Справа № 640/6660/19 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
02 червня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі Кондрат Л.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги публічного акціонерного товариства «Транспортник» та Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (правонаступник Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві) на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.02.2020 у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Транспортник» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (правонаступник Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ПАТ «Транспортник» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 04.04.2019 № 0289321212, від 04.04.2019 № 0289361212.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.02.2020 позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 04.04.2019 № 0289321212 в частині застосування штрафу в сумі 1 282 901, 24 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 04.04.2019 № 0289361212 в частині застосування штрафу в сумі 18 963, 81 грн.; в задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням публічне акціонерне товариство «Транспортник» та Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (правонаступник Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві) звернулись із апеляційними скаргами, в яких позивач просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю; відповідач просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню повністю, а апеляційна скарга відповідача задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 18.03.2019 ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати орендної плати за землю ПАТ «Транспортник» (код ЄДРПОУ 21514186), за результатами якої складено акт перевірки № 1231/26-15-12-12-12.
Висновками вказаного акту встановлено, що ПАТ «Транспортник» несвоєчасно сплачено податкові зобов'язання по орендній платі за землю з юридичних осіб, чим порушено вимоги п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України.
04.04.2019 на підставі вказаного акту перевірки ГУ ДФС у м. Києві прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
- № 0289361212, яким за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб, визначеного п. 287.3 ст. 287 ПК України в сумі 1 795 758, 80 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10 % у сумі 179 575, 88 грн.;
- № 0289321212, яким за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб, визначеного п. 287.3 ст. 287 ПК України в сумі 28 716 016, 70 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 5 743 203, 34 грн.
Позивач, вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що контролюючий орган провів камеральну перевірку платника податків з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати орендної плати за землю за 2015 рік поза межами встановлених ПК України строків (1095 днів) та 04.04.2019 застосував штраф, чим вийшов за межі наданих повноважень. З огляду на вказане та враховуючи дату прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення (04.04.2019), яким до позивача застосовані штрафні санкції (які законодавець відносить до визначення поняття «грошове зобов'язання»), а також дати граничних строків сплати грошових зобов'язань, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що податкове повідомлення-рішення від 04.04.2019 № 0289321212 в частині застосування штрафу в сумі 1 282 901, 24 грн. за податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік, прийняте податковим органом поза межами 1095 днів, а тому воно в цій частині підлягає скасуванню.Також, підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення від 04.04.2019 № 0289361212 в частині нарахування позивачу штрафних санкцій в сумі 18 963, 81 грн., оскільки останні застосовано до ПАТ «Транспортник» за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання, розстроченого (відстроченого) відповідно до рішення ОДПС від 02.02.2015, граничним строком сплати якого було 31.12.2014, а граничним строком застосування штрафної фінансової санкції - 31.12.2017, тобто за період, що перебуває поза межами позовної давності. При цьому, суд першої інстанції зауважив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення в іншій частині прийнято з дотримання відповідачем строків, визначених п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, а також контролюючий орган, при їх прийнятті, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, у зв'язку із чим правові підстави для визнання їх в цій частині протиправними та скасування відсутні.
ПАТ «Транспортник» у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення, судом порушено правильність застосування норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі.
Відповідач у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог не відповідає вимогам КАС України та підлягає скасуванню, оскільки судом першої інстанції не були з'ясовані всі обставини справи, не досліджені та не враховані надані до суду докази.
Колегія суддів вважає доводи апелянтів частково обґрунтованими та не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Відповідно до п. 75.1 статті 75 Податкового кодексу України під час камеральної перевірки не можуть використовуватися документи первинного обліку платника податків.
Згідно п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Отже, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. При цьому будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Наведене свідчить про обов'язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу. А відтак камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об'єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється. Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування). Аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності під час камеральної перевірки не здійснюється.
Тобто, враховуючи вищенаведене, колегія суддів зауважує, що перевірка своєчасності перерахування плати за землю з юридичних осіб в межах камеральної перевірки на час її проведення не допускалась.
При цьому, дослідження своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків може бути перевірена контролюючим органом лише в разі здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 ПК України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.04.2018 № 826/13195/16, від 25.04.2019 у справі № 820/3471/16 та від 23.04.2020 у справі № 826/28122/15.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на зазначені вище обставини справи, колегія суддів вважає, що висновки акта перевірки, яка визнана протиправною, не повинні оцінюватися судом. При цьому, у разі визнання перевірки незаконною така перевірка відсутня як юридичний факт, що виключає наявність у податкового органу компетенції на прийняття податкового повідомлення-рішення.
Отже, в силу незаконності податкової перевірки та відсутності правових наслідків такої, колегія суддів приходить до висновку про те, що податкове повідомлення-рішення від 04.04.2019 № 0289321212 про застосування штрафу в сумі 5 743 203, 34 грн. та податкове повідомлення-рішення від 04.04.2019 № 0289361212 про застосування штрафу в сумі 179 575, 88 грн. є протиправними та підлягають скасуванню, чого не було встановлено судом першої інстанції.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції прийняте рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
ПАТ «Транспортник» надав до суду докази, що спростовують правомірність рішення суду першої інстанції, а тому колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню.
При цьому, колегія суддів зауважує, що Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві, на відміну від позивача, не надано до суду доказів, які б спростовули правомірність рішення суду першої інстанції. Однак, з огляду на вищевикладені висновки суду апеляційної інстанції, таку апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України за наслідками розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив його скасувати та ухвалити нове рішення, оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З наявних в матеріалах справи платіжних доручень від 02.05.2019 № 655 та від 23.04.2020 № 813 вбачається, що позивачем сплачено судовий збір: за подачу адміністративного позову в розмірі 19 210, 00 грн.; за подачу апеляційної скарги в розмірі 28 815, 00 грн., які слід стягнути з Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (правонаступник Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ПАТ «Транспортник».
Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (правонаступник Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві) задовольнити частково.
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Транспортник» задовольнити.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.02.2020 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Транспортник» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (правонаступник Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 04.04.2019 № 0289321212 про застосування штрафу в сумі 5 743 203, 34 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 04.04.2019 № 0289361212 про застосування штрафу в сумі 179 575, 88 грн.
Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ - 43141267, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) за рахунок бюджетних асигнувань на користь публічного акціонерного товариства «Транспортник» (код ЄДРПОУ 21514186, адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 25-а) судовий збір в сумі 48 025, 00 грн.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В.В.
Шурко О.І.
Повний текст постанови виготовлений 03.06.2020.