П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
04 червня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/3508/19
Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради в особі управління соціальних виплат і компенсацій в Заводському районі Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 січня 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради в особі управління соціальних виплат і компенсацій в Заводському районі Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
18 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просила:
визнати неправомірним та скасувати рішення управління соціальних виплат і компенсацій в Заводському районі Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради від 25.03.2019 року про відмову в призначені допомоги при народженні дитини на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
зобов'язати управління соціальних виплат і компенсацій в Заводському районі Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу при народженні сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
визнати неправомірним та скасувати рішення управління соціальних виплат і компенсацій в Заводському районі Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради від 30.05.2019 року про відмову в призначені ОСОБА_1 компенсації послуги «муніципальна няня»;
зобов'язати управління соціальних виплат і компенсацій в Заводському районі Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради компенсувати ОСОБА_1 послуги «муніципальна няня» за травень-серпень 2019 року.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що помилково зазначені відділом ДРАЦС відомості в свідоцтві про народження сина - ОСОБА_2 , позбавили її можливості отримати допомогу передбачену Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». Позивач вказує на своєчасність звернення до відповідача з відповідною заявою для отримання зазначеної допомоги. Рішення про відмову в компенсації послуги "муніципальна няня" прийнято внаслідок неспівпадіння прізвища матері, однак такі обставини зумовлені тривалим розглядом справи про внесення змін до актового запису, що відповідачем не враховано. Допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам, а тому не можна позбавити дитину благ, гарантованих їй державою. Позбавлення права на отримання соціальної допомоги з причин, які не залежали від позивача, ОСОБА_1 вважає необґрунтованим.
Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради в особі управління соціальних виплат і компенсацій в Заводському районі Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради (далі - Департамент) заперечував проти позову, зазначаючи, що позивач із заявою щодо призначення допомоги при народженні дитини звернулася із пропуском визначеного строку. Крім того, Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Порядком призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми не передбачено подання заяви про призначення допомоги засобами поштового зв'язку. Рішенням від 30.05.2019 року у призначені компенсації послуги «муніципальна няня» за ОСОБА_3 відмовлено, оскільки відомості про матір дитини в свідоцтві про народження не співпадали з даними паспорта заявника. Компенсацію послуги «муніципальна няня» за ОСОБА_3 призначено з серпня 2019 року на підставі заяви ОСОБА_1 від 09.08.2019 року та свідоцтва про народження дитини з виправленими відомостями.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 січня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення управління соціальних виплат і компенсацій у Заводському районі Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради від 25.03.2019 р. про відмову в призначенні ОСОБА_1 допомоги при народженні дитини і від 30.05.2019 р. про відмову в призначенні ОСОБА_1 компенсації послуги "муніципальна няня". Зобов'язано управління соціальних виплат і компенсацій у Заводському районі Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зобов'язано управління соціальних виплат і компенсацій у Заводському районі Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради призначити та виплатити ОСОБА_1 компенсацію послуги "муніципальна няня" на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з травня по липень 2019 р. включно. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. Зокрема, апелянт зазначає, що приймаючи оскаржувані рішення, він діяв на підставі та у спосіб передбачений чинним законодавством, а тому його дії є правомірними. Посилання суду першої інстанції, що способи подачі заяви про призначення допомоги при народженні дитини чітко законодавством не прописані, а тому прямо не заборонено подачу заяви поштою, є необґрунтованим та безпідставним. Оскаржуване рішення суду першої інстанції обґрунтоване припущеннями. Крім того, управління соціальних виплат і компенсацій Заводського району не має статусу юридичної особи та не може бути належним відповідачем по справі. В іншому апелянт посилається на доводи, що містилися у відзиві на позовну заяву.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.
ОСОБА_1 є матір'ю малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 13-14).
У свідоцтві про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 допущено помилки в зазначенні прізвища та громадянства матері дитини (а. с. 12), у зв'язку з чим позивач звернулася до суду з позовом про внесення змін до актового запису.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 05.06.2019 року по справі № 487/3168/19, яке набрало законної сили 08.07.2019 року, позов задоволено та зобов'язано Заводський районний у м. Миколаєві відділ ДРАЦС внести зміни до актового запису про народження №427 від 17.04.2018 року, зазначивши у графі «мати» ОСОБА_1 , громадянка України замість ОСОБА_1 , громадянка Ізраїлю (а.с.18-19).
