03 червня 2020 року м. Дніпросправа № 328/297/20(2-а/328/16/20)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Прокопчук Т.С.,
за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 , Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 23 березня 2020 р. в адміністративній справі №328/297/20 (суддя Новікова Н.В.) за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити дії, відшкодування шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просив визнати протиправним повідомлення відповідача №60985661/20.1/24 від 22.01.2020 та скасувати його; зобов'язати відповідача відкрити виконавче провадження по виконанню судового рішення у справі №2-а-1871/2010; стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування шкоди, завданої протиправною дією, у сумі 300 євро за офіційним курсом Національного банку України.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що на початку січня 2020 року він направив до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заяву про примусове виконання рішення та виконавчий лист у справі №2-а-1871/2010 про зобов'язання Головного управління праці та соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації здійснити перерахунок та виплатити йому разову грошову допомогу до 5-го травня за 2010 рік у розмірі, встановленому ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням різниці вже виплаченої суми. 22 січня 2020 р. відповідач повернув виконавчий лист без прийняття до виконання, оскільки в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні відомості про боржника, про що склав відповідне повідомлення.
Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 23 березня 2020 р. позовні вимоги задоволено частково. Суд визнав протиправним повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця А.Т. від 22.01.2020 №60985661/20.1/24, зобов'язавши Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрити виконавче провадження з виконання виконавчого листа у справі №2-а-1871/2010, виданого 08.11.2011 Токмацьким районним судом Запорізької області, про зобов'язання Головного управління праці та соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 суми щорічної одноразової грошової допомоги до 5-го травня за 2010 рік у розмірі, встановленому ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням різниці вже виплаченої суми. У задоволенні іншої частини позову судом відмовлено.
Рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку позивачем та органом державної виконавчої служби - Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Позивач в апеляційній скарзі просить змінити рішення суду першої інстанції, задовольнивши позовні вимоги у повному обсязі.
Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України наполягає на правомірності повернення державним виконавцем виконавчого листа №2-а-1871/2010 без виконання, зважаючи на невідповідність його змісту вимогам частини 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу повернення виконавчого листа без прийняття без виконання.
Статтею 20 Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано питання розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів.
Частиною першою цієї статті визначено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб; 3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті; 5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 оскаржує повідомлення державного виконавця про повернення виконавчого документа у справі, яка не належить до переліку справ, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України, предметна юрисдикція місцевого загального суду як адміністративного суду на її розгляд не розповсюджується.
Частиною 2 статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
При відкритті провадження у справі суд першої інстанції не здійснив перевірку дотримання позивачем правил підсудності, як це передбачено пунктом 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до прийняття рішення з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначеною статтею 20 цього ж Кодексу.
За приписами частини першої статті 318 Кодексу адміністративногосудочинства України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про скасування оскарженого рішення суду першої інстанції та направлення справи для розгляду до належного суду, яким є Запорізький окружний адміністративний суд з огляду на подачу позивачем позову за місцем свого проживання.
Керуючись статтями 315, 318, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - задовольнити частково.
Рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 23 березня 2020 р. в адміністративній справі №328/297/20 - скасувати.
Адміністративну справу №328/297/20 за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити дії та відшкодування шкоди направити для розгляду за встановленою підсудністю до Запорізького окружного адміністративного суду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 03 червня 2020 р. і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з урахуванням пункту 3 Розділу УІ Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України № 540-ІХ від 30.03.2020.
Повний текст постанови складено 04 червня 2020 р.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Т.С. Прокопчук