_2 на земельну ділянку АДРЕСА_1 , здійснену на підставі скасованого державного акту ЯЖ № 701678 від 10.12.2008, звільнити з посади державного реєстратора, а матеріали розслідування передати до правоохоронних органів; розглядати справу за участю позивача, якщо справа буде слухатися у м. Одеса.
31.07.2019 року Міністерством юстиції України було прийнято рішення у формі наказу за № 2852/7 про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 від 18.06.2019 у зв'язку з тим, що скаржник не підтвердив факт порушення його прав у результаті прийняття оскаржуваного рішення. Крім того, скарга направлена на адресу Головного територіального управління юстиції в Одеській області за належністю була передана до Міністерства юстиції України та зареєстрована 10.07.2019 року за № 8570-32-19.
Враховуючи що до Міністерства юстиції України вже надходила скарга ОСОБА_1 від 18.06.2019 року, з тих самих питань та аналогічними вимогами, Міністерством прийнято рішення у формі наказу від 31.07.2019 року № 2852/7 про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 від 18.06.2019 року.
Враховуючи зазначене, не погоджуючись із рішеннями державного реєстратора та Міністерства юстиції України, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Від державного реєстратора ОСОБА_4 надійшов відзив на позов, в якому відповідачем зазначено про дотримання вимог чинного законодавства під час прийняття рішення та внесення запису про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 43290963 від 02.10.2018 року. Повідомила, що нею було прийнято заяву від ОСОБА_2 із відповідними додатками, отримано відомості з ДЗК, проведено відповідні пошуки, сформовано відомості та не виявлено (не знайдено та не сформовано реєстром в електронному вигляді) жодної інформації, яка б слугувала підставою для відмови в державній реєстрації заявленого права на перереєстрацію заявницею встановлено не було.
Від Міністерства юстиції України також надійшов відзив на позов, в якому зазначено про необґрунтованість позовних вимог та про правомірність оскаржуваних позивачем наказів Міністерства Юстиції України №2852/7 від 31.07.2019 року, №3075/7 від 09.08.2019 року.
Так, представник Міністерства юстиції України зазначив, що за результатами розгляду скарги позивача, відповідно до даних Державного реєстру прав встановлено, що на підставі оскаржуваного рішення зареєстровано право власності за ОСОБА_2 , про що внесено відповідний запис, водночас відсутні записи про право власності на об'єкт в стані «зареєстровано» чи «припинено» за ОСОБА_1 . Отже, комісія прийшла до висновку, що скарга не підлягає задоволенню, оскільки скаржник не підтвердив факт порушення його прав у результаті прийняття оскаржуваного рішення. Відтак, Міністерством юстиції України було прийнято вмотивоване рішення у формі наказу від 31.07.2019 року 2852/7 про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 від 18.06.2019 р., яке направлено на адресу ОСОБА_1 . В свою чергу, наказ №3075/7 від 09.08.2019 року було прийнято з підстав розгляду скарги позивача, оскільки позивачем надано до територіального управління аналогічну скаргу та яка була передана Міністерству. Враховуючи зазначене, представник Міністерства юстиції України просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2020 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора виконавчого комітету Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області ОСОБА_4 про державну реєстрацію прав від 02.10.2018 № 43290963.
Визнано протиправним та скасовано запис про право власності 28183169 від 27.09.2018 року згідно якого власником земельної ділянки (кадастровий номер 5121080300:05:0010623) є ОСОБА_2 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 701678 від 10 грудня 2008 року.
Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства Юстиції України №2852/7 від 31.07.2019 року «Про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 від 18.06.2019».
