ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
02 червня 2020 року м. Київ № 826/16008/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Світ Інструменту Україна»
ДоКиївської міської митниці ДФС України
провизнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Світ Інструменту Україна» (далі-позивач/ ТОВ «Світ Інструменту Україна») звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Київської міської митниці ДФС України (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 15.09.2016 р. № 100270005/2016/000007/2.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.03.2018 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2018 року, адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської митниці ДФС України про коригування митної вартості товарів від 15.09.2016 р. № 100270005/2016/000007/2.
Постановою Верховного Суду від 30.10.2018 р. постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.03.2018 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2018 року скасовано, справу №826/16008/16 направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2019 року адміністративну справу прийнято до провадження суддею Васильченко І.П. та ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне рішення про коригування митної вартості товарів від 15.09.2016 р. № 100270005/2016/000007/2 є протиправним адже прийняте на підставі необґрунтованого висновку відповідача про недостатність наданих позивачем документів для підтвердження заявленої митної вартості.
Відповідач в письмовому відзиві на позов вказав на відповідність оскаржуваного рішення вимогам чинного законодавства.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
28.04.2011 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ Інструменту Україна» (Покупець) укладено з Підприємством «MATRIZE Handels-GmbH» (Продавець), China (Китай), зовнішньоекономічний контракт № CH-MIU/28/0411, відповідно до якого, Продавець продав, а Покупець придбав на умовах FOB Шанхай згідно Інкотермс -2000 товари в асортименті, згідно Специфікаціям на кожну окрему партію товару, які є невід'ємною частиною даного контракту.
15.09.2016 р. позивачем шляхом подання електронної митної декларації №100270005.2016.324008.1 заявлено до митного оформлення отриманий від Підприємства «MATRIZE Handels-GmbH» за вищевказаним контрактом товар: інструменти ручні в асортименті.
При цьому митна вартість товару визначена Позивачем за ціною договору (основним методом).
Київською міською митницею ДФС витребувано у позивача за наявності додаткові документи, а саме:
- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг,пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
- виписку з бухгалтерської документації;
- каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару;
- копію митної декларації країни відправлення;
- висновки про якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ Інструменту Україна», шляхом надіслання електронного листа від 15.09.2016 року №б/н повідомлено відповідача про неможливість надання додаткових документів.
Київською міською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 100270005/2016/000007/2 від 15.09.2016 р., а товар було випущено в вільний обіг за митною декларацією №100270005/2016/324017 від 15.09.2016 р.
Підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення стало те, що в наданому інвойсі від 01.08.2016 р. №16-0412-К137 не міститься вся необхідна інформація, на момент подання митної декларації платіжні документи на вимогу митниці пред'явлені не були, декларантом не подані додаткові документи для підтвердження митної вартості товару відповідно до пункту 4 статті 53 Митного кодексу України. Митна вартість товару ґрунтується на раніше визначених митницею митних вартостях від 11.04.2016 р. №100270005/2016/322000 та від 04.05.2016 р. №100270005/2016/322294.
Позивачем було надмірно сплачено митні платежі та збори на загальну суму 27 171,02 грн., а саме: мита 6 849,99 грн., податку на додану вартість - 20 321,03 грн.
Скориставшись своїм правом, передбаченим п. 8 ст. 55 Митного кодексу, в порядку адміністративного оскарження, товариством супровідним листом від 24.09.2016 р. № 000007 було надіслано пояснення щодо безпідставності витребування та надання додаткових документів.
Листом від 29.09.2016 р. №6840/10/26-70-19-01 Київська міська митниця повідомила, що зазначені у графах копій митних декларацій країни відправлення від 04.08.2016 р. № 311720160679986906, № 311720160679986907, № 311720160679986914 не супроводжуються перекладом, отже не дають можливість перевірки або підтвердження відомостей, за митою декларацією від 15.09.2016 р. № 100270005/2016/324008.
Разом з тим зазначено, що декларантом не надано договір на транспортні послуги, виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, а, отже, Київська міська митниця не має підстав для перегляду рішення про коригування митної вартості товарів від 15.09.2016 р. № 100270005/2016/000007/2.
Не погоджуючись із винесеним рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 49, ч. 2 ст. 51 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорт, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України).
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
В силу ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Отже, частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.1 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Частиною 4 ст. 58 Митного кодексу України передбачено митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини 10 цієї статті.
Відповідно до 5 ст. 58 Митного кодексу України встановлює, що ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Аналізуючи вищевказані норми, суд зазначає, що розрахунком митної вартості товару є ціна, що підлягає сплаті за Контрактом.
Крім того, ст. 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Частиною 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:1) витрати, понесені покупцем: комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.
Таким чином, аналіз положень ч. 3 ст. 53, ч. 1, 2 та 5 ст. 54, ст. 58 Митного кодексу України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.
Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов'язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 10.03.2016 р. № К/800/36615/15 і № К/8006619/15.
Крім того, відповідно до положень п. 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.
Також, як зазначено в постанові Верховного Суду України № 21-127а15 від 31.03.2015 р., митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляді цих товарів, порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.
