Справа № 580/419/20 Суддя (судді) першої інстанції: В.О. Гаврилюк
03 червня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,
суддів Мельничука В,П., Мєзєнцева Є.І.,
секретаря Суркової Д.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій незаконними, стягнення недоплати пенсії та зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 березня 2020 року, -
У лютому 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач, апелянт, ОСОБА_1 ) звернувся у суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Черкаській області) про визнання дій незаконними, стягнення недоплати пенсії та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25 березня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про задоволення позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не надано правової оцінки всім доводам позивача щодо здійснення нарахування та виплати пенсії без врахування судового рішення, яким відповідача зобов'язано нараховувати та виплачувати позивачу пенсію, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач наголошує на тому, що нарахування та виплата пенсії позивачу проводиться відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210. Крім того, виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 червня 2018 року не припинялось.
Розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження згідно пункта 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - зміні, з таких підстав.
Судом установлено, що позивач являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до 1 категорії та отримує пенсію по інвалідності, визначену відповідно до положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ (далі - Закон України №796-ХІІ).
11 червня 2018 року Черкаським окружним адміністративним судом прийнято рішення у справі №823/1816/18, яким ГУ ПФУ в Черкаській області зобов'язано здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , ліквідатору аварії на Чорнобильській АЕС, у зв'язку зі зміною частини 3 статті 59 Закону України №796-ХІІ, з 02 квітня 2018 року, виходячи із п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Зазначене рішення набрало законної сили.
16 січня 2020 року позивач звернувся до відповідача із запитом про надання інформації та копій документів, на підставі яких не виконується рішення Черкаського окружного адміністративного суду.
За результатами розгляду листом від 22 січня 2020 року відповідач повідомив, що перерахунок пенсії на виконання рішення суду проведено з 02 квітня 2018 року, доплату пенсії за період з 02 квітня 2018 року по 17 жовтня 2018 року буде здійснено у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649. З 18 жовтня 2018 року виплата пенсії позивачу здійснюється у розмірі, визначеному згідно з рішенням суду. У звязку з прийняттям 26 червня 2019 року Кабінетом Міністрів України постанови №543, з 01 липня 2019 року пенсія виплачується у розмірі, визначеному чинним законодавством з урахуванням мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2019 року. Перерахунок пенсії із мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2020 року буде проведено після визначення показника передньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019 рік.
Уважаючи такі дії відповідача протиправними, ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом, в якому просив:
1) визнати припинення виплати пенсії ГУ ПФУ в Черкаській області у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати незаконним;
2) стягнути з ГУ ПФУ в Черкаській області недоплачену до пенсії загальну суму 75950,39 грн.;
3) зобов'язати ГУ ПФУ в Черкаській області поновити виплату пенсії відповідно до рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 червня 2018 року.
Постановляючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що предметом оскарження у справі виступають дії відповідача щодо невиконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 червня 2018 року, тобто спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.
Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується, з наступних підстав.
Як убачається із матеріалів справи, предметом оскарження є дії відповідача по нарахуванню і виплаті пенсії у розмірі, який не відповідає вимогам частини 3 статті 59 Закону України №796-ХІІ, у період з 01 липня 2019 року.
Відповідно до положень частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Предметом вирішення судом виступають спірні правовідносини, які виникли на момент ухвалення рішення суду, а рішенням суду може бути відновлено/захищено вже порушене право.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що дії відповідача, які оскаржує позивач, не були предметом розгляду Черкаського окружного адміністративного суду, а тому рішенням цього суду від 11 червня 2018 року - не вирішені.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ (далі - Закон України №796-ХІІ)
Відповідно до частини 1 статті цього Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно статті 54 Закону України №796-ХІІ, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
Приписами частини 3 статті 59 Закону України №796-ХІІ у редакції, чинній з 01 жовтня 2017 року, передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року.
15 листопада 2017 року (після внесення змін до статті 59 Закону України №796-ХІІ) постановою Кабінету Міністрів України №851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» внесено зміни до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 (далі - Порядок № 1210), а саме: у першому реченні пункту 1 слова і цифри «статей 54 і 57 Закону України №796-ХІІ» замінено словами і цифрами «статей 54, 57 і 59 Закону України №796-ХІІ», та доповнено Порядок пунктом 91 такого змісту: «За бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою: П=Зс+Кзс+Кв/100%».
Рішенням Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року №1-р(ІІ)/2019 словосполучення «дійсної строкової», яке міститься у положеннях частини третьої статті 59, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 року №543 внесено змін до пункта 91 Порядка №1210 та викладено його у новій редакції, а саме: «За бажанням військовослужбовців, зокрема військовозобов'язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою: П=Зс+Кзс+Кв/100%».
Отже, наведеним підтверджується, що пункт 91 Порядка № 1210 прийнятий на реалізацію норми частини 3 статті 59 Закону України №796-ХІІ.
Однак, позивачем наведеного не враховано та зроблено висновок, що розрахунок пенсії особам, переліченим у частині 3 статті 59 Закону України №796-ХІІ, проводиться шляхом множення мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року, на 5.
Звертаючись із апеляційною скаргою, позивач наголошує, що для вирахування пенсії відповідач не повинен кожного разу чекати показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, так як враховуватись повинні тільки зміни розміру мінімальної заробітної плати.
Таке твердження позивача є помилковим.
Як закріплено у пункті 91 Порядка за бажанням військовослужбовців, зокрема військовозобов'язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою: П=Зс х К зс х Кв/100 %, де П - розмір пенсії; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки; Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії; Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках). Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою: Кзс = Зп (мін) х 5) / Зс1, де Зп (мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року; Зс 1 - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року. Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи.
Отже, кожного року проводиться перерахунок пенсії за вказаною формулою, однією з розрахункових величин якої є середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року.
До того ж, судова колегія вважає за необхідне підкреслити, що приписи частини 3 статті 59 Закону України №796-ХІІ закріплюють лише те, що пенсія обчислюються з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, однак не містять приписів про те, що саме пенсія встановлюється у такому розмірі.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з підстав, викладених у даній постанові.
Відповідно до пункта 2 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись статтями 33, 34, 243, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 березня 2020 року змінити.
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити з підстав, викладених у мотивувальній частині даної постанови.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Я.Б. Глущенко
Судді В.П. Мельничук
Є.І. Мєзєнцев