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
На вказане рішення Міністерством юстиції України подано апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати рішення в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
ОСОБА_1 також подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2020 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким визнати протиправними дії державного реєстратора щодо реєстрації прав ОСОБА_2 на земельну ділянку та зобов'язати Міністерство юстиції розглянути скаргу ОСОБА_1 , надати відповідні витяги та рішення з реєстру речових прав щодо цієї земельної ділянки.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду вирішено продовжити розгляд даної справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Матеріали справи є достатніми для розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, пояснення сторін, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Міністерства юстиції України не підлягає задоволенню, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
У 2010 році ОСОБА_1 , звернувся до Одеського окружного адміністративного суду (справа № 9639/10/1570) з адміністративним позовом до Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» в особі Одеської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру», Головного управління Держкомзему у Одеській області, Августівської сільської ради, відділу Держкомзему у Біляївському районі Одеської області, в якому просив:
- зобов'язати відділ Держкомзему у Біляївському районі Одеської області скасувати реєстраційний запис № 01.08.516.00427, який здійснено в паперовому вигляді у Поземельній книзі про відомості на земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, та надана ОСОБА_2 у власність на підставі рішення Августівської сільради № 317 від 20 листопада 2007 року та право власності якої посвідчене державним актом серії ЯЖ № 701678, виданим 10 грудня 2008 року на ім'я ОСОБА_2 ;
- зобов'язати ДП «Центр Державного земельного кадастру» в особі Одеської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» внести відомості про скасування реєстраційного запису № 01.08.516.00427 про відомості на земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка надана ОСОБА_2 у власність на підставі рішення Августівської сільради № 317 від 20 листопада 2007 року і право власності якої посвідчене державним актом серії ЯЖ № 701678, виданим 10 грудня 2008 р. на ім'я ОСОБА_2 , які внесені до Поземельної книги у паперовому вигляді, до відповідного розділу Поземельної книги в електронному вигляді;
- зобов'язати відділ Держкомзему у Біляївському районі Одеської області скасувати реєстраційний запис № 01.08.516.00427, який здійснено в паперовому вигляді у «Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною, ділянкою, договорів оренди» про державну реєстрацію Державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , серії ЯЖ № 701678 , виданий 10 грудня 2008 року на ім'я ОСОБА_2 ;
- зобов'язати ДП «Центр Державного земельного кадастру» в особі Одеської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» внести до відповідного розділу «Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі» у електронному вигляді відомості про скасування реєстраційного запису № 01.08.516.00427 про державну реєстрацію Державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,25 га., для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , серії ЯЖ № 701678 , виданий 10 грудня 2008 року на ім'я ОСОБА_2 , які здійснені у паперовому вигляді у «Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі».
Позовні вимоги по справі № 9639/10/1570 були обґрунтовані тим, що мати позивача ОСОБА_6 , отримала у 1998 році два державних акта на право приватної власності на земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_2 . Державні акти були зареєстровані у 1998 році відповідно до діючого законодавства. Позивач отримав у спадщину зазначені земельні ділянки. При реєстрації переходу права власності на земельні ділянки, з'ясувалося, що в порушення вимог наказу Державного комітету України по земельним ресурсам № 144 від 23.08.2001 року, Головне управління Держкомзему в Одеській області не заповнило реєстраційну картку про земельні ділянки ОСОБА_6 , і не подали реєстраційну картку до Центру ДЗК, внаслідок чого земельні ділянки матері позивача не були внесені до електронної бази даних відповідно до Положення про реєстрацію землеволодінь та землекористувань. Позивач не може зареєструвати своє право власності на земельні ділянки, отримані у спадщину, оскільки виявилася накладка земельної ділянки сусідки ОСОБА_2 на його ділянку.
Державні акти ОСОБА_2 занесені до бази даних ДЗК у 2008 році.
Рішенням Біляївського районного суду від 15.02.2012 року визнано недійсним рішення Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області № 317 від 20 листопада 2007 року в частині передачі у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,2500 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та визнано недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, серії ЯЖ № 701678, виданий 10 грудня 2008 року на ім'я ОСОБА_2 .
Тобто, державний акт серії ЯЖ № 701678 від 10 грудня 2008 року на ім'я ОСОБА_2 рішенням суду визнаний недійсним, відповідно і його державна реєстрація, однак органи реєстрації державних актів відмовилися скасувати державну реєстрацію без рішення суду.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2012 року (справа № 9639/10/1570) зобов'язано відділ Держкомзему у Біляївському районі Одеської області скасувати у Поземельній книзі та в Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі в паперовому вигляді державну реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 701678 від 10 грудня 2008 року на ім'я ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 за реєстраційним номером № 01.08.516.00427.