На виконання рішення суду 08.08.2019 року відділом ДРАЦС видано повторне свідоцтво про народження ОСОБА_4 серія НОМЕР_1 з виправленими відомостями про матір дитини (а. с. 13).
Як зазначає ОСОБА_1 , вперше з заявою про призначення допомоги при народженні дитини вона звернулася 26.04.2018 р., на доказ чого надано заяву (а.с.15). Однак із наданої заяви не вбачається, що позивач звернулася за призначенням саме допомоги при народженні дитини.
Вдруге позивач звернулась із заявою про призначення допомоги при народженні дитини ІНФОРМАЦІЯ_4 , направивши заяву поштою 13.03.2019, яке отримане відповідачем 14.03.2019 р. (а. с. 16-17).
Як зазначає відповідач, заява від 12.03.2019 р. не розглядалася, оскільки чинним законодавством не передбачено подання заяви про призначення допомоги при народженні дитини поштою.
15.03.2019 р. позивач втретє звернулась із заявою про призначення допомоги при народженні дитини, подавши заяву в електронній формі через офіційний сайт Мінсоцполітики. Як зазначив відповідач, заяву подано без кваліфікованого електронного підпису. ОСОБА_1 підписала вказану заяву 18.03.2019 року (а. с. 49).
Рішенням від 25.03.2019 року ОСОБА_1 відмовлено в призначенні допомоги при народженні дитини у зв'язку з відсутністю права на таку допомогу, оскільки звернення надійшло 18.03.20219 року, тобто пізніше 12 місяців з дня народження дитини (а. с. 21).
27.05.2019 року під №837 відповідачем зареєстровано заяву ОСОБА_1 про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг (а.с. 53).
30.05.2019 року відповідачем прийнято рішення про відмову у призначенні компенсації послуги «муніципальна няня», через неспівпадіння прізвища та по батькові в паспорті матері дитини та графи «мати» свідоцтва про народження дитини (а.с. 20).
Отримавши повторне свідоцтво про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з виправленими відомостями про матір дитини, ОСОБА_1 09.08.2019 р. повторно звернулась із заявою про призначення компенсації послуги «муніципальна няня» на ОСОБА_2 (а. с. 54).
Рішенням від 24.09.2019 року відповідач призначив відповідну компенсацію з 01.08.2019-31.08.2019 року з відміткою про її щомісячний розмір 3 252,00 грн. (а. с. 55).
Вважаючи, що прийняті від 25.03.2019 року та 30.05.2019 року рішення є незаконними позивач звернулася за захистом порушених прав до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що законодавством прямо не заборонено подачу заяви щодо призначення допомоги при народженні дитини поштою, за умови пред'явлення паспорта заявника та оригіналу свідоцтва про народження дитини. При цьому, строків пред'явлення оригіналів документів також не передбачено. Допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам. Неможливість своєчасного звернення одним з батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення інтересів дитини. Помилки в свідоцтві про народження дитини щодо прізвища та громадянства позивача, які й стали підставою для оскаржуваної відмови, допущені не з вини позивача, а органом державної влади. Потреба виправити минулу помилку, допущену державним органом, не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Період, за який має бути призначено та виплачено компенсацію послуги "муніципальна няня", становить з травня по липень 2019 включно, оскільки з 01.08.2019 р. така компенсація відповідачем призначена та виплачується.
Судова колегія погоджується з даними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001року №2402-III з метою створення належних матеріальних умов для виховання дітей у сім'ях, держава надає батькам або особам, які їх замінюють, соціальну допомогу, передбачену Законом України №2811-XII та іншими законами України.
Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення встановлює Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21 листопада 1992 року (далі - Закон України № 2811-XII).
Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затверджений постановою Кабміну України №1751 від 27 грудня 2001 року, визначає умови призначення і виплати таких видів державної допомоги сім'ям з дітьми, передбачених Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (далі - Порядок №1751).
Статтею 3 Закону України №2811-XII визначені види державної допомоги сім'ям з дітьми, зокрема, допомога при народженні дитини.
Відповідно до ст. 10 Закону №2811-XII допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.
Матеріали справи підтверджують, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 44).
Положеннями ст.11 Закону України №2811-XII визначено, зокрема, що допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини.
ОСОБА_1 при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 17.04.2018 року (а.с. 12).
Для призначення допомоги при народженні дитини до органу соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини. Даний перелік документів є вичерпним.
Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.
Аналогічні вимоги щодо строку звернення та переліку необхідних документів для призначення допомоги при народженні дитини визначено п. 11,12 Порядку №1751.
З урахуванням зазначеного строк звернення позивача до відповідача з відповідною заявою закінчився 14.03.2019 року.
Для правильного вирішення оскаржуваних правовідносин необхідно встановити факт своєчасності звернення ОСОБА_1 до відповідача з відповідною заявою в розрізі фактичних обставин справи.
При цьому колегія суддів враховує, що фактично позов заявлено в інтересах дитини для її належного матеріального забезпечення.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що Законом України №2811-XII та Порядком №1751 чітко не визначено способи подачі заяви з документами про призначення допомоги при народженні дитини.
Пунктом 11 Порядку №1751 визначена можливість, що заява, зазначена у підпункті 1 цього пункту, може бути подана в електронній формі (з використанням засобів телекомунікаційних систем, через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики або інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, зокрема з використанням кваліфікованого електронного підпису) структурному підрозділу з питань соціального захисту населення. В такому разі факт народження дитини на території України підтверджується за інформацією з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, отриманою шляхом електронної взаємодії у порядку, встановленому Мінсоцполітики та Мін'юстом. У разі надходження надісланої з використанням засобів телекомунікаційних систем заяви без кваліфікованого електронного підпису громадянина орган соціального захисту населення повідомляє заявнику, що допомога при народженні дитини призначається лише після підписання у місячний строк зазначеної заяви. У разі непідписання заяви у зазначений строк подається нова заява.
Дана норма визначає можливість звернення з заявою про призначення допомоги при народженні дитини в електронній формі, проте жодним чином не спростовує можливість її подачі засобами поштового зв'язку.
Як вбачається з поданих позивачем доказів (а.с. 16-17 на звороті) ОСОБА_1 відповідну заяву від 12.03.2019 року направила засобами поштового зв'язку на адресу відповідача, який її отримав 14.03.2019 року, тобто до закінчення дванадцятимісячного строку звернення за допомогою при народженні дитини.
З урахуванням зазначеного доводи відповідача, що заява від 12.03.2019 року не підлягала розгляду є помилковими.
Крім того, відповідач зазначає, що позивач в подальшому зверталася із заявою щодо призначення допомоги при народженні дитини 15.03.2019 року, шляхом її подання через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, проте на останню не було накладено кваліфікований електронний підпис громадянина. Дану заяву ОСОБА_1 підписала 18.03.2019 року, що не заперечується відповідачем та свідчить відмітка в оскаржуваному рішенні від 25.03.2019 року (а.с. 21).
Вірними є висновки суду першої інстанції, що допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам. Неможливість своєчасного звернення одним з батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення інтересів дитини.
Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 05.09.2018р. у справі №223/859/16-а, від 07 квітня 2020 року у справі №554/7523/16-а
На думку судової колегії матеріали справи містять достатньо доказів про активні дії позивача щодо забезпечення реалізації її права та права її дитини на отримання матеріальної допомоги у спосіб, що не заборонений законодавством, а тому доводи апелянта про правомірність його дій при винесенні оскаржуваного рішення від 25.03.2019 року є помилковими.