Зі зміст графи 33 рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що при перевірці правильності визначення митної вартості товару митниця дійшла висновку, про ненадання позивачем для оформлення товару, всіх необхідних документів для визначення митної вартості товару за обраним декларантом основним методом визначення митної вартості товару.
Київською міською митницею ДФС витребувано у позивача за наявності додаткові документи, а саме:
- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг,пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
- виписку з бухгалтерської документації;
- каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару;
- копію митної декларації країни відправлення;
- висновки про якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Як вже зазначалось, товариством з обмеженою відповідальністю «Світ Інструменту Україна», шляхом надіслання електронного листа від 15.09.2016 р. №б/н повідомлено відповідача про неможливість надання додаткових документів.
Листом від 29.09.2016 р. № 6840/10/26-70-19-01 Київська міська митниця повідомила, що зазначені у графах копій митних декларацій країни відправлення від 04.08.2016 р. № 311720160679986906, № 311720160679986907, № 311720160679986914 не супроводжуються перекладом, отже не дають можливість перевірки або підтвердження відомостей, за митою декларацією від 15.09.2016 р. № 100270005/2016/324008. Разом з тим зазначено, що декларантом не надано договір на транспортні послуги, виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, а, отже, Київська міська митниця не має підстав для перегляду рішення про коригування митної вартості товарів від 15.09.2016 р. №100270005/2016/000007/2.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту СН-MIU/28/0411 від 21.04.2011 р. та додаткової угоди до Контракту № 4 від 28.02.2014 р., згідно з якою порядок розрахунків між сторонами було змінено з «30» до «180» календарних днів з дати відвантаження товару, які підтверджені копіями відвантажувальних документів, а тому, в комерційному інфойсі №15-0412-137 від 01.08.2016 р., передбачено, що «100% вартості відправленої патрії товару мають бути сплачені протягом 180 днів після відвантаження товару», які підтверджені копіями відвантажувальних документів.
Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про відсутність правових підстав щодо витребування доказів сплати за поставлений товар.
Єдиним документом, що підтверджує дату відвантаження є відповідний коносамент. Так, відповідно до умов базису поставки за Контрактом, коносамент №GВВ 8600207 від 08.08.2016 р. є єдиним документм, що підтверджує дату відвантаження товару.
Отже, строк оплати товариством настає лише у грудні 2016 року.
Так згідно з частиною третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Матеріали справи свідчать, що позивач в якості підтвердження митної вартості товарів надав необхідні та достатні документи при митному оформлені товару; у свою чергу відповідачем не доведено суду, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Разом з тим, товариством під час митного оформлення відповідно до встановлених вимог були надані як основні документи так і копії декларацій країни відправлення №№311720160679986906, 311720160679986907 та 311720160679986914 від 04.08.2016 р.
Згідно частини першої першій статті 55 Митного кодексу України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
При цьому, суд звертає увану, що відповідачем не зазначено конкретних обставин, що стали підставою для коригування митної вартості, зокрема, що відомості про митну вартість товарів є неповними та/або недостовірними, або невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.
Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.
Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 598, що визначає обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовуються митним органом при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:
- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);
- невірно проведений розрахунок митної вартості;
- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;
- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що воно не містить наявної в митного органу інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; та не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування, не зазначено жодного джерела інформації, яке стало підставою для коригування митної вартості товару, передбаченого Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 598.
Таким чином, застосування контролюючим органом другорядного методу (резервного) визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, а саме за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, є не обґрунтованим, оскільки надані позивачем документи підтверджують числове значення митної вартості товару за ціною договору та не містять будь-яких розбіжностей, що є підставою для здійснення розмитнення цього товару за першим методом, зазначеним позивачем (за ціною договору).
Отже, дослідивши електронну митну декларацію від 15.09.2016 р. № 10027005/2016/324008, подану позивачем, на відповідність її вимогам митного законодавства та подані останнім документи, що підтверджують заявлену до митного оформлення вартість поставлених товарів, суд дійшов висновку, що позивачем подано відповідачу достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, а тому заявлена позивачем митна вартість товарів відповідає вимогам статті 58 Митного кодексу України, натомість, митним органом безпідставно здійснено коригування митної вартості та застосовано другорядний метод визначення митної вартості товару - резервний.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про протиправність спірного рішення та наявності правових підстав для їх скасування.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).
Відповідно до ч. 2 ст. 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача. Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятих на їх підставі рішень.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають відшкодуванню в повному обсязі.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 242- 243, 245-246, 250, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Інструменту Україна» (03148, м.Київ, вул. Т. Строкача, буд. 1, код ЄДРПОУ 37311013) задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС України про коригування митної вартості товарів від 15 вересня 2016 року №100270005/2016/000007/2.
Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Інструменту Україна» (03148, м.Київ, вул. Т. Строкача, буд. 1, код ЄДРПОУ 37311013) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 450,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС України (03124, м. Київ, вул. В. Гавела, 8-А; код ЄДРПОУ 39422888).
Рішення суду відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.П.Васильченко