Крім того, вищевказаним судовим рішенням зобов'язано ДП «Центр Державного земельного кадастру» в особі Одеської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» внести до Державного земельного кадастру в електронному вигляді відомості щодо скасування у Поземельній книзі та в Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди, державної реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 701678 від 10 грудня 2008 року на ім'я ОСОБА_2 , за вказаною адресою.
Під час розгляду справи № 9639/10/1570, судом було встановлено, що ОСОБА_1 , отримав у спадщину після смерті матері ОСОБА_6 , житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, дві земельні ділянки площею 0,250 га для будівництва та обслуговування жилого будинку (присадибна ділянка) та площею 0,119 га для ведення особистого підсобного господарства, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджено свідоцтвами про право на спадщину за заповітом.
При оформленні позивачем спадкового майна та земельних ділянок були встановлені недоліки, а саме накладення меж земельної ділянки ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , на межі суміжного землекористувача ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , відповідно до рішення Августівської сільської ради: № 110 від 16.11.2006 року, передано безоплатно земельну ділянку загальною площею 0,19 га за адресою: АДРЕСА_1 та № 247/Р-ХІІІ-V від 05.07.2007 року виділено земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,06 га за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно рішення Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області № 317 від 20 листопада 2007 року, ОСОБА_2 , є власником земельної ділянки площею 0,2500 га., для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою АДРЕСА_1 .
10.12.2008 року ОСОБА_2 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 701678, кадастровий номер земельної ділянки 5121080300:05:001:0623, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01.08.516.00427
Разом з тим, рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 15 лютого 2012 року визнано недійсним рішення Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області № 317 від 20 листопада 2007 року в частині передачі у приватну власність ОСОБА_2 , земельної ділянки площею 0,2500 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та визнано недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,2500 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , серія ЯЖ № 701678 , виданий 10 грудня 2008 року на ім'я ОСОБА_2 . У
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 30 травня 2012 року, апеляційні скарги ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , відхилено, а рішення Біляївського районного суду Одеської області від 15 лютого 2012 року залишено без змін .
Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 15 лютого 2012 року, набрало законної сили, однак скасування державної реєстрації прав на земельну ділянку площею 0,2500 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 здійснено не було.
За таких обставин, у справі № 9639/10/1570 судом зроблено висновки, що оскільки наявне рішення суду про визнання недійсними рішення Августівської сільської ради від 20.11.2007 року № 317 та державного акту серія ЯЖ № 701678, то відсутні правові підстави існування у третьої особи по справі права власності на земельну ділянку, яке в свою чергу, відповідно до ст. 125 ЗК України виникає з моменту державної реєстрації відповідних прав.
В подальшому, за заявою позивача, рішенням державного реєстратора ОСОБА_7 за № 27927787 від 25 січня 2016 р. запис про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку № 58 був скасований на підставі рішення Біляївського районного суду Одеської області від 15.02.2012 р. по справі № 2-2230/2011.
Однак, 27.09.2018 р. державний реєстратор ОСОБА_4 здійснила запис про право власності 28183169 на підставі визнаного недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯЖ № 701678, виданого 10.12.2008 року Відділом Держкомзему у Біляївському районі Одеської області.
Відтак, позивач вказує на те, що Державний реєстратор ОСОБА_4 зареєструвала право власності на підставі недійсного документу.
Враховуючи зазначене, позивач 18.06.2019 року звернувся з відповідними скаргами на рішення державного реєстратора ОСОБА_4 до Міністерства юстиції України та ГТУЮ в Одеській області з вимогами провести перевірку правомірності прийнятого рішення державного реєстратора ОСОБА_4, скасувати рішення про державну реєстрацію прав від 02.10.2018 № 43290963, прийняте державним реєстратором ОСОБА_4; направити матеріали перевірки до правоохоронних органів; скасувати ліцензію або іншу підставу на права ОСОБА_4 займати посаду державного реєстратора; за вчинену незаконну реєстрацію прав ОСОБА_2 на земельну ділянку АДРЕСА_1 здійснену на підставі скасованого державного акту ЯЖ № 701678 від 10.12.2008, виданого Біляївським РВЗР, звільнити з посади державного реєстратора, а матеріали розслідування передати до правоохоронних органів.
