П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
04 червня 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/2227/19
Головуючий в 1 інстанції: Варняк С.О.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чорноморської митниці Держмитслужби на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт-Мерітайм Груп» до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,-
В жовтні 2019 року ТОВ «Смарт-Мерітайм Груп» (надалі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Чорноморської митниці Держмитслужби (надалі - відповідач, митниця), в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення відповідача від 07.10.2019 року про відмову позивачу у продовженні строку переробки товарів на митній території України т/х «RST26» за заявою №847 від 27.09.2019 року.
В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що відповідачем протиправно відмовлено у продовженні строку переробки товарів на митній території України т/х «RST26» за заявою №847 від 27.09.2019 року, оскільки позивачем були надані всі необхідні документи на підтвердження необхідності продовження такого строку, а саме, додаткова угода №08 від 26.09.2019 року, проміжна ремонтна відомість б/н від 26.09.2019 року, митна декларація ІМ 51 АА №UA508120/2017/005934 від 19.12.2019 року, лист №б/н від 25.09.2019 року, проте відповідачем вказані документи не прийняті до уваги.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 16.12.2019 року позов задоволено повністю.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, відповідно до ст.257 КАС України.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти по справі нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 19.12.2017 року відповідно до зовнішньоекономічного договору №122-128 від 08.12.2017 року та попередньої ремонтної відомості (додаток №б/н від 08.12.2017 року до зовнішньоекономічного договору) відповідачем надано дозвіл на поміщення морського нафтоналивного танкера «RST26» (попередня назва «Нефтерудовоз 34М») (надалі - Танкер) у митний режим переробки на митній території України (дозвіл вх. №638/10/63-30 від 15.12.2017 року (вих. №1114 від 15.12.2017 року). Строк переробки товару встановлено до 15.06.2018 року.
В подальшому строк переробки Танкера на митній території України неодноразово продовжувався митним органом за заявами позивача №281/10/63-30 від 15.06.2018 року, №385/10/63-30 від 31.08.2018 року, №639/10/63-30 від 19.12.2018 року, №101/10/63-36 від 27.02.2019 року, №197/10/63-36 від 26.04.2019 року, №312/10/63-36 від 27.06.2019 року до 30.09.2019 року.
30.09.2019 року позивачем подано заяву №847 від 27.09.2019 року на продовження строку перебування Танкера до 19.12.2019 року у митному режимі «переробка на митній території України».
До вказаної заяви позивачем додано митну декларацію №UА508120/2017/005934 від 19.12.2017 року, проміжну ремонтну відомість б/н від 26.09.2019 року, додаткову угоду №08 від 26.09.2019 року, лист №б/н від 25.09.2019 року.
07.10.2019 року начальником митного поста «Херсон-порт» митниці ДФС прийнято рішення про відмову позивачу у продовженні строку переробки товарів на митній території України. В обґрунтування вказаного рішення було зазначено, що надані позивачем до заяви документи не містять підстав, з яких випливає необхідність в продовженні строку перебування товарів у митному режимі «переробка на митній території України», а також не встановлено факту виконання позивачем ремонтних робіт на Танкері.
Про прийняте рішення митний орган письмово повідомив позивача листом від 07.10.2019 року №6421/21-70-63.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що надані відповідачу додаткова угода №08 від 26.09.2019 року, проміжна ремонтна відомість б/н від 26.09.2019 року, митна декларація ІМ 51 АА №UA508120/2017/005934 від 19.12.2017 року, лист №б/н від 25.09.2019 року, разом з заявою №847 від 27.09.2019 року про надання дозволу на продовження строку переробки судна «RSТ26» є достатнім документальним підтвердженням наявності підстав для продовження строку переробки товарів на митній території України. також суд першої інстанції відхилив як безпідставні твердження відповідача про не проведення ремонтних робіт на судні.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з приписів ст.147 Митного кодексу України (тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (надалі - МКУ) переробка на митній території - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари піддаються у встановленому законодавством порядку переробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, за умови подальшого реекспорту продуктів переробки.
Відповідно до ст.151 МКУ строк переробки товарів на митній території України встановлюється органом доходів і зборів у кожному випадку під час видачі дозволу підприємству, виходячи з тривалості процесу переробки товарів та розпорядження продуктами їх переробки
Стаття 149 МКУ передбачає, що поміщення товарів у митний режим переробки на митній території допускається з письмового дозволу органу доходів і зборів за заявою власника цих товарів або уповноваженої ним особи.