Відповідно до ч. 7 ст. 7 Сімейного Кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно п. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989р. (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1995р.), яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991р. №789-XII, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Судова колегія враховує, що отримання матеріальної допомоги при народженні дитини, на момент звернення ОСОБА_1 з відповідною заявою до відповідача, було ускладнене фактом наявності розбіжностей у зазначенні прізвища та не зазначення по батькові у свідоцтві серії НОМЕР_2 від 17.04.2018 року про народження сина ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що порушувало права позивача та ускладнювало її ідентифікацію як матері дитини.
Даний факт встановлено рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 05.06.2019 року по справі № 487/3168/19, яке набрало законної сили 08.07.2019 року (а.с.18-19).
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки алгоритм дій відповідача, як суб'єкта владних повноважень, чітко визначений законодавчо, то задоволення позову в частині зобов'язання призначити та виплатити ОСОБА_1 допомоги при народженні дитини, не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки народження позивачем дитини та подання нею відповідної заяви разом зі свідоцтвом про народження дитини безумовно та безальтернативно тягне за собою призначення та виплату державної допомоги.
Апелянтом жодним чином не спростовано дані висновки суду першої інстанції.
Щодо вимоги про визнання неправомірним та скасування рішення відповідача від 30.05.2019 року про відмову в призначені ОСОБА_1 компенсації послуги «муніципальна няня» та зобов'язання компенсувати ОСОБА_1 послуги «муніципальна няня» за травень-серпень 2019 року судова колегія зазначає таке.
Правове регулювання оскаржуваних правовідносин здійснюється відповідно до Порядку відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною до трьох років "муніципальна няня", затвердженого постановою Кабміну України від 30 січня 2019 р. № 68.
Відповідно до п. 3 Порядку №68 відшкодування вартості послуги "муніципальна няня" є щомісячною адресною компенсаційною виплатою одному з батьків (усиновлювачів), опікуну дитини до трьох років (далі - компенсація послуги "муніципальна няня").
Призначення та виплата компенсації послуги "муніципальна няня" здійснюються згідно з рішенням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської ради, ради об'єднаної територіальної громади (далі - місцевий структурний підрозділ з питань соціального захисту населення).
Відповідно до п. 5 Порядку №68 право на отримання компенсації послуги "муніципальна няня" мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які є батьками (усиновлювачами), опікунами дитини до трьох років і на законних підставах проживають на території України та уклали договір про здійснення догляду за дитиною до трьох років (далі - договір) з муніципальною нянею.
Відповідно до п. 7 Порядку №68 для отримання компенсації послуги "муніципальна няня" отримувач послуги "муніципальна няня" протягом місяця після укладення договору подає місцевому структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за місцем свого проживання заяву та документи/відомості у паперовій або електронній формі, зазначені у пунктах 8 і 9 цього Порядку.
Відповідно до п. 11 Порядку №68 отримувачу послуги "муніципальна няня" може бути відмовлено у призначенні компенсації послуги "муніципальна няня" у разі подання пакета документів, передбаченого пунктом 7 цього Порядку, не в повному обсязі, відсутності інформації про муніципальну няню в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Апелянт визнає, що ОСОБА_1 27.05.2019 року подавала заяву про призначення компенсації послуги «муніципальна няня» на двох дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з відповідними договорами про здійснення догляду за дитиною до трьох років між позивачем та ОСОБА_7 від 01.04.2019 року.
При цьому по відношенні ОСОБА_5 призначено компенсацію послуги «муніципальна няня», а по відношенні ОСОБА_2 прийнято осаржуване рішення від 30.05.2019 року про відмову у призначенні такої компенсації.
Як вбачається з оскаржуваного рішення від 30.05.2019 року, єдиною підставою для відмови у призначені компенсації послуги «муніципальна няня» стало неспівпадіння прізвища та по батькові в паспорті ОСОБА_1 з графою «мати» свідоцтва про народження ОСОБА_2 (а.с. 20).
Судова колегія зазначає, що дана обставина виникла через винні дії держави в особі Заводського районного у м. Миколаєві відділі ДРАЦС ГТУЮ у Миколаївській області.