31.07.2019 року Міністерством юстиції України було прийнято рішення у формі наказу за № 2852/7 про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 від 18.06.2019 року у зв'язку з тим, що скаржник не підтвердив факт порушення його прав у результаті прийняття оскаржуваного рішення. Крім того, скарга, направлена на адресу ГТУЮ в Одеській області за належністю, була передана до Міністерства юстиції України та зареєстрована 10.07.2019 року за № 8570-32-19.
Враховуючи, що до Міністерства юстиції України вже надходила скарга ОСОБА_1 від 18.06.2019 року, з тих самих питань та аналогічними вимогами, Міністерством прийнято рішення у формі наказу від 31.07.2019 року № 2852/7 про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 від 18.06.2019 року.
Враховуючи зазначене, позивач не погоджуючись із рішенням державного реєстратора та наказами Міністерства юстиції України звернувся до суду з даним позовом.
Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційна, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст. 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним
Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна визначає Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Пунктом 1 та 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав.
Державній реєстрації прав, зокрема, підлягає право власності (п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Згідно до вимог ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації; 6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником; 8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.
За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.
Таким чином, за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державний реєстратор може прийняти одне із рішень: про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або про відмову в державній реєстрації.
У свою чергу рішення про відмову в державній реєстрації може прийматися лише за наявності підстав, передбачених статтею 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Отже, рішення про державну реєстрацію прав приймається за умови подання заявником достатніх та належним чином оформлених документів та за відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно, а також підстав для відмови у державній реєстрації.
Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень.
Статтею 33 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на земельні ділянки має безпосередній доступ та користується відомостями Державного земельного кадастру у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктом 10 Постанови Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», під час формування та реєстрації заяви щодо державної реєстрації прав на земельну ділянку автоматично за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у режимі реального часу отримуються відомості Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку, у тому числі з метою перевірки її кадастрового номера щодо його наявності та автентичності, а також з метою встановлення наявності відомостей про власників, користувачів такої земельної ділянки, перенесених з державного реєстру земель, що містяться в Державному земельному кадастрі, та відповідності таким відомостям про власників, користувачів відомостей, зазначених заявником у заяві.
ОБҐРУНТУВАННЯ ДОВОДІВ СТОРІН
Під час розгляду адміністративної справи, судом встановлено, що 27.09.2018 року до державного реєстратора ОСОБА_4 Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області надійшла заява ОСОБА_2 щодо перереєстрації земельної ділянки (кадастровий номер 5121080300:05:001:0623), право власності на яку виникло до 01.01.2013 року, відповідно до норм чинного законодавства.
Згідно із частиною 8 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року.
ОСОБА_2 подано заяву про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень (щодо права власності) на земельну ділянку кадастровий номер 5121080300:05:001:0623 на підставі державного акту серії ЯЖ №701678 від 10.12.2008 року, виданого відділом Держкомзему у Біляївському районі Одеської області. До вказаної заяви було додано паспорт громадянина України, реєстраційну картку платника податку, оригінал державного акту серії ЯЖ №701678 від 10.12.2008 року.
Вказану заяву ОСОБА_2 було прийнято, сформовано та зареєстровано за допомогою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за номером 30340013 та отримано у режимі реального часу відомості з Державного земельного кадастру №4480835 про земельну ділянку, в яких зазначалось, що власником земельної ділянки кадастровий номер 5121080300:05:0010623 є ОСОБА_2 згідно вказаного державного акту.
При прийнятті документів до заяви згідно із пунктом 6, 7 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно затвердженого постановою КМУ № 1141 від 26.10.2011, державним реєстратором було внесено наступні дані: форма власності - приватна, кадастровий номер земельної ділянки: 5121080300:05:0010623 та дані щодо заявника, суб'єкта права: ПІБ, паспортні дані та реєстраційного номеру облікової картки платника податку.
