Справа № 361/5596/17
02 червня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Сорочка Є.О.,
суддів Єгорової Н.М.,
Федотова І.В.,
за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування шкоди,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправними рішення Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 15.08.2017 про відмову в переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком з 10.08.2017, в зв'язку з досягненням пенсійного віку 54 років, як постраждалому від ЧАЕС III категорії, з урахуванням часу роботи позивача в зоні ЧАЕС, та скасувати дане рішення;
- зобов'язати Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком з 10.08.2017, в зв'язку з досягненням пенсійного віку 54 років, встановленого як постраждалому від ЧАЕС III категорії, та 55 років встановленому для інвалідів війни, відповідно до ст.ст. 6, 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та нараховувати пенсію за віком + з її підвищенням на мінімальну пенсії по інвалідності в розмірі 110 % від 3,5 мінімальних пенсій за віком + додаткову пенсію, як постраждалому від ЧАЕС III категорії виходячи з розміру встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахування норм міждержавного договору, право на які підтверджує посвідчення Серія НОМЕР_1 ;
- визнати протиправними дії/бездіяльність Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області за ненадання даних про відмову в переведенні на іншу пенсію, ненадання результатів які розміри пенсійних виплат міг отримати позивач при отриманні пенсії за віком, або по пенсії з інвалідності;
- зобов'язати Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області компенсувати завдані позивачу матеріальні збитки в розмірі 1 000 гривень, та стягнути з відповідача кошти в розмірі 1 000 гривень за відмову в переведенні на пенсію за віком, компенсувати моральні збитки в розмірі 1 000 гривень, та стягнути кошти в розмірі 1 000 гривень, які підтверджуються тим, що, відповідач зловживаючи службовим становищем, безпідставно відмовив в переведенні позивача на пенсію за віком, в зв'язку з чим позивач зазнав емоційного стресу та тяжких моральних страждань;
- зобов'язати Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області надати позивачу звіт про виконання судового рішення.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 13.03.2018 позов задоволено частково:
- визнано протиправним рішення Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 15.08.2017 про відмову в переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком з 10.08.2017, в зв'язку з досягненням пенсійного віку 54 років, як постраждалому від ЧАЕС III категорії, з урахуванням часу роботи позивача в зоні ЧАЕС;
- зобов'язано Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком з 10.08.2017, в зв'язку з досягненням пенсійного віку 54 років, встановленого як постраждалому від ЧАЕС III категорії, та 55 років встановленому для інвалідів війни, відповідно до ст.ст. 6, 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та нараховувати пенсію за віком + з її підвищенням на мінімальну пенсії по інвалідності в розмірі 110 % від 3,5 мінімальних пенсій за віком + додаткову пенсію, як постраждалому від ЧАЕС III категорії виходячи з розміру встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахування норм міждержавного договору, право на які підтверджує посвідчення Серія НОМЕР_2 . В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2018 апеляційні скарги ОСОБА_1 та Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області задоволено частково, рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 13.03.2018 скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково:
- визнано протиправним рішення Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 15.08.2017 про відмову в переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком з 10.08.2017 у зв'язку з досягненням пенсійного віку 54 років, як постраждалому від ЧАЕС III категорії, з урахуванням часу роботи позивача в зоні ЧАЕС.
- зобов'язано Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області розглянути повторно заяву ОСОБА_1 про переведення останнього на пенсію за віком з 10.08.2017 у зв'язку з досягненням пенсійного віку 54 років, встановленого як постраждалому від ЧАЕС III категорії, та 55 років встановленому для інвалідів війни, відповідно до ст.ст. 6, 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення». В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 21 листопада 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року - без змін.
Позивачем 13.02.2019 до суду першої інстанції було подано заяву, у якій він просив зобов'язати відповідача надати звіт про виконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 13.03.2018 та накласти на відповідача штраф, половину якого стягнути на користь позивача.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2019 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зобов'язання надати звіт про виконання рішення суду та про накладення штрафу в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, провадження за якою було відкрито та призначено її до розгляду ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2020 року.
В подальшому, позивачем було подано заяву про відвід судді Сорочка Є.О.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року визнано відвід необґрунтованим, зупинено провадження у справі та передано справу для визначення судді, що вирішуватиме питання про відвід.
Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду Ганечко О.М. від 06 лютого 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Сорочка Є.О. відмовлено.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року поновлено провадження у справі та призначено її до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 18 лютого 2020 року.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15.01.2020 № 460-IX, яким змінено порядок розгляду заяв про відвід суддів згідно статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС)
У судовому засіданні 18 лютого 2020 року позивачем було подано заяву про відвід суддів Сорочка Є.О., Федотова І.В. та Єгорової Н.М., з підстав, яким ним вже заявлявся відвід судді Сорочку Є.О.