Вірними є посилання суду першої інстанції, що потреба виправити минулу помилку, допущену державним органом, не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Враховуючи строки розгляду Заводським районним судом м. Миколаєва справи № 487/3168/19, строки набрання рішенням суду законної сили та процедуру видачі Заводським районним у м. Миколаєві відділом ДРАЦС ГТУЮ у Миколаївській області повторного свідоцтва про народження ОСОБА_2 (виданого 08.08.2019 року, а.с. 44)., ОСОБА_1 втратила можливість отримувати компенсацію з травня по липень 2019 року.
Враховуючи, що фактичними обставинами справи підтверджено право ОСОБА_1 та вчинення нею активних дій щодо отримання компенсації послуг «муніципальної няні» судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність та незаконність рішення відповідача від 30.05.2019 року про відмову в призначені компенсації послуги «муніципальна няня» на ОСОБА_2 .
Матеріали справи містять рішення про призначення компенсації послуги «муніципальна няня» від 24.09.2019 року, відповідно до якого ОСОБА_1 призначено до виплати 3 252,00 грн із зазначенням терміну 01.08.2019-31.08.2019 року.
Крім того, дане рішення містить відомості про укладений ОСОБА_1 з «муніципальною нянею» ОСОБА_7 договір, зокрема, дату його складення 01.04.2019 року, назва - трудовий, строк надання послуги - з 01.04.2019 року по 30.11.2019 року тощо.
З урахуванням встановлених обставин, вірним є висновок суду першої інстанції, що належним способом порушеного права позивача є зобов'язання відповідача призначити та виплатити компенсацію послуги «муніципальна няня» на ОСОБА_2 за період з травня по липень 2019 року, оскільки з 01.08.2019 року така компенсація призначена та виплачується Департаментом.
Разом з тим, судова колегія вважає вірними доводи апелянта про помилковість зазначення судом в резолютивній частині оскаржуваного рішення зобов'язання вчинити дії по відновленню порушених прав ОСОБА_1 саме управління соціальних виплат і компенсацій у Заводському районі, а не Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради.
Відповідно до п. 1.1 Положення про управління соціальних виплат і компенсацій у Заводському районі Департаменту праці та соціального захисту населення, затвердженого розпорядження міського голови від 21.09.2018 року №280р, останнє входить до складу Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради.
Відповідно до п. 1.4 Положення про Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, затвердженого рішенням міської ради від 23.02.2017 року №16/32, останній є юридичною особою, укладає від свого імені угоди в межах чинного законодавства, може бути позивачем та відповідачем у судах. Департамент має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України, штампи, бланки із своїм найменуванням, розрахункові рахунки в установах банків та рахунки в органах Державної казначейської служби України.
Дані положення містяться у відкритому доступі на офіційних сайтах Миколаївської міської ради та про Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради (https://mkrada.gov.ua/documents/29608.html, http://sotsdepart.mk.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=83&Itemid=156 ).
Судова колегія зазначає, що встановлені обставини не є підставою для скасування правильного по суті рішення суду першої інстанції, оскільки відповідачем по даній справі визнано Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради в особі управління соціальних виплат і компенсацій у Заводському районі Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради.
Матеріалами справи підтверджено, що саме Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради здійснював участь у розгляді даної справи шляхом надання відзиву на позовну заяву з відповідними доказами, звернувся з апеляційною скаргою тощо.
Підсумовуючи наведене, судова колегія вважає за необхідне у відповідності до п.3, ч.1 ст.317 КАС України змінити резолютивну частину рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 січня 2020 року, шляхом викладення абз. 3,4 в новій редакції.
В іншій частині суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення рішення суду першої інстанції без змін.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 06 листопада 2019 року, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст.328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст.308,311,315,317,321,322,325,328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради в особі управління соціальних виплат і компенсацій в Заводському районі Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради - задовольнити частково.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 січня 2020 року змінити, виклавши абзац третій, четвертий резолютивної частини рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 січня 2020 року у наступній редакції:
«Зобов'язати Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
«Зобов'язати Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради призначити та виплатити ОСОБА_1 компенсацію послуги "муніципальна няня" на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з травня по липень 2019 року включно».
В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 січня 2020 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: К.В.Кравченко