Проте, державним реєстратором прийнято рішення та внесено запис щодо реєстрації права власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 701678 від 10 грудня 2008 року на ім'я ОСОБА_2 , який визнаний недійсним згідно рішення Біляївського районного суду Одеської області від 12 лютого 2012 року.
Тобто, запис про право власності 28183169 від 27.09.2018 року, згідно якого власником земельної ділянки (кадастровий номер 5121080300:05:0010623) є ОСОБА_2 , відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 701678 від 10 грудня 2008 року є очевидно протиправним, оскільки недійсний державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 701678 від 10 грудня 2008 року не може бути підставою для внесення відповідних відомостей до реєстру речових прав та право власності не може в такому випадку бути визнано державою.
Внаслідок наведених протиправних дій щодо реєстрації права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку на підставі недійсного державного акту було порушено права ОСОБА_1 , який на протязі вже майже 11 років позбавлений можливості вільно володіти, користуватись та розпоряджатися прийнятим спадковим майном після смерті матері.
Колегія суддів зазначає, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Аналогічних висновків дійшов Європейський суд з прав людини, згідно яких, обираючи спосіб захисту порушеного права слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, спосіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Таким чином, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
Належним та достатнім способом захисту позивача у спірних відносинах є саме скасування рішення державного реєстратора ОСОБА_4 про державну реєстрацію прав від 02.10.2018 року №4290963 та запису про право власності 28183169 від 27.09.2018 року згідно якого власником земельної ділянки (кадастровий номер 5121080300:05:0010623) є ОСОБА_2 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 701678 від 10 грудня 2008 року.
Стосовно позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказів Міністерства Юстиції України №2852/7 від 31.07.2019 року, №3075/7 від 09.08.2019 року та зобов'язання Мін'юсту України розглянути скаргу ОСОБА_1 від 18.06.2019 року та надати відповідь на всі вимоги скарги окрім вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію прав від 02.10.2018 року №4290963, прийняте державним реєстратором ОСОБА_4 , номер запису про право власності 28183169 від 27.09.2018 р., та надати скаржнику письмову відповідь, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що Міністерство юстиції України розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов'язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 цього Закону рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Згідно з п. 1 ч. 2 наведеної статті Міністерство юстиції України розглядає скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір).
Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.
Колегія суддів зазначає, що підставою для прийняття наказу №2852/7 від 31.07.2019 року визначено висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 22.07.2019 року, в якому зазначено, що зі скарги, доданих до неї документів та відомостей Державного реєстру прав не вбачається порушення прав скаржника у результаті прийняття оскаржуваного рішення стосовно Об'єкта, оскільки відсутні записи про право власності на об'єкт в стані «зареєстровано» чи «припинено» за ОСОБА_1 . Тому комісія прийшла до висновку, що скарга не підлягає задоволенню, оскільки скаржник не підтвердив факт порушення його прав у результаті прийняття оскаржуваного рішення.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що до скарги від 18.06.2019 року (вхід. № Д-10756 від 20.06.2019 року) позивачем було додано у тому числі копію рішення Біляївського районного суду Одеської області від 12 лютого 2012 р. по справі по справі № 2-2230/2011 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Августівської сільської ради, яким визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 701678 від 10 грудня 2008 року виданий ім'я ОСОБА_2 .
Відтак, із вказаної заяви позивача, а також доданої копії рішення суду, яким визнано нечинним акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 701678 від 10 грудня 2008 року безпосередньо вбачається наявність порушеного права ОСОБА_1 щодо наявності рішення державного реєстратора та запису про право власності 28183169 від 27.09.2018 року, згідно якого власником земельної ділянки (кадастровий номер 5121080300:05:0010623) є ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 701678 від 10 грудня 2008 року.
Колегія суддів зазначає, що наведені докази порушеного права позивача не були взяті до уваги Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації під час підготовки висновку від 22.07.2019 року.