Разом із заявою власник товарів або уповноважена ним особа подає органу доходів і зборів такі документи:
1) зовнішньоекономічні договори або документи, що їх замінюють, на підставі яких здійснюватиметься переробка товарів, і які повинні містити, зокрема, відомості про обов'язковий обсяг виходу продуктів переробки, конкретний обсяг робіт і строк їх виконання. Якщо зовнішньоекономічний договір або документ, що його замінює, не містить зазначених відомостей, такі відомості подаються окремим документом;
2) технологічні схеми переробки (крім випадків ввезення товарів з метою ремонту, у тому числі модернізації, відновлення та регулювання), в яких повинні бути зазначені відомості про всі етапи переробки та процес перетворення товарів, поміщених у митний режим переробки на митній території, на продукти переробки, кількісні показники товарів, поміщених у митний режим переробки на митній території, та інших товарів, що витрачаються підприємством на здійснення операцій з переробки, з обґрунтуванням виробничих втрат товарів на кожному етапі, а також відомості про найменування та кількість відходів переробки;
3) договори на переробку товарів з іншими підприємствами, якщо окремі операції (або повний цикл) з переробки товарів здійснюватимуться такими іншими підприємствами;
4) інші документи за бажанням власника товарів або уповноваженої ним особи - висновки державних органів, експертних установ, організацій, державні стандарти й стандарти підприємства, технічні умови, описи чи креслення зразків, відповідно до яких здійснюватиметься переробка, тощо.
Відповідно до ч.5 ст.149 МКУ виникнення або виявлення органом доходів і зборів обставин, які не відображені у документах підприємства і які впливають на найменування та обсяги виходу продуктів переробки, а також встановлення законодавством України заборон чи обмежень щодо переробки відповідних товарів на митній території України є підставою для надання відмови в митному оформленні наступних партій товарів, що ввозяться на митну територію України з метою переробки. Якщо такі обставини не мають впливу на найменування та обсяги виходу продуктів переробки, то відомості про такі обставини вносяться до раніше виданого дозволу.
Згідно з ч.8 ст.149 МКУ рішення про відмову у видачі дозволу на переробку товарів на митній території України приймається, якщо:
1) відомостей, зазначених у поданих заявником документах, недостатньо для визначення обов'язкового обсягу виходу продуктів переробки, що утворюються в результаті переробки товарів;
2) орган доходів і зборів виявив невідповідності у відомостях, що містяться у поданих заявником документах, або недостовірність цих відомостей;
3) органом доходів і зборів встановлено відсутність належного технологічного обладнання, приміщень, умов для обліку і зберігання товарів, що ввозяться з метою переробки;
4) підприємством не дотримано встановлених законодавством України заборон чи обмежень щодо переробки товарів на митній території України.
З приписів ст.151 Митного кодексу України вбачається, що строк переробки товарів на митній території України встановлюється органом доходів і зборів у кожному випадку під час видачі дозволу підприємству, виходячи з тривалості процесу переробки товарів та розпорядження продуктами їх переробки. Зазначений строк обчислюється, починаючи з дня завершення митного оформлення органом доходів і зборів іноземних товарів для переробки. За заявою підприємства, якому видано дозвіл на переробку товарів, з причин, підтверджених документально, строк переробки товарів на митній території України продовжується зазначеним органом, але загальний строк переробки не може перевищувати 365 днів.
Законами України може визначатися більший строк переробки товарів, а для підприємств суднобудівної промисловості (в межах класу 30.11 групи 30.1 розділу 30, класу 33.15 групи 33.1 розділу 33 КВЕД ДК 009:2010) загальний строк переробки не може перевищувати 730 днів.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що продовження строку переробки товарів на митній території України здійснюється лише з причин, підтверджених документально.
З матеріалів справи вбачається, що 25.09.2019 року компанія «Concord Shipbuilding Соrр» звернулася до позивача з листом щодо необхідності виконання додаткових робіт (з зазначенням переліку) за контрактом №122-128 від 08.12.2017 року та продовження строк ремонту судна до 19.12.2019 року.
26.09.2019 року між позивачем та компанією «Concord Shipbuilding Соrр» укладено Додаткову угоду №08 від 26.09.2019 року до контракту №122-128 від 08.12.2017 року щодо продовження строку ремонту Танкера до 19.12.2019 року.
26.09.2019 року сторонами контракту підписана проміжна ремонтна відомість з додатковим переліком робіт (вартість робіт, за якою складає 28164 доларів США ).
Враховуючи вищевказане, колегія суддів відхиляє доводи апелянта, що надані документи не є достатнім документальним підтвердженням підстав необхідності продовження строку ремонту судна, оскільки у вказаній відомості зазначається перелік робіт, які необхідно виконати та вартість виконання вказаних робіт.
В своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що у Додатковій угоді №08 від 26.09.2019 року до контракту №122-128 від 08.12.2017 року щодо продовження строку ремонту Танкера до 19.12.2019 року зазначено підставою для продовження строку «випробовування трубопроводу вантажної системи», а надання більшого строку можливе при здійсненні робіт, які передбачають будування, ремонт та технічне обслуговування судна.
Колегія суддів відхиляє такі доводи апелянта, оскільки трубопровід вагової системи є складовою і невід'ємною частиною судна, а випробування такої системи є фінальною стадією її ремонту.
Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем до заяви вх. №494/10/63-36 від 30.09.2019 року (вих. №847 від 27.09.2019 року) документи є документальним підтвердженням наявності підстав для продовження строку переробки товарів на митній території України.
Отже, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Миколаївської митниці ДФС - залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 травня 2019 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Головуючий суддя Кравченко К.В.
Судді Джабурія О.В. Вербицька Н. В.