У зв'язку із викладеним, відповідно до абзацу другого частини третьої статті 39 КАС суд ухвалою, без виходу до нарадчої кімнати, залишив без розгляду заяву в частині відводу судді Сорочка Є.О., як таку, що повторно подана з тих самих підстав.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Федотова І.В. та Єгорової Н.М.
Позивачем 21.02.2020, тобто менш ніж за три робочі дні до наступного судового засідання (25.02.2020) повторно подано заяву про відвід суддів Сорочка Є.О., Федотова І.В. та Єгорової Н.М.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Шостого апеляційного адміністративного суду Сорочка Є.О., Федотова І.В., Єгорової Н.М.
У наведених вище ухвалах, позивачу неодноразово наголошувалося на тому, що заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи може бути визнане судом зловживанням процесуальними правами.
У судовому засіданні 25.02.2020 позивачу було оголошено попередження згідно статті 146 КАС.
Не зважаючи на це, позивач усно у судовому засіданні 25.02.2020 вчетверте заявив відвід колегії суддів, з підстав його незгоди із порядком ведення судового засідання в іншій справі, а також рішенням про відмову у задоволенні заявлених ним попередніх відводів. -
У зв'язку із викладеним, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року вирішено:
- визнати зловживанням процесуальними правами та такими, що суперечать завданню адміністративного судочинства дії ОСОБА_1 щодо подання заяви про відвід суддів Сорочка Є.О., Єгорової Н.М., Федотова І.В.;
- заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Сорочка Є.О., Єгорової Н.М., Федотова І.В. залишено без розгляду;
- стягнуто з ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України штраф у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві гривні) грн.
Не зважаючи на це, позивач продовжував порушувати порядок у судовому засіданні 25.02.2020 та виявляти явну неповагу до суду, у зв'язку із чим, судом було вирішено видалити позивача із судового засідання в порядку статті 146 КАС.
Оскільки інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, судом вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження відповідно до пункту 2 частини першої статті 311 КАС.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково: змінено ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2019 року в мотивувальній частині, а в іншій частині ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2019 року залишено без змін.
Позивачем 27.04.2020 на електронну адресу апеляційного суду направлено відскановану копію заяви, у якій він просив роз'яснити згадану постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року:
Відповідно до частини третьої статті 254 КАС суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення <…>.
Враховуючи, що постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року у даній справі ухвалено в порядку письмового провадження, то подану позивачем заяву суд розглядає в такому ж порядку.
Розглянувши заяву, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 254 КАС за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання
Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання судового рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, без внесення будь-яких змін в існуюче рішення.
Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кількох варіантів тлумачення.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Роз'ясненню в порядку статті 254 КАС підлягає виключно сам зміст рішення, що є незрозумілим учаснику справи, а не спосіб та порядок його виконання.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
У поданій заяві позивач просить роз'яснити: у якому провадженні приймалося рішення, в якій частині задоволено апеляцій ну скаргу, в якій частині змінено ухвалу суду першої інстанції, а в якій залишено без змін, підстави для оскарження рішення, особу відповідача із визначенням його статусу на певну дату та місцезнаходження. Також позивач вказує про безпідставність невирішення судом питання стягнення судового збору.
Колегія суддів наголошує, що постанова, яку просить роз'яснити позивач, чітко визначає апеляційне провадження, у якому приймалося рішення, частину, у якій змінено ухвалу суду першої інстанції, та у зв'язку із чим частково задоволено апеляційну скаргу, а також частину в якій ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Мотиви позивача щодо його незгоди із невирішенням судом питання стягнення судового збору, не можуть бути предметом розгляду в порядку роз'яснення судового рішення.
Колегія суддів наголошує, що суд не здійснює надання правової допомоги учасникам справи у питанні розуміння правових аспектів застосованих при ухваленні судового рішення норм права, встановлених у ході судового розгляду фактичних обставин, підстав оскарження прийнятого рішення, визначення статусу та встановлення місцезнаходження відповідача. Позивач не позбавлений можливості звернутися за отриманням правової допомоги до відповідних фахівців (адвокатів), які надають такі послуги.
Крім того, дослідивши постанову, яку просить роз'яснити позивач, колегія суддів встановила, що вона є цілком зрозумілою, не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності. В ухвалі судом наведено досить чіткі мотиви, а у резолютивній частині чітко визначено результат вирішення апеляційної скарги.
Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року, яка, у світлі наведених заявником питань, є цілком зрозумілою та не допускає неоднозначного тлумачення.
Керуючись статтями 34, 254 КАС, суд
Заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування шкоди залишити без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Є.О. Сорочко
Суддя Н.М. Єгорова
Суддя І.В. Федотов