За таких обставин та з урахуванням вищенаведених норм права, колегія суддів приходить до висновку, що наказ Міністерства юстиції України від 31.07.2019 року №2852/7 є необґрунтованим, прийнятим без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття. Даний наказ не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню, оскільки встановлено надання позивачем доказів на підтвердження факту порушення його прав у результаті прийняття оскаржуваного рішення про державну реєстрацію прав від 02.10.2018 року №4290963, прийняте державним реєстратором ОСОБА_4 .
Стосовно правомірності оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України №3075/7 від 09.08.2019 року, колегія суддів зазначає наступне.
ОСОБА_1 повторно звернувся зі скаргою від 18.06.2019 року з тих з самих питань до ГТУЮ в Одеській області, яка за належністю листом ГТУЮ від 24.06.2019 року № Д-785-08.3/н-01 надіслано до Міністерства юстиції України та зареєстровано 10.07.2019 за № 8570-32-19.
Згідно до п. 5 ч. 8 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо є рішення цього органу з того самого питання.
Таки чином, 05.08.2019 року Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації прийнято висновок про відмову у задоволені скарги позивача, оскільки у наявності вже було рішення Міністерства юстиції України з цих самих питань, а саме наказ від 31.07.2019 року №2852/7.
З рахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для скасування наказу відповідача №3075/7 від 09.08.2019 року, відтак позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №3075/7 від 09.08.2019 року задоволенню не підлягають.
Що стосується позовних вимог про зобов'язання Міністерства юстиції України розглянути скаргу ОСОБА_1 від 18.06.2019 року та надати скаржнику письмову відповідь на скаргу, колегія суддів зазначає та враховує наступне.
Вирішуючи справу в частині цієї позовної вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, оскільки спір між сторонами щодо скасування рішення державного реєстратора від 02.10.2018 № 43290963 та запису про право власності 28183169 від 27.09.2018 р. вирішено в межах розгляду цієї справи та визнано рішення і запис протиправними й скасовано, відтак відсутні підстави для зобов'язання Міністерства юстиції України повторно розглянути заяву позивача про скасування відповідного рішення державного реєстратора.
Колегія суддів вважає передчасним наведений висновок суду першої інстанції, оскільки він не кореспондується із висновком про необґрунтованість та необхідність скасування наказу Міністерства юстиції України від 31.07.2019 року №2852/7, яким відмовлено у задоволенні наведеної скарги ОСОБА_1 ,
Так, скасувавши наказ МЮУ № 2852/7 від 31.07.2019 р., яким відмовлено у задоволенні наведеної скарги ОСОБА_1 , зазначена скарга від 18.06.2019 р. залишається без належної відповіді, що є неприпустимим з огляду на викладені у скарзі обставини, а також з урахуванням того, що наведені докази порушеного права позивача не були взяті до уваги Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації під час підготовки висновку від 22.07.2019 року.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 в частині зобов'язання Міністерства юстиції України розглянути скаргу ОСОБА_1 від 18.06.2019 р. та надати відповідь на всі вимоги скарги, окрім вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію прав від 02.10.2018 № 43290963, прийняте державним реєстратором ОСОБА_4 , та надати письмову відповідь на скаргу.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно до положень ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення є, зокрема, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Оскільки висновки суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання МЮУ розглянути скаргу від 18.06.2019 р. не відповідають обставинам справи та нормам матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, ухвалене судове рішення на підставі вимог ст. 317 КАС України підлягає скасуванню в цій частині з ухваленням нового судового рішення про задоволення цієї вимоги.
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2020 року в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання МЮУ розглянути скаргу від 18.06.2019 р., та прийняття в цій частині нової постанови про задоволення позовної вимоги.
Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 317; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2020 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання Міністерства юстиції України розглянути скаргу ОСОБА_1 від 18.06.2019 р. та прийняти в цій частині нову постанову про задоволення позову.
Зобов'язати Міністерство юстиції України розглянути скаргу ОСОБА_1 від 18.06.2019 р. та надати письмову відповідь на всі вимоги скарги, крім вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію прав від 02.10.2018 № 43290963, прийняте державним реєстратором ОСОБА_4 .
В решті рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2020 року залити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя Джабурія О.В.
Судді Кравченко К.В. Вербицька